АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Визначення сил опору руху прямолінійних відрізків стрічки і визначення натягів у характерних перерізах стрічки

Читайте также:
  1. XIV. 7. Вимірювання електрорушійних сил. Застосування методу вимірювання ЕРС для визначення різних фізико – хімічних величин
  2. Адміністративна відповідальність за корупційні правопорушення
  3. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я.
  4. Блок визначення мінімального або максимального значення MinMax
  5. Вивчення взаємозв’язків правопорушень з іншими соціальними явищами
  6. Види правопорушень
  7. Види правопорушень. Правопорушність
  8. Визначення
  9. Визначення абразивності порід
  10. Визначення базових умов для задоволення потреб покупців
  11. Визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства
  12. Визначення ваги бурового снаряду.

 

На прямолінійних відрізках транспортера треба затратити енергію на подолання опорів, які виникають при русі стрічки. Розглянемо схему транспортера з верхньою робочою віткою і з приводним барабаном, розміщеним на холостій вітці (рис. 2.56).

Сила опору пересуванню вантажу у робочій вітці тягового органу виражається таким рівнянням:

де - сила тяжіння вантажу і тягового органу (стрічки) на ділянці L2;
β1 - кут нахилу цього відрізка до горизонту.

З цього рівняння визначимо силу W2:

Н. (2.20)

Сили опору руху ділянок холостої вітки виражаються такими рівняннями:

(2.21)

Тут ωS — коефіцієнт опору руху стрічки.

Якщо стрічка опирається на плоскі напрямні, то коефіцієнт опору руху дорівнює коефіцієнту тертя, тобто ωS = f. Коли стрічка підтримується роликами, ωS = f ', а де f ' - зведений коефіцієнт тертя роликової опори.

Звичайно при проектуванні стрічкових транспортерів коефіцієнт опору ωS беруть таким:

1) на роликових опорах, змонтованих на підшипниках кочення, ωS = 0,06 ÷ 0,1 (менші значення — для прямих роликів, більші — для жолобчастих роликових опор);

2) на стальних настилах ωS = 0,35 ÷ 0,60;

3) на дерев'яних струганих настилах ωS = 0,4 ÷ 0,7. Коли прямолінійна холоста вітка тягового органу не опирається, а провисає, для неї ωS = 0, і формули (20) набудуть такого вигляду:

(2.21, а)

 

Рис.2.56. Схема транспортера з верхньою робочою віткою і з приводним барабаном, розміщеним на холостій вітці

 

Рушійна сила РО попередньо визначається за сумою всіх сил опору руху з урахуванням втрат на всіх барабанах, крім приводного:

Н, (2.22)

де коефіцієнт, який враховує втрати на всіх барабанах (крім приводного); сюди входять втрати на перегинання стрічки (жорсткість) і опір тертя у підшипниках при обертанні барабана: для одного барабана з кутом обхвату ≥ 180°, с' 1 = 1,1 ÷ 1,05; для одного барабана з кутом обхвату ≤ 90°, с' 2 = 1,05 ÷ 1,02;

де n - кількість барабанів з кутом обхвату ≥ 180°;
m - кількість барабанів з кутом обхвату ≤ 90°.

У стрічкових транспортерах треба забезпечити (за рахунок натягу) достатнє зчеплення стрічки з приводним барабаном. Для визначення натягу S1, в набігаючий на приводний барабан вітці (переріз 1) використаємо теорію передачі руху і сили за допомогою гнучкої нитки:

Н, (2.23)

де e - основа натуральних логарифмів;
K0 = 1,0…1,4 - коефіцієнт запасу натягу (менше значення при вантажному натяжному пристрої, більше — при гвинтовому).
α - кут обхвату стрічкою приводного барабана, рад;
f - коефіцієнт тертя — зчеплення стрічки з барабаном (табл. 23).

Натяг у всіх характерних перерізах стрічки визначають методом обходу контура стрічки проти її руху (рис. 23). Натяги S2 та S3 визначають так:

Н. (2.24)

Н. (2.25)

Натяги S4, S5, S6, S7 та Sзб визначають аналогічно:

Н. (2.26)

Н. (2.27)

Н. (2.29)

Н. (2.29)

Величина рушійної сили Р0 (колової сили на приводному барабані) повинна бути уточнена за такою формулою

(2.30)

У тому випадку, коли холоста вітка стрічки провисає (рис. 2.28), визначення натягів у характерних перерізах стрічки роблять методом обходу контура стрічки за її рухом. Спочатку визначають натяги у перерізах 2 та 3 за формулами (2.1) та (2.2); потім визначають натяг у перерізі 4

н. (2.31)

Потім визначають натяг у перерізі 1.

н. (2.32)

Рушійну силу Р0 визначають за формулою (2.30). Після визначення рушійної сили перевіряють можливість передавання її за рахунок зчеплення стрічки з приводним барабаном:

(2.33)


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)