Порядок надання службових жилих приміщень

Для виникнення умов, необхідних для надання громадянину службового жилого приміщення, особа, яка претендує на його отримання повинна відповідати ряду вимог, встановлених житловим законодавством:

H по-перше, громадянин повинен перебувати в трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, яким належить службове жиле приміщення;

H по-друге, посада, яку він займає повинна бути включена в Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення;

H по-третє, згідно з пунктом 8 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними, відповідні особи повинні постійно проживати, а також бути прописаними в населеному пункті за місцем розташування підприємства, установи, організації (для працівника, який проживав в іншому населеному пункті службове жиле приміщення може бути надано лише з дозволу виконавчого комітету місцевої ради).

Своєрідність надання службових жилих приміщень полягає в тому, що зазначені приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без додержання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян житлом. Якщо жилі приміщення, в яких проживають відповідні працівники, знаходяться на такій відстані від місця роботи, яка виключає можливість виконання ними трудових обов’язків, надання службових жилих приміщень допускається у випадках, коли ці працівники забезпечені житлом.

У разі недостатності службових жилих приміщень для забезпечення всіх працівників відповідних категорій зазначені приміщення надаються виходячи з інтересів забезпечення нормальної діяльності підприємства, установи, організації.

Особливий порядок та умови надання службових жилих приміщень для окремих категорій працівників (службовців) може встановлюватись окремими нормативними актами. Так, наприклад, у Законі України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” встановлюється правило, що прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом, якщо вони не забезпечені жилою площею за місцем служби, службові приміщення або жила площа в гуртожитку надаються на перші 5 років служби. Протягом цього часу за ними зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути виключені із списків громадян, взятих на квартирний облік. При продовженні військової служби понад 5 років забезпечення зазначених військовослужбовців жилими приміщеннями за місцем служби провадиться на загальних підставах.

У разі відсутності такого житла військова частина зобов’язана тимчасово орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та його сім’ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) ним жилого приміщення.

Розміри та порядок компенсації визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1995 р. №175 “Про грошову компенсацію військовослужбовцям за піднайом (найом) житла”. Відповідно до цієї Постанови військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) у разі відсутності постійного житла, за їх бажанням, та курсанти вищих військових навчальних закладів, які мають сім’ю, за відсутності сімейних гуртожитків, мають право на грошову компенсацію за піднайом (найом) ними жилого приміщення в розмірі фактичних витрат, але не більше:

H у містах Києві, Сімферополі, Севастополі, обласних центрах – 5-и мінімальних заробітних плат;

H в інших містах і населених пунктах – 2-и мінімальних заробітних плат.

При цьому військовослужбовцям, за наявності у них трьох і більше членів сім’ї, зазначені розміри збільшуються в 2 рази.

Фактичні витрати необхідно розуміти у контексті статті 95 Житлового кодексу, де вказано, що розмір плати за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги за договором піднайму встановлюється угодою сторін, але не може перевищувати розміру квартирної плати, що сплачується наймачем за надаване приміщення (частину приміщення), і відповідної частини його витрат на оплату комунальних послуг. Зрозуміло, що договір піднайму повинен бути посвідченим у встановленому порядку.

Житлове законодавство встановлює ряд вимог, яким повинні відповідати службові жилі приміщення:

H по-перше, вони мають бути благоустроєними стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам;

H по-друге, жила площа службової квартири (приміщення) повинна бути у межах 13,65м² жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті, визначеного в установленому порядку. Службове жиле приміщення може бути надане з перевищенням указаного вище максимального розміру, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру).

При наданні службових жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім’ї. Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім’ї, двома і більше сім’ями або двома і більше одинокими особами.

В окремих випадках за наявності крайньої виробничої необхідності і відсутності відповідного службового жилого приміщення, як тимчасовий захід, за згодою працівника, йому може бути надано службове жиле приміщення, що не відповідає вимогам, передбаченим житловим законодавством України, або за розміром менше від рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті (але не нижче від рівня, встановленого для прийняття громадян на квартирний облік), із збереженням права на одержання службового жилого приміщення, що відповідає вказаним вимогам і розміру.

Для одержання службового жилого приміщення відповідний працівник подає до адміністрації підприємства, установи, організації такі документи:

1) заяву про надання службового жилого приміщення;

2) довідку з місця проживання про склад сім’ї та прописку;

3) письмову згоду членів сім’ї на проживання в зазначеному приміщенні.

Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, органу управління іншої кооперативної чи іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом місцевої ради, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

У рішенні зазначається:

1) яку займає посаду або виконує роботу особа, якій надається службове жиле приміщення;

2) склад її сім’ї;

3) розмір приміщення, що надається, кількість кімнат у ньому та адреса.

Перед винесенням рішення про надання службового жилого приміщення адміністрація підприємства, установи, організації зобов’язана роз’яснити працівникові особливості договору найму зазначеного приміщення.

Громадяни, вказані в рішенні про надання службового жилого приміщення, дають письмове зобов’язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи в будинку житлово-будівельного кооперативу.

На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ради видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів. Бланки ордерів зберігаються як документи суворої звітності.

Ордер вручається громадянинові, на ім’я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред’являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім’ї, включених до ордера.

При вселенні в надане службове жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності – відповідному підприємству, установі, організації. Ордер зберігається як документ суворої звітності. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім’ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Поиск по сайту: