АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Передмова. Підйомно-транспортні машини (ПТМ) – є основою комплексної механізації та автоматизації будь-якого виробництва

Читайте также:
  1. ПЕРЕДМОВА
  2. Передмова
  3. Передмова
  4. ПЕРЕДМОВА
  5. ПЕРЕДМОВА
  6. ПЕРЕДМОВА
  7. Передмова
  8. ПЕРЕДМОВА
  9. Передмова
  10. Передмова
  11. ПЕРЕДМОВА
  12. ПЕРЕДМОВА

Підйомно-транспортні машини (ПТМ) – є основою комплексної механізації та автоматизації будь-якого виробництва, в тому числі сільськогосподарського. Технологічний процес сільськогосподарського виробництва пов'язаний з переміщенням різного роду вантажів. У здійсненні цих процесів основну роль відіграють системи ПТМ та обладнання.

Машини неперервного транспорту розвиваються відповідно до потреб суспільства і мають історію в кілька тисяч років. З самого початку свого існування люди створювали прості пристрої для підіймання та переміщення вантажів, насамперед в будівництві, землеробстві та торгівлі.

Так, при будівництві піраміди Хеопса (XXII ст. до н.е.), що має висоту 147м. і складена з 2,5млн. вапнякових блоків масою від 2 до 90т. вже використовувалась примітивна вантажопідйомна техніка.

Першими засобами механізації були котки, важелі і похилі площини. Важільні підйомники – прототипи сучасних стрілових кранів – використовувались для підйому води при поливі посушливих земель в Єгипті, Ассирії і Вавілоні.

Древні греки застосовували для підняття вантажів "журавля" (грец. - "геранос" в перекладі з немецької "краних"), звідки і походить назва "кран". Підіймач "геранос" з ручним приводом використовувався для будівництва стін фортець, підіймання вантажів, а також в древньому Китаї, Індії та країнах сходу його застосовували для підйому води з колодязів.

В VII ст.. до н.е. з’явились блоки, а в II ст.. до н.е. почали використовуватись вороти з черв’ячною та зубчастою передачами і ручним приводом. При захисті міста Сіракузи в 212 році до н.е. Архімед використовував важільні підйомні пристрої.

Пізніше древніми греками були введені в практику підйому руди, транспорту і будівництва вороти з кінним приводом, поліспасти і складні підіймальні пристрої, що складались з похилих стовпів та підвішених поліспастів з примітивними вантажозахватними пристроями для штучних вантажів.

 

Підіймач "геранос" Ворот
Примітивні дерев’яні поворотні крани
Пристрій для підйому руди з шахт Машина К.Д. Фролова з водяним приводом

Подальше вдосконалення цих пристроїв римлянами призвело до створення поворотних підіймальних кранів. За описом Витрувія (I ст. н.е.), крани монтувались на міцних дерев’яних балках, що мали здатність повертатись на котках в будь-яку сторону та підіймати вантажі на висоту 12 метрів. Приводом цих механізмів були ручні вороти або топчаки.

В древньому Римі вперше з’явились кліткові підйомники – перші прототипи сучасних ліфтів. Проте в епоху середньовіччя розвиток підйомно-транспортної техніки (ПТТ) призупинився.

В XI-XII ст. н.е. в зв’язку з розвитком торгівлі, мореплавства та гірничо-металургійної промисловості знову почався бурхливий розвиток ПТТ. До XVIII в. основним джерелом енергії ПТМ були мускульна сила людини, тварин та сила падаючої води. Машина К.Д. Фролова була обладнана механізмом. Який приводився в рух від сили падаючої води. Змінити напрямок руху підіймального пристосування можна було шляхом переміщення спеціального затвору і подачею води на праву чи ліву половину приводного колеса. Машина була обладнана одноколодковим гальмом, яким керували вручну через важільну систему. В 20-ті роки 19 ст., а саме у 1860 році з’явився перший кран з паровим двигуном.

В Україні ПТТ почала використовуватись ще за часів Київської Русі при спорудженні соборів, монастирів, укріплень та в результаті розвитку млинарства. Так, при будівництві Софіївського собору у м. Києві використовувались системи поліспастів. Пізніше створювались ПТТ для будівництва та експлуатації вугільних, залізорудних та соляних копалень, а також для спорудження металургійних, машинобудівних, хімічних та цукрових заводів.

Сьогодні на Новокраматорському машинобудівному заводі та НВО «Азовмаш» (м. Маріуполь) випускають підйомні установки для шахт, спеціальні крани та роторні комплекси. Мостові крани виготовляють у Запоріжжі на енергомеханічному заводі. В Нікополі та Олександрії виготовляють баштові крани на пневмошасі. На Зуєвському машинобудівному заводі Донецької області виробляють козлові крани. Крани гідравлічні на базі автомобілів КрАЗ, КАМАЗ, ЗІЛ та спеціальних шасі виготовляють у Одесі, Дрогобичі та Броварах.

Ряд заводів: Львівський «Конвеєр» та Харківський «Світло шахтаря» для комплексної механізації виробничих процесів виготовляють транспортуючі машини (конвеєри).

Транспортуючі машини мають значне поширення в сільськогосподарському виробництві. Більшу частину складових елементів будь-якої сільськогосподарської машини складають транспортуючі механізми.

ПТМ часто входять в систему машин, що забезпечують комплексну механізацію різних виробництв: кожна машини, виконуючи свою функцію, продовжує роботу попередньої машини і підготовлює все для безперебійної роботи наступної.

В систему машин сільськогосподарського виробництва входять транспортери та елеватори, навантажувачі, крани, лебідки, і т. ін. В систему машин, що обслуговують тваринницькі ферми входять підвісні та наземні дороги, транспортери та елеватори, гноєнавантажувачі та причепи, крани козлові і т.ін.

В систему машин поточно-вузлового методу ремонту – крани мостові і стрілові поворотні, монорельси, талі, домкрати та інші механізми.

Комплексна механізація с.г. виробництва сприяє не тільки підвищенню продуктивності праці, а також загальному підйому культури с.г. виробництва. Вона може бути здійснена в с.г. тільки при наявності міцної промисловості і технічно грамотних механізаторів та інженерних кадрів.

Основні вимоги, що ставляться перед підйомно-транспортними машинами:

- відповідність технологічному процесу виробництва;

- достатня продуктивність;

- збереження переміщуваного вантажу;

- безпека і зручність в експлуатації;

- мінімальна кількість обслуговуючого персоналу;

- надійність і довговічність;

- мала металоємкість;

- достатня міцність і стійкість проти спрацювання деталей;

- можливість легкої і швидкої зміни деталей;

- низька вартість.

Ці вимоги можуть бути задоволені лише в тому випадку, якщо інженер сільськогосподарського виробництва буде поглиблювати свої знання з метою дальшого удосконалення конструкцій машин.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)