Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами

Оскільки жилі будинки та інші жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, то наймач і члени його сім’ї повинні використовувати жиле приміщення у відповідності до його призначення для постійного проживання. У випадку вибуття наймача та членів його сім’ї із займаного ними житла на інше постійне місце проживання вони втрачають право на жиле приміщення з дня виїзду. Поряд з тим з метою захисту прав громадян на займане жиле приміщення Житловий кодекс передбачає загальні підстави збереження жилих приміщень за тимчасово відсутніми громадянами. Відповідно до статті 71 Житлового кодексу при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутньої особи може бути продовжено наймодавцем, а у випадку спору – судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад шість місяців у випадках:

1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до 3-х років – протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби;

2) перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби – протягом перших 5-и років перебування на дійсній військовій службі;

3) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи (екіпажі суден, працівники геологічних, розвідувальних партій, експедицій тощо) або у зв’язку з навчанням (студенти, аспіранти тощо) – протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

4) поміщення дітей на виховання в державний дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника – протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в жилому приміщенні, з якого вибули діти, залишились проживати інші члени сім’ї. Якщо в жилому приміщенні, з якого вибули діти, не залишились проживати члени їх сім’ї та приміщення надано іншим громадянам або вселення в нього є неможливим з інших причин, то після закінчення строку перебування дітей у державному дитячому закладі, повернення їх від родичів, опікуна (піклувальника) їм надається жиле приміщення виконавчим комітетом місцевої ради за останнім постійним місцем проживання;

5) виїзду у зв’язку з виконанням обов’язків опікуна (піклувальника) – протягом усього часу виконання цих обов’язків;

6) влаштування інвалідів у будинки-інтернати або інші установи соціальної допомоги – протягом дванадцяти місяців;

7) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі – протягом усього часу перебування в ньому;

8) взяття під варту – протягом усього часу перебування під слідством і судом.

Верховний Суд України у Постанові “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” роз’яснив, що у справах про визнання наймача або члена його сім’ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім’ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Коли відсутня особа повернулася на жилу площу за згодою членів сім’ї, її не можна вважати такою, що втратила право на жилу площу. Якщо ж вона вселилася в жиле приміщення всупереч волі членів сім’ї та була відсутньою понад встановлені строки без поважних причин, то суд вправі визнати її такою, що втратила право на жилу площу. Коли в жилому приміщенні не залишалися члени сім’ї особи, яка була відсутня, її повернення в це приміщення до часу розгляду спору в суді є істотною обставиною, але вона не може бути безспірною підставою до відмови в позові, а повинна оцінюватись у сукупності з іншими обставинами.

Наявність рішення суду про право громадянина користуватися жилим приміщенням не є перешкодою до розгляду і задоволення позову про визнання його таким, що втратив це право з мотивів, що після набрання рішенням законної сили або після його виконання він був відсутнім понад шість місяців, у тому числі і в тих випадках, коли строк для виконання рішення не скінчився.

Наймачеві або членові його сім’ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

Відповідно до житлового законодавства України може бути встановлено й інші умови та випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий термін.

Особливий порядок збереження жилих приміщень за тимчасово відсутніми громадянами передбачений статтею 73 Житлового кодексу. Зокрема, в даній статті передбачене право громадян, які направляються на роботу за кордон чи в трудонедостатню сільську місцевість, бронювати займані жилі приміщення.

Порядок бронювання жилих приміщень за тимчасово відсутніми наймачами та членами їх сімей встановлюється Правилами бронювання жилих приміщень в Українській РСР, які були затверджені постановою Ради Міністрів УРСР 9 вересня 1985 р. №342.

Відповідно до пункту 3 зазначених Правил за наймачем або членом його сім’ї бронюється все жиле приміщення, яке є предметом договору найму, незалежно від того, чи залишаються там проживати члени сім’ї чи виїжджають разом з ним. В останньому випадку жиле приміщення бронюється і за членами сім’ї, що виїжджають.

Особи, які перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, мають таке ж право на бронювання цього приміщення, як наймач та члени його сім’ї.

У разі бронювання жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ради за місцем знаходження приміщення, що бронюється, видає наймачеві або членові його сім’ї охоронне свідоцтво (броню) за встановленою формою (див. додаток №9).

Для одержання охоронного свідоцтва (броні) наймачем (членом його сім’ї) подається заява. До заяви додаються:

1) копія трудового договору (при виїзді на роботу за трудовим договором), а в інших випадках – клопотання відповідного підприємства, установи, організації;

2) довідка з місця проживання про склад сім’ї та прописку за формою, встановленою для квартирного обліку.

Охоронне свідоцтво (броня) видається громадянину в двох примірниках, з яких перший він здає житлово-експлуатаційній організації під розписку на другому примірнику, що залишається у нього. Охоронне свідоцтво (броня) зберігається у житлово-експлуатаційній організації як документ суворої звітності.

У період дії охоронного свідоцтва (броні) тимчасово відсутній наймач та члени його сім’ї зберігають права і несуть обов’язки за договором найму жилого приміщення.

Відповідно до пункту 8 Правил, бронювання жилого приміщення не допускається:

H у випадку пред’явлення до наймача жилої площі позову про розірвання чи зміну договору найму цього приміщення чи позову про визнання ордера недійсним;

H службових жилих приміщень та жилої площі в гуртожитках;

H в інших випадках, передбачених законодавством України.

Таким чином, бронювання жилого приміщення – це особливий порядок збереження займаного жилого приміщення в будинках державного та громадського житлових фондів за тимчасово відсутнім наймачем та членами його сім’ї шляхом видачі на займане приміщення охоронного свідоцтва (броні) органами місцевого самоврядування.