Барабани та натяжні механізми

Барабани бувають приводні, натяжні та відхиляючі. Приводний барабан приводить у рух стрічку і надає їй тягового зусилля, яке потрібне для подолання всіх опорів; натяжний — змінює напрям руху стрічки і забезпечує зчеплення стрічки з приводним барабаном; відхиляючий — збільшує кут обхвату привідного барабана зі стрічкою та змінює напрям руху стрічки. Барабани здебільшого відливають з сірого чавуну або зварюють з листової сталі. Литі барабани при серійному виробництві обходяться дешевше, ніж зварні. Іноді барабани виготовляють збірними. Маточину та спиці (диски) — чавунні, а обід — стальний або з дерев'яних брусів.

У транспортерів, що застосовуються в сільському господарстві, довжину барабанів для тканинних та прогумованих стрічок беруть більшою від ширини стрічки на 20 — 30 мм. Один з барабанів для центрування стрічки виготовляють опуклим (із стрілою опуклості, яка не перевищує 0,5% довжини барабана). Зайва опуклість і призводить до нерівномірного видовження та спрацьовування стрічки.

У стрічці, крім напружень розтягу, виникають напруження згину, які збільшуються із зменшенням діаметра та із збільшенням товщини стрічки.

Для транспортерів з тканинними (непрогумованими) стрічками приводні барабани беруть з діаметром (де δ — товщина стрічки). Для стаціонарних транспортерів з прогумованими стрічками беруть приводні барабани з діаметром натяжні — Для пересувних та переносних транспортерів приводні барабани беруть натяжні — де z — кількість прокладок стрічки.

Барабани для стальних суцільнокатаних стрічок беруть діаметром де δ — товщина стрічки. Зменшення діаметра барабана призводить до зменшення строків служби стрічки.

Для збільшення сили зчеплення стрічки з чавунним або стальним ободом приводного барабана до його зовнішньої поверхні можна прикріпити гуму або дерев'яні планки.

Приводні барабани кріплять на валах за допомогою шпонок, а натяжні та відхиляючі монтують на обертових та нерухомих осях. На обертових осях вони жорстко кріпляться за допомогою шпонок, а на нерухомих — вільно обертаються, опираючись на підшипники, змонтовані у маточинах барабанів

Для того щоб одержати мінімальний натяг стрічки, рекомендується приводний барабан розміщувати біля розвантажувального кінця несучої вітки транспортера. Іноді для зручності розміщення трансмісії приводний барабан розташовують на холостій вітці стрічки, але в цьому випадку додаткові перегини стрічки зменшують строк її служби.

Щоб створити між стрічкою і приводним барабаном достатнє зчеплення, а також зменшити провисання стрічки і компенсувати її видовження (яке відбувається внаслідок витягання), застосовують натяжні пристрої. Для цього, звичайно, використовують один з барабанів, вісь якого опирається на повзуни, що переміщуються у напрямних.

Натяжні пристрої служать для компенсації видовження стрічки в процесі роботи, створення та підтримання певного натягу, який забезпечує стійке зчеплення стрічки з приводним барабаном та обмеження провисання стрічки між роликами. Натягувати стрічку необхідно для того, щоб забезпечити силу тертя між барабаном і стрічкою. Вони бувають періодичної дії (гвинтові) та автоматичні (вантажні, гідравлічні, пневматичні).

Натяжні механізми розміщують в місцях конвеєра де натяг стрічки мінімальний. Хід натяжного барабана залежить від довжини конвеєра L.

для гумовотканних стрічок.

Пристрої з періодичним регулюванням передбачають натяг стрічки вручну; вони застосовуються завжди у пересувних і дуже часто в стаціонарних конвеєрах сільськогосподарського призначення. Ці пристрої найчастіше бувають гвинтовими: з тягнучим (рис. 2.34, а) та штовхаючим (рис. 2.35, б) гвинтами.

а	б
1-натяжний барабан; 2-опора барабана; 3-гвинт; 4-рамна конструкція.
Рис. 2.34. Гвинтовий натяжний механізм з тягучим гвинтом (а), штовхаючим гвинтом (б).

Гвинтові натяжні пристрої не можуть постійно підтримувати натяг у стрічці транспортера, у зв'язку з чим виникає необхідність періодичної зупинки його і підтягання стрічки, обертаючи гвинт або гайку натяжного пристрою. Пристрої з автоматичним регулюванням натягу стрічки найчастіше бувають вантажними (рис. 2.35). Принцип дії такого пристрою полягає в тому, що сила тяжіння вантажу, підвішеного до каната, передається через рухому каретку на змонтований на ній натяжний барабан транспортера. Такий пристрій автоматично забезпечує постійний натяг стрічки при будь-яких умовах роботи. Вантажні натяжні пристрої більш громіздкі, ніж гвинтові, і тому їх застосовують тільки в стаціонарних транспортерах.

Автоматичні натяжні механізми за принципом дії бувають: безперервні та періодичні; за типом приводу з електричним та гідравлічним приводом. Схема автоматичного стабілізуючого натяжного механізму показана на рис. 2.36.

Рис. 2.36. Схема автоматичного стабілізуючого натяжного механізму

Опора 2 разом з натяжним барабаном 1 переміщується в напрямних 4 поліспастною лебідкою, яка складається з поліспа-ста 5, барабана 6, черв’ячного редуктора 7 та електродвигуна 8. Коли натяг стрічки стає меншим за мінімально допустимий, лебідка підтягує опору 2, барабана 1 доти, поки натяг стрічки не досягне необхідного значення, а після цього двигун вимикається.

Відстань між крайніми положеннями натяжного барабана (хід натягу) рекомендується брати 1 — 1,5% від відцентрової відстані кінцевих барабанів.

Поиск по сайту: