АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Проектування вертикальних і круто-похилих швидкохідних гвинтових конвеєрів

Читайте также:
  1. Вибір об’єкта дипломного проектування
  2. Визначення продуктивності Конвеєрів
  3. Вимоги до проектування поздовжнього профілю сортувального пристрою
  4. Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних та горизонтальних зв’язків
  5. Відомість насаджень, що підлягають санітарним рубкам на обраній для проектування ділянці типу лісу ____ лісництва________
  6. Елементи технічного проектування
  7. Етапи проектування та розробки веб-сайту
  8. Етапом організаційного проектування є
  9. Завдання на проектування технологічних процесів
  10. Загальні вимоги до проектування санітарно-побутових і адміністративних приміщень.
  11. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РОЗРАХУНКУ І ПРОЕКТУВАННЯ ПІДІЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТНИХ МАШИН
  12. Інноваційне проектування

Вертикальні (рис. 5.12) і круто-похилі (рис. 5.13) гвинто­ві транспортери призначені для переміщення знизу вгору в основному сипких і дрібно-шматкових вантажів. Вони відносять­ся до групи швидкохідних гвинтових транспортерів.

Рис.5.12. Вертикальний гвинтовий конвеєр

Принцип дії їх такий: необхідна для забезпечення максимальної продук­тивності кількість вантажу надходить до нижньої відкритої частини швидкообертового шнека і захоплюється ним в оберто­вий

 

Рис.5.13. Круто-похилий гвинтовий конвеєр

 

рух і в рух вздовж кожуха шнека; обертовий рух маси ван­тажу уповільнюється за рахунок тертя її об внутрішню поверхню кожуха, а тому гвинтова поверхня шнека сковзає по вантажу і пересуває його до розвантажувального патрубка.

Вертикальні (рис. 5.12) і похилі (рис. 5.13) швидкохідні гвинтові транспортери застосовують для підйому сипких і дрібно-шматкових вантажів. У цих транспортерів вал шнека встановлюється без проміжних опор.

Продуктивність швидкохідного гвинтового транспортера виражається формулою (5.6).

Розглянемо вертикальний гвинтовий транспортер. Принцип його дії полягає в наступному: вантаж, що поступив на гвинтову поверхню шнека, що знаходиться в кожусі, притискується (під дією відцентрової сили) до внутрішньої поверхні кожуха і, пригальмовуючи, ковзає по шнеку і кожуху, переміщаючись вгору.

Зовнішня поверхня шару вантажу, що знаходиться в кожусі шнека, рухається з швидкістю vа по гвинтовій лінії, що має кут підйому ε (рис.5.14 і рис.5.15,а).

Абсолютну швидкість vа розкладемо на дві складові: vп – по твірній кожуха шнека і vк – по дотичній до зовнішнього кола шнека

На величину продуктивності впливає величина швидкості vп, що видно з рівняння (5.6).

Рис. 5.14. Схема сил, що діють на вантаж який рухається по вертикальному конвеєру

Рис.5.15 Схема сил до діють на вантаж який рухається по круто-похилому гвинтовому конвеєру

Швидкість vп залежить від колової швидкості шару вантажу vк. Наприклад, при коловій швидкості вантажу vк = 0, швидкість vп визначається по формулі (5.8).

Залежність між швидкостями vк, vа, і vп виражається такими рівняннями (див. рис. 5.14 і рис.5.15,а).

(5.26)

(5.27)

де ε - кут нахилу траєкторії абсолютного переміщення вантажу до твірної циліндричного кожуха шнека.

У вертикальних гвинтових конвеєрах вантаж, що потрапив у кожух шнека, утворює шар з кільцевим перерізом і лійкоподібним вільним простором всередині, який обертаючись, рухається вгору до розвантажувального патрубка: деяка частина вантажу сповзає вниз по вільній поверхні шару.

У похилих гвинтових конвеєрах вантаж розміщується шаром із сегментним поперечним перерізом, який повертається в бік обертання шнека на кут φ; при куті φ, що дорівнює куту природного ухилу вантажу (в русі), частинки, що лежать на вільній поверхні шару, почнуть сповзати (обвалюватись) впоперек вільної поверхні шару, а тому буде неповний безперервний коловий рух шару вантажу; крім цього, шар вантажу (в цілому) буде рухатися вподовж кожуха шнека до розвантажувального патрубка.

Швидкість і траєкторія руху шару вантажу, що знаходиться в кожусі шнека, залежить: від розмірів шнека і кута нахилу його до горизонту; від сили тяжіння вантажу і відцентрових сил; від коефіцієнтів зовнішнього і внутрішнього тертя вантажу і кута його природного укосу; від діаметра шнека і кутів підйому гвинтової поверхні шнека.

Рух шару вантажу, що знаходиться в кожусі шнека, будемо вважати рівномірним і таким, що підлягає закономірностям руху матеріальної точки. Це можна припустити при умові, що коефіцієнт зовнішнього тертя маси вантажу об кожух шнека менший від коефіцієнта внутрішнього тертя.

Для визначення кута ε розглянемо рівновагу шару вантажу, що знаходиться в кожусі шнека.

У центрі ваги шару прикладемо силу тяжіння G, яку розкладемо на дві складові (рис. 5.15 а).

(5.28)

(5.29)

де β – кут нахилу шнека до горизонту.

Силу G2 в свою чергу розкладаємо в поперечному перерізі шару на дві складові:

радіальну

(5.30)

дотичну

(5.31)

Сила тертя Fk, дотична до внутрішньої поверхні кожуха, прикладена до шару (рис. 72, а) протилежно вектору швидкості vа.

(5.32)

де Рс - відцентрова сила
f2 - коефіцієнт тертя шару вантажу по внутрішній поверхні кожуха шнека (в русі), що зазвичай приймається рівним коефіцієнту тертя вантажу по шнеку.

(5.33)

Визначимо абсолютну vа і обертальну vгр швидкості вантажу, а також швидкість обертання шнека:

де ω0 - кутова швидкість обертового руху вантажу, с-1;
т - маса шару вантажу, що знаходиться в кожусі шнека, кг;
D0 - діаметр обводу, що проходить через центр тиску вантажу на гвинтову поверхню шнека, м;
с - відношення діаметрів,

Підставивши в рівняння (5.32) величини Рс і Gr з рівнянь (5.33) і (5.30), а також величину vк з рівняння (5.26), одержимо:

(5.34)

Силу тертя Fk розкладемо на складові (рис. 15, а)

(5.35)

(5.36)

Тепер складемо рівняння рівноваги моментів рушійних сил і сил, що утримують вантаж від обертання:

(5.37)

де і - колові сили, що рухають шнек, забезпечують підйом вантажу та переборюють тертя об гвинтову поверхню шнека. - сила дотична до обводу D0, а - сила дотична до обводу D. Обчислюється за формулами (5.20) і (5.21);
і - кутові швидкості шнека і шару вантажу, обчислюється за формулами (5.22 і 5.23).

(5.20)

(5.21)

де α0 - кут підйому гвинтової нитки шнека по обводу (рис.5.15, а)
α - те ж, по обводу D,
s - крок шнека, s = (0,75…1.25) D;
- кут тертя вантажу об гвинтову поверхню шнека;
- кут тертя вантажу об гвинтову поверхню шнека (в стані руху).

Підставляючи в рівняння (5.37) значення сил і , G2 та Fk, одержимо:

(5.38)

Це рівняння дає можливість визначити (методом послідовних наближень) кут ε при умові, коли відома швидкість vп і вибрані розміри шнека. Кут φ треба брати рівним куту природного ухилу в русі; коефіцієнти тертя руху f1 і f2 слід брати за довідковими даними.

У зв’язку з тим, що при інженерних розрахунках незручно користуватися методом послідовних наближень, рекомендуємо визначати кут ε за такою наближеною формулою:

(5.39)

Користуючись формулами (5.38) і (5.39), можна визначити кут нахилу шнека до горизонту β = β0, при якому а кут ε = 90º, тобто

(5.40)

де β0 – кут нахилу шнека до горизонту, при якому нема обертового руху шару.

Якщо права частина рівняння (5.40) буде від’ємним числом, то відбувається обертовий рух шару вантажу, що знаходиться в кожусі, і кут ε треба визначати безпосередньо за формулами (5.39) або (5.40).

Користуючись формулами (5.39) або (5.40), можна визначити кут повороту шару вантажу для горизонтального гвинтового транспортера, в даному випадку β = 0 і ε = 90º:

(5.41)

де φʹ - кут повороту (в бік обертання шнека) шару вантажу, що знаходиться в кожусі горизонтального транспортера (рис.5.11);

У даному випадку, коли кут φʹ буде більший від кута природного ухилу, то відбуватиметься обертовий рух шару вантажу і визначати кут ε треба за формулами (5.39) або (5.40).

Для того щоб скористатися формулами (5.39) або (5.40), необхідно взяти продуктивність при виробничих умовах і визначити за формулою (5.6) швидкість необхідну для забезпечення заданої продуктивності:

м/с (5.42)

Для визначення швидкості обертання шнека треба побудувати графік швидкостей (рис. 5.14-15 в).

Розглядаючи на графіку трикутники АА1А3 і А1А2А3, одержимо:

м/с. (5.43)

де υ - колова швидкість зовнішньої кромки шнека.

Кутові швидкості шнека і шару вантажу визначаються за формулами:

рад/с рад/с (5.44)

Кутова швидкість шару вантажу - ωВ звичайно менша від кутової швидкості вала конвеєра – ω, і тому вантаж пересувається вздовж кожуха шнека.

Число обертів шнека, необхідне для забезпечення обраної раніше продуктивності, буде:

об/хв. (5.45)

Рекомендується, щоб число обертів швидкохідних шнеків не перевищувало таких величин:

для зерна nмакс = 700 об/хв;
для продуктів розмелу nмакс = 500 об/хв;
для пухкого силосу nмакс = 400 об/хв;
для кормових картоплі і буряків nмакс = 200 об/хв;
для незлежаних мінеральних добрив nмакс = 400 об/хв.

У вертикальних та круто-похилих гвинтових конвеєрів потужність витрачається:

1. Переборювання сил інерції, які виникають при зміні швидкості руху вантажу від початкової υ0 = 0 до кінцевої υа;

2. Переборювання тертя шару вантажу об внутрішню поверхнею кожуха шнека;

3. На підйом вантажу і на подолання тертя вантажу по гвинтовій поверхні шнека;

4. На переміщення і дроблення вантажу;

5. На переборювання опорів, що виникають в трансмісії приводу.

 

Сила інерції Рі, що виникає в період пуску транспортера, визначається за формулою:

н (5.46)

де а - прискорення вантажу, м/с2;
m - маса вантажу, кг.

Прискорення визначимо як відношення приросту абсолютної швидкості руху шару вантажу до періоду часу ∆t, протягом якого формується шар перед гвинтовою поверхнею шнека:

(5.47)

де - початкова швидкість вантажу, яку можна взяти рівну нулю м/с;
- період часу, с.

Припустимо, що шар вантажу формується за один оберт шнека, тоді:

(5.48)

де n - число обертів шнека за хвилину об/хв.

Підставивши у рівняння (5.47), одержимо:

(5.49)

де .

Величину маси, яку треба підставити в рівняння (5.46), визначимо, припускаючи, що пуск конвеєра відбувається під навантаженням, тобто при заповнених вантажем міжвиткових проміжках шнека, що може бути після раптової зупинки шнека в період переміщення вантажу:

, кг (5.50)

де - погонна маса вантажу на довжині переміщення, кг/м;
L - довжина транспортування вантажу, м.

Підставивши у рівняння (5.46) значення прискорення і маси, одержимо:

н (5.51)

Визначаємо потужність, необхідну для переборювання сил інерції, що виникають в період пуску:

вт (5.52)

Визначаємо потужність, необхідну для переборювання тертя шару вантажу об внутрішню поверхню кожуха шнека:

вт (5.53)

де Fk - сила тертя вантажу об кожух, що визначається за рівнянням (4.18).

(5.18)

Визначаємо потужність на підйом вантажу і на переборювання тертя його об гвинтову поверхню:

вт (5.54)

де і - колові сили, що рухають шнек, забезпечують підйом вантажу та переборюють тертя об гвинтову поверхню шнека. - сила дотична до обводу D0, а - сила дотична до обводу D. Обчислюється за формулами (4.20) і (4.21);
і - кутові швидкості шнека і шару вантажу, обчислюється за формулами (4.22 і 4.23).

(5.20)

(5.21)

де α0 - кут підйому гвинтової нитки шнека по обводу (рис.)
α - те ж, по обводу D,
s - крок шнека;
- кут тертя вантажу об гвинтову поверхню шнека;
- кут тертя вантажу об гвинтову поверхню шнека (в стані руху).

рад/с (5.22)

рад/с (5.23)

Потужність на валу шнека визначається так:

вт (5.55)

де k0 - коефіцієнт, що враховує перемішування і дроблення вантажу (для дрібнозернистих вантажів k0 = 1,15…1,20, для пилоподібних і борошнистих k0 = 1,2 … 1,3)
ηп - к.к.д. підшипників валу шнека: для одного підшипника ηп = 0,97 … 0,99 (великі значення для підшипників кочення, менше - для підшипників ковзання)

Потужність на валу двигуна буде:

(5.56)

де - к.к.д. трансмісії привода конвеєра.

Потужність двигуна для привода полого-похилого гвинтового транспортера визначається так, як і для круто - похилого, при цьому кут ε = 90º;

Для горизонтального транспортера: β = 0º; ε = 90º; φʹ визначається за формулою (5.41) і підставляється в формули (5.30) і (5.31) замість кута φ.


Приклад. Визначити основні параметри вертикального гвинтового транспортера із сталевим кожухом, призначеного для переміщення пшениці.

Початкові дані:

· продуктивність Q = 15 кг/с;

· висота підйому вантажу H = 10 м.

Приймаємо:

· об'ємна вага вантажу (табл. 1) γ= 0,75 т/м3;

· коефіцієнт тертя вантажу по сталі f = 0,36;

· коефіцієнт заповнення ψ = 0,45;

· зовнішній діаметр шнека D = 200 мм;

· діаметр валу шнека d = 50 мм;

· кут природного ухилу (в спокої) φ = 35º;

· кут тертя вантажу по сталі f=tgρ, звідки ρ = 19° 50';

· крок шнека: мм;

· коефіцієнт який враховує висипання вантажу через зазори між зовнішнім ребром шнека і кожухом С0 = 0,9.

1. Знаходимо швидкість підйому вантажу (5.42) по заданій продуктивності

м/с

 

2. Кути підйому гвинтової поверхні шнека по зовнішній кромці, по внутрішній кромці (по валу) і по середньому діаметру:

3. Визначаємо наближено кут нахилу траєкторії абсолютного переміщення вантажу до твірної циліндричного кожуха шнека по формулі (4.39).

Отже, ε ≈ 42º,5ʹ;

4. Фактична колова швидкість зовнішньої кромки шнека:

м/с;

5. Фактичне число обертів і кутова швидкість шнека:

об/хв;

с-1;

6. Швидкість обертання і кутова швидкість вантажу:

м/с;

с-1;

7. Швидкість абсолютного переміщення вантажу:

м/с

8. Визначаємо погонну масу вантажу на довжині переміщення.

кг/м

9. Визначаємо величину маси, припускаючи, що пуск транспортера відбувається під навантаженням, тобто при заповнених вантажем міжвиткових проміжках шнека, що може бути після раптової зупинки шнека в період переміщення вантажу:

кг

10. Визначаємо силу інерції Рі, що виникає в період пуску конвеєра:

11. Визначаємо потужність, необхідну для переборювання сил інерції, що виникають в період пуску:

Вт

12. Визначаємо потужність, необхідну для переборювання тертя шару вантажу по внутрішній поверхні кожуха шнека. Для цього знаходимо силу тертя Fk. Коефіцієнт тертя шару вантажу об внутрішню поверхню кожуха шнека (в стані руху), f2 обираємо з довідкової літератури і приймаємо f2 = 0,31.

Отже,

Вт.

13. Визначаємо потужність на підйом вантажу і на переборювання тертя його по гвинтовій поверхні:

Вт

с-1; с-1;

Вт

14. Визначаємо потужність на валу шнека:

(два радіальні кулькові підшипники і один кульковий упорний).

15. Визначаємо необхідну потужність двигуна:

Т =0,85:k=1,25)

Приймаємо електродвигун Л042-4; N0 = 7,5 кВт; nд = 1420 об/хв.

16. Передавальне число трансмісії

.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.026 сек.)