Особливості статистики як самостійної суспільної науки

Слово “ статистика ” має латинське походження (від status – стан речей). Історично розвиток статистики пов’язаний з утворенням держав. Статистичний облік існував уже в глибокій давнині. Так, відомо, що за п’ять тисяч років до нашої ери проводилися переписи населення у Китаї, здійснювалося порівняння військового потенціалу різних країн, відбувався облік майна громадян у Древньому Римі.

Точність і вірогідність господарського обліку були невисокі. У повсякденному житті люди користувались порівняльними схемами “більше – менше” і лише в крайньому разі – кількісними вимірниками. Епоха Відродження дала світу Луку Пачолі, який у 1494 році заклав основи бухгалтерського обліку в своїй фундаментальній енциклопедичній праці “Сума арифметики, геометрії, учення про пропорції і відношення”.

Перш ніж стати наукою в її сучасному розумінні, статистика пройшла багатовікову історію розвитку.

Розвиток статистичної науки, зростання кола практичної статистичної роботи, її активна участь у механізмі управління економікою призвели до зміни змісту самого поняття “статистика”. У наш час цей термін застосовується у трьох значеннях:

по-перше, під статистикою розуміють галузь практичної діяльності, яка має за мету збір, обробку, аналіз та публікацію масових даних про найрізноманітніші явища суспільного життя;

по-друге, статистикою називають цифровий матеріал, який потрібен для характеристики якоїсь галузі суспільних явищ або територіального розподілу якогось показника;

по-третє, статистика – це галузь знання, особлива наукова дисципліна та відповідно навчальний предмет у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах.

Поиск по сайту: