Порядок виключення жилих (будинків) приміщень з житлового фонду

Житлове законодавство передбачає можливість виключення з житлового фонду жилих будинків і приміщень у випадку встановлення їх непридатності для подальшого використання за призначенням. Відповідно до статті 7 Житлового кодексу періодично, у строки, встановлювані Кабінетом Міністрів України, проводиться обстеження стану жилих будинків державного та громадського житлового фонду.

Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ради.

Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнано в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради.

Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 р. №189.

Обстеження стану жилих будинків державного та громадського житлового фонду провадиться не менше одного разу на п’ять років інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

Під час обстеження стану жилих будинків перевіряється двір будинку та елементи його благоустрою; фундамент, підвали; стіни та елементи фасадів (балкони, еркери, карнизи тощо); стикові з’єднання у великопанельних жилих будинках; дах будинку та обладнання на ньому (димові і вентиляційні канали та інше); ліфти та їх обладнання; поверхи жилого будинку, включаючи їх конструкції; інженерне обладнання.

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації.

Якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту.

У випадку неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті ради пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.

Виконавчий комітет відповідної місцевої ради розглядає подані комісією матеріали і вирішує питання придатності жилого будинку (жилого приміщення) для проживання.

У випадках, коли виконавчий комітет місцевої ради дійде висновку про можливість і доцільність усунення негативних чинників шляхом проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого приміщення), він приймає рішення про проведення такого ремонту.

Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам та не є придатним для проживання, виконком відповідної місцевої ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської ради пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

Поиск по сайту: