|
|||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Визначення сил опору руху прямолінійних відрізків стрічки і визначення натягів у характерних перерізах стрічки
На прямолінійних відрізках транспортера треба затратити енергію на подолання опорів, які виникають при русі стрічки. Розглянемо схему транспортера з верхньою робочою віткою і з приводним барабаном, розміщеним на холостій вітці (рис. 2.56). Сила опору пересуванню вантажу у робочій вітці тягового органу виражається таким рівнянням:
З цього рівняння визначимо силу W2: Н. (2.20) Сили опору руху ділянок холостої вітки виражаються такими рівняннями: (2.21) Тут ωS — коефіцієнт опору руху стрічки. Якщо стрічка опирається на плоскі напрямні, то коефіцієнт опору руху дорівнює коефіцієнту тертя, тобто ωS = f. Коли стрічка підтримується роликами, ωS = f ', а де f ' - зведений коефіцієнт тертя роликової опори. Звичайно при проектуванні стрічкових транспортерів коефіцієнт опору ωS беруть таким: 1) на роликових опорах, змонтованих на підшипниках кочення, ωS = 0,06 ÷ 0,1 (менші значення — для прямих роликів, більші — для жолобчастих роликових опор); 2) на стальних настилах ωS = 0,35 ÷ 0,60; 3) на дерев'яних струганих настилах ωS = 0,4 ÷ 0,7. Коли прямолінійна холоста вітка тягового органу не опирається, а провисає, для неї ωS = 0, і формули (20) набудуть такого вигляду: (2.21, а)
Рис.2.56. Схема транспортера з верхньою робочою віткою і з приводним барабаном, розміщеним на холостій вітці
Рушійна сила РО попередньо визначається за сумою всіх сил опору руху з урахуванням втрат на всіх барабанах, крім приводного: Н, (2.22) де коефіцієнт, який враховує втрати на всіх барабанах (крім приводного); сюди входять втрати на перегинання стрічки (жорсткість) і опір тертя у підшипниках при обертанні барабана: для одного барабана з кутом обхвату ≥ 180°, с' 1 = 1,1 ÷ 1,05; для одного барабана з кутом обхвату ≤ 90°, с' 2 = 1,05 ÷ 1,02;
У стрічкових транспортерах треба забезпечити (за рахунок натягу) достатнє зчеплення стрічки з приводним барабаном. Для визначення натягу S1, в набігаючий на приводний барабан вітці (переріз 1) використаємо теорію передачі руху і сили за допомогою гнучкої нитки: Н, (2.23)
Натяг у всіх характерних перерізах стрічки визначають методом обходу контура стрічки проти її руху (рис. 23). Натяги S2 та S3 визначають так: Н. (2.24) Н. (2.25) Натяги S4, S5, S6, S7 та Sзб визначають аналогічно: Н. (2.26) Н. (2.27) Н. (2.29) Н. (2.29) Величина рушійної сили Р0 (колової сили на приводному барабані) повинна бути уточнена за такою формулою (2.30) У тому випадку, коли холоста вітка стрічки провисає (рис. 2.28), визначення натягів у характерних перерізах стрічки роблять методом обходу контура стрічки за її рухом. Спочатку визначають натяги у перерізах 2 та 3 за формулами (2.1) та (2.2); потім визначають натяг у перерізі 4 н. (2.31) Потім визначають натяг у перерізі 1. н. (2.32) Рушійну силу Р0 визначають за формулою (2.30). Після визначення рушійної сили перевіряють можливість передавання її за рахунок зчеплення стрічки з приводним барабаном: (2.33) Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |