Ковшові конвеєри

Ковшові транспортери (елеватори або норії) призначені для вертикального або крутопохилого переміщення вантажу за допомогою ковшів, прикріплених до безперервно рухомого гнучкого тягового органу. Норія від арабского наора, потім іспанське норіа (noria), що означає водяне колесо (водокачка) у обох мовах. Використовуються для переміщення шматкового, штучного, сипучого та інших матеріалів з нахилом від 70⁰ до 90⁰.

Рис.4.1. Ковшовий транспортер

Ковшовий транспортер (рис. 4.1) складається з гнучкого тягового органу 6 з прикріпленими до нього ковшами 7; головки 9 з приводним барабаном (або зірочкою) 10 із зупинником; трансмісії 8, що передає обертання і крутний момент від вала двигуна до приводного вала транспортера; башмака 1 з напрямним барабаном (із зірочкою) і натяжним пристроєм 2; завантажувального ковша 3 з регулювальною заслінкою 4; кожуха 5, що захищає робочий орган транспортера.

Елеватори, як правило, є підйомниками вертикальної дії і служать для вертикального і крутопохилого переміщення насипних і штучних вантажів без проміжної завантаження і розвантаження. Застосування елеваторів в якості міжповерхового транспортного засобу дає можливість мати компактні транспортні схеми, що займають малі площі. В якості тягового елемента елеваторів використовуються гумовотканинні або гумотросові конвеєрні стрічки й ланцюги пластинчаті, втулкові, роликові та каткові ланцюги з кроком 100-630 мм або зварні круглоланкові ланцюги з термообробкою ланок.

За типом вантажонесучого елемента елеватори класифікують на ковшові (для переміщення сипких вантажів), поличні і колискові (для переміщення штучних вантажів).

Застосовуються на підприємствах хімічної, металургійної, машинобудівної промисловості, у виробництві будівельних матеріалів, на вуглезбагачувальних фабриках, на харчових комбінатах, у зерносховищах. Ковшові елеватори виконуються стаціонарними і пересувними (на навантажувальних машинах); використовуються як транспортні і технологічні машини.

Основними параметрами ковшових елеваторів є: продуктивність Q; ширина ковша 100-1000 мм; крок ковшів 160-800 мм; швидкість 0,4-2,5 м/с; висота підйому; потужність приводного двигуна Р (кВт).

Ковшові транспортери поділяються:

Ø по призначенню – стаціонарні, пересувні і вбудовані в різні машини;

Ø за типом тягового органу – стрічкові, ланцюгові, канатні;

Ø по конструкції робочих органів – ковшові (норії), полицеві і люлькові;

Ø по способу навантаження та розвантаження – тихохідні і швидкохідні.

ковшові	полицеві	люлькові

Рис.4.2. Ковшові транспортери

Переваги: компактність у поперечних розмірах, можливість подачі матеріалів на велику висоту (45-60 м і більше), великий діапазон продуктивності; малі габаритні розміри в плані; велика висота подачі вантажу (60-75 м); великий діапазон продуктивності (5-500 м³/год); широкий асортимент вантажів, що транспортуються.

До недоліків ковшових елеваторів відносяться: можливість відриву ковшів при перевантаженнях; необхідність рівномірної подачі вантажу; ударна дія на вантаж, складність конструкції, чутливість до перевантажень, вибухо- та пожежонебезпечні.

Ковшові елеватори класифікують за типом тягового елемента на стрічкові і ланцюгові; по напрямку переміщення ковшів - на вертикальні і похилі з вільно звисає або підтримуваної зворотного гілкою.

Ковшові елеватори мають вертикально замкнутий тяговий елемент (стрічку, ланцюг) з жорстко прикріпленими до нього вантажонесучі елементами (ковшами), тяговий елемент огинає верхній привідний та нижній натяжний барабани (або зірочки) (рис. 4.3).

Привід елеватора - редукторний, розміщується у верхній частині елеватора, при малій потужності застосовують мотор-редуктори, привід забезпечений остановом для оберігання від зворотного руху ходової частини.

Рис. 4.3. Схема круто нахиленого елеватора: а - стрічкового; б - ланцюгового з вільно звисає зворотного гілкою; в - дволанцюговий з підтримуваної зворотного гілкою

Натяжний пристрій - гвинтовий, пружинно-гвинтовий або вантажний в залежності від типу тягового елемента, привода та висоти. Натяжний пристрій розташовується на валу нижнього барабана (зірочки), хід натяжного пристрою становить 200-500мм. Ходова частина і поворотні пристрої елеватора поміщаються в закритому металевому кожусі, який є силовим каркасом, сприймачем статичних і динамічних навантаженнь. Кожух складається з верхньої частини (розвантажувальний патрубок або головка елеватора), середніх секцій та нижньої частини (завантажувальний носок). У бокових стінках кожуха розташовуються люки з герметичними дверцятами для обслуговування і ремонту. Секції кожуха з'єднують між собою болтами, висота секцій складає 2-2,5 м.

Насипний вантаж подається у завантажувальний патрубок (башмак) нижньої частини елеватора, завантажується в ковші, піднімається в них і розвантажується на верхньому барабані (зірочці) в патрубок верхньої частини елеватора. Нижня частина кожуха може бути з високим і низьким розташуванням завантажувального башмака: високий башмак з днищем під кутом 60° застосовують при транспортуванні вологих погано сипких вантажів, низький башмак (з днищем під кутом 45°) - для сухих добре сипучих вантажів.

Вибір способу розташування ковшів їх кріплення на тяговому елементі залежить від характеристики вантажу та способу завантаження і розвантаження. За швидкістю руху ковшів елеватори бувають швидкохідні та тихохідні; по розташуванню ковшів: з зімкнутими ковшами (для транспортування великошматкових і абразивних вантажів) і розставленими ковшами (для переміщення дрібнофракційних вантажів). Конструкція ковша (табл. 4.4) залежить від властивостей вантажу і способів завантаження і розвантаження.

Використовують ковші трьох типів: глибокі – для легко сипучих вантажів; мілкі – для погано сипучих, вологих та злежуваних вантажів та гострокутні з бортовими напрямними.

Застосовуються чотири типи ковшів вертикальних елеваторів: глибокі і дрібні з округленим (циліндричним) днищем і ковші з бортовими направляючими з гострокутним і округленим днищем. Основні параметри ковша: ширина В; виліт L; висота Н; обєм v _0.

Глибокі і дрібні ковші застосовують тільки на елеваторах з розставленими ковшами для переміщення сухих легкосипких пилоподібних, зернистих і дрібношматкових вантажів (зерно, пісок, земля, дрібне вугілля). Дрібні ковші переміщують вологі, злежувані, пилоподібні, зернисті і дрібношматкові вантажі (вугільний пил, крейда, мокра зола).

Ковші з бортовими направляючими і гострокутним днищем застосовують на тихохідних ланцюгових елеваторах для переміщення пилоподібних, зернистих і мелкокуськових вантажів. Ковші з бортовими направляючими мають тільки зімкнуті розташування.

Ковші виготовляють з листової сталі, резини та полімерів. За способом виготовлення розрізняють – зварні, литі, суцільнометалеві штамповані та тягнуті ковші. Розрізняють ковші з дном, без дна та з перегородками. Ковші кріпляться на тяговому органі з кроком t за допомогою болтів з потайними головками і заклепками; для запобігання від передчасного зносу передню стінку ковша зміцнюють накладками з твердої сталі. Ковші кріплять до стрічки болтами із застосуванням гумових прокладок (рис. 4.4); до ланцюгів кріплять за допомогою куточків або фасонних ланок на болтах або заклепках.

Таблиця 4.1. Типи ковшів ковшових елеваторів

Конструктивне виконання ковша	Тип ковша
	Глибокий з циліндричним днищем
	Дрібний з циліндричним днищем
	Гострокутний з бортовими направляючими
	З бортовими направляючими і округленим днищем

При ширині ковшів до 320 мм використовують один ланцюг з центральним кріпленням до задньої стінки ковша, при ширині ковшів 320 мм і вище - два ланцюги.

При використанні полімерних ковшів виключається ймовірність виникнення іскри, при контакті ковшів з норій ним кожухом, що гарантує відповідний рівень пожежо- та вибухобезпеки;

Рис. 4.4. Схеми кріплення ковшів: а - до стрічки; б - до одного ланцюга; в - до двох ланцюгах

не пошкоджується зерно та насіння за рахунок взаємодії останніх з еластичною кромкою ковша; виключається налипання важко сипучих вантажів за рахунок низької адгезії полімерної поверхні; скорочуються витрати енергії та динамічне навантаження на тягові органи конвеєра у зв’язку з низькою вагою самих ковшів. Полімерні ковші володіють достатньою жорсткістю, в процесі роботи не змінюють форми, стійкі до корозії та безшумні в роботі.

Розміри ковшів та їх ємкість для елеваторів загального призначення встановлюються згідно з ГОСТ 2086-66, а для зерна та продуктів його переробки ГОСТ 4592-65.

Рис. 4.5. Види ковшів

Поиск по сайту: