Органи управління житловою сферою

Якщо врахувати, що управління завжди передбачає діяльність по реалізації різних за змістом, призначенням та обсягом функцій, то управлінські функції, в тому числі й функції управління у житловій сфері, можна розглядати як діяльність, види, способи і напрями впливу органів управління на об’єкт управління.

Органи управління житловою сферою – юридично відособлені державні, самоврядні та громадські інституції, які уповноважені здійснювати організаційно-розпорядчі, координаційні, консультативні, контрольні та інші функції в галузі житлових правовідносин.

При визначенні суб’єктів, які мають право здійснювати управління у житловій сфері необхідно зазначити, що Житловий кодекс поки що не приведено у відповідність до потреб суспільства. Він не враховує нові нормативні акти, а тому передбачає компетенцію колишнього СРСР. Виходячи з цього, положення статей Житлового кодексу необхідно корегувати з нормативними документами, які були прийняті пізніше.

Якщо як підставу класифікації взяти обсяг повноважень (компетенцію) органів управління у житловій сфері, то їх можна поділити на два основних види:

1) органи загальної компетенції (Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; місцеві державні адміністрації; сільські, селищні, міські, районні (районні у містах), обласні ради);

2) органи спеціальної компетенції (Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України; Українська державна будівельна корпорація; житлово-експлуатаційні організації).

Верховна Рада України здійснює опосередковане управління житловою сферою шляхом прийняття законів, пов’язаних із реалізацією громадянами свого конституційного права на житло; затвердження Державного бюджету України (де є окремі статті видатків на утримання житлового фонду України, житлове будівництво, різноманітні житлові програми, пов’язані із забезпеченням громадян України житлом тощо); затвердження загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.

Кабінет Міністрів України приймає участь в управлінні житловою сферою шляхом забезпечення виконання Конституції та законів України; вжиття заходів щодо забезпечення прав людини і громадянина; забезпечення проведення державної політики у сфері соціального захисту; розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку України; забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності; здійснення управління об’єктами державної власності відповідно до закону; розроблення проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення його виконання.

Особливе місце серед центральних органів управління житловою сферою займає Координаційний комітет з питань реформування державної житлової політики (діє на підставі Положення про Координаційний комітет з питань реформування державної житлової політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 30 липня 1996 р. №860).

Координаційний комітет є міжвідомчим дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України, утвореним з метою координації діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань розроблення і реалізації правових, організаційних та економічних заходів, спрямованих на реформування державної житлової політики відповідно до Концепції державної житлової політики.

Основними завданнями Координаційного комітету є:

H координація підготовки законодавчих та інших нормативних актів з питань реформування державної житлової політики, а також державних і регіональних програм реалізації житлової реформи;

H сприяння створенню і розвиткові організаційних, правових та економічних передумов формування ринкової інфраструктури у житловій сфері, залучення позабюджетних джерел фінансування житлового будівництва;

H координація діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади з розроблення і реалізації комплексу заходів щодо проведення житлової реформи;

H контроль за розробленням і реалізацією державної програми забезпечення населення житлом, раціональним використанням державних капітальних вкладень, які виділяються на розвиток житлової сфери;

H координація роботи щодо вдосконалення структури виробництва основних видів будівельних матеріалів, виробів і конструкцій для житлового будівництва, реконструкції підприємств будівельної індустрії та впровадження нових технологій.

Відповідно до статті 20 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” місцеві державні адміністрації в галузі містобудування та житлово-комунального господарства відповідно до державних норм і стандартів організовують розробку та проведення експертизи містобудівної документації населених пунктів; забезпечують організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями житлово-комунального господарства; організують роботу з атестації об’єктів, сертифікації продукції, робіт і послуг підприємств і організацій житлово-комунального господарства; організовують охорону, реставрацію та використання пам’яток архітектури й містобудування.

Однією з особливостей управління житловою сферою в Україні є наділення широкими повноваженнями органів місцевого самоврядування. Так, відповідно до ст. 18 Житлового кодексу управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником. Закон України “Про власність” визначає, що суб’єктами права державної власності в Україні є сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, які здійснюють управління належним їх майном безпосередньо або через уповноважені ними органи.

Основним нормативно-правовим актом, який визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності посадових осіб органів місцевого самоврядування у сфері житлового законодавства є Закон від 21 травня 1997 року “Про місцеве самоврядування в Україні”. Згідно його положень до загальної компетенції органів місцевого самоврядування належать затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту тощо.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:

H управління об’єктами житлово-комунального господарства;

H облік громадян, які, відповідно до законодавства, потребують поліпшення житлових умов;

H сприяння розширенню житлового будівництва, надання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в його будівництві, в отриманні кредитів та субсидій для будівництва чи придбання житла;

H надання власникам квартир (будинків) допомоги в їх обслуговуванні та ремонті;

H сприяння створенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, реєстрація таких об’єднань;

H реєстрація житлово-будівельних та гаражних кооперативів;

H організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення;

H облік житлового фонду, здійснення контролю за його використанням;

H надання громадянам, які потребують соціального захисту, безплатного житла або за доступну плату;

H здійснення контролю за станом квартирного обліку та додержанням житлового законодавства на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності;

H видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій;

H облік нежилих приміщень, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади;

H облік та реєстрація об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Повноваження цих органів у галузі будівництва включають в себе:

H організацію за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об’єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення;

H виконання або делегування на конкурсних засадах підрядним організаціям функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об’єктів соціальної та виробничої інфраструктур комунальної власності;

H координацію на відповідній території діяльності суб’єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів;

H надання дозволу на спорудження об’єктів містобудування;

H прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

H організацію роботи, пов’язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;

H організацію охорони, реставрації та використання пам’яток архітектури та містобудування.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення належить:

H вирішення відповідно до законодавства питань про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни та праці, сім’ям загиблих (померлих або визнаних такими, що пропали безвісти) військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас (крім військовослужбовців строкової служби) або відставку, інвалідам з дитинства, багатодітним сім’ям у будівництві індивідуальних жилих будинків, проведенні капітального ремонту житла, у придбанні будівельних матеріалів; відведення зазначеним особам у першочерговому порядку земельних ділянок для індивідуального будівництва;

H забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов інвалідів, ветеранів війни та праці, громадян, реабілітованих як жертв політичних репресій, військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, сімей, які втратили годувальника, багатодітних сімей, громадян похилого віку, які потребують обслуговування вдома, щодо влаштування в будинки інвалідів і громадян похилого віку, які мають потребу в цьому, дітей, що залишились без піклування батьків, на виховання в сім’ї громадян.

До відання районних та обласних рад належить:

H затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідного району, області;

H розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій;

H внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення об’єктів, що мають економічну, історичну, культурну або наукову цінність пам’ятками історії або культури, які охороняються законом.

Виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються питання про затвердження правил забудови та благоустрою населених пунктів області.

Органом спеціально уповноваженим здійснювати управління у сфері житлових відносин є Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, який був створений відповідно до Указу Президента України від 11 серпня 1997 р. №773. на базі Державного комітету України по житлово-комунальному господарству та Державного комітету України у справах містобудування і архітектури. Він є правонаступником прав та обов’язків зазначених вище ліквідованих відомств.

Таким чином, Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України є центральним органом державного управління, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Комітет проводить державну політику в галузі комплексного розвитку житлово-комунального господарства незалежно від форм власності й відомчої належності.

Комітет, використовуючи економічні методи, будує свою діяльність на принципах розмежування функцій державного управління та безпосереднього господарювання, що здійснюється підприємствами, об’єднаннями, організаціями та установами.

Головними завданнями Комітету є:

H прогнозування та розробка перспектив і пріоритетних напрямів розвитку галузі;

H визначення напрямів науково-технічного прогресу в житлово-комунальному господарстві;

H розробка й впровадження нових форм і методів господарювання, довгострокових нормативів, прогресивних форм організації та стимулювання праці, вдосконалення організації управління;

H вирішення питань, пов’язаних з економічним розвитком галузі, переходом житлово-комунального господарства на ринкові відносини, орендою, роздержавленням і приватизацією власності;

H проведення роботи по здійсненню житлової реформи та приватизації житла;

H сприяння поліпшенню культурно-побутових і житлових умов працівників галузі, створенню для них належних умов праці, а також їх правовому та соціальному захисту.

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України відповідно до покладених на нього завдань:

H аналізує стан житлово-комунального господарства й розробляє пропозиції щодо його розвитку як у цілому по Україні, так і в окремих її регіонах;

H розробляє концепцію науково-технічного та соціально-економічного розвитку житлово-комунального господарства;

H здійснює єдину технічну політику в житлово-комунальному господарстві;

H вивчає на всіх рівнях наявні та перспективні потреби населення в житлово-комунальних послугах;

H координує розвиток підвідомчих підприємств, об’єднань, організацій та установ, використовуючи для цього державне замовлення, договори, довгострокові економічні нормативи, систему оподаткування, ціноутворення тощо;

H виконує на договірних засадах посередницькі функції щодо матеріально-технічного забезпечення та комплектування будов і господарств галузі, надає через відповідні служби (центри) сервісну допомогу державним комунальним підприємствам у ремонтно-технічних, пусконалагоджувальних та інших роботах;

H аналізує кон’юнктуру ринку, рівень цін на продукцію і тарифів на послуги житлово-комунального господарства, бере участь у погодженні проектів оптових цін на них, обґрунтовує розміри дотацій;

H сприяє проведенню ефективної інвестиційної політики при проектуванні, фінансуванні та будівництві нових і реконструкції діючих об’єктів комунального призначення, забезпечує експертизу проектів.

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України має право:

H здійснювати контроль за станом експлуатації та утримання житлового фонду і комунальних об’єктів незалежно від форм власності й відомчої належності, заслуховувати з цих питань звіти керівників відповідних підприємств, об’єднань, організацій та установ і приймати у межах своєї компетенції обов’язкові для виконання рішення;

H запитувати й одержувати від виконкомів місцевих рад, міністерств і відомств, а також підприємств, об’єднань, організацій та установ незалежно від форм власності й відомчої належності необхідну інформацію з питань, що входять до компетенції Комітету;

H вносити пропозиції про припинення будівництва, реконструкції, розширення об’єктів виробничого та іншого призначення незалежно від форм власності та відомчої належності у випадку порушення вимог чинного законодавства, стандартів і технічних умов щодо комунального забезпечення;

H видавати правила, інструкції, технічні умови, нормативи технічного обслуговування на утримання та експлуатацію житлового фонду, об’єктів комунального господарства і благоустрою, обов’язкові для міністерств та відомств, виконкомів місцевих рад, підприємств, об’єднань, організацій та установ незалежно від форм власності та відомчої належності, а також населення;

H брати участь у розгляді в інших органах державного управління України питань, що стосуються інтересів житлово-комунального господарства.

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України в межах своєї компетенції видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує та перевіряє їх виконання.

Місцевими органами державної виконавчої влади, які здійснюють управління житловим фондом України є:

1) управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації;

2) управління містобудування та архітектури обласної, Київської і Севастопольської міської (відділ містобудування та архітектури районної, відділ містобудування і архітектури районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації);

3) управління капітального будівництва обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації.

Вищеназвані управління здійснюють керівництво дорученими сферами житлово-комунального господарства відповідної територіальної одиниці, несуть відповідальність за їх розвиток, координують діяльність підприємств, установ та організацій житлово-комунального господарства, що належать до сфери управління відповідної державної адміністрації.

Управління у процесі виконання покладених на них завдань взаємодіють з іншими підрозділами відповідних державних адміністрацій, представницькими органами та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями, об’єднаннями громадян.

Важливе значення для забезпечення переходу на економічні методи управління організаціями та підприємствами будівельного комплексу України, розвитку їх ініціативи і підприємливості має створення Української державної будівельної корпорації.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 1991 року №65 “Про створення Української державної будівельної корпорації”, корпорація “Укрбуд”, яка є правонаступником колишнього Міністерства будівництва УРСР, здійснює управління державним майном об’єднань, організацій та підприємств і виступає його орендодавцем. Корпорація, виходячи з потреб народного господарства в будівельній продукції, має право створювати, реорганізовувати й ліквідовувати в установленому порядку будівельні, виробничі, проектні, наукові та інші організації й підприємства; виконує завдання по будівництву та введенню в дію об’єктів житлово-цивільного і промислового призначення за державним замовленням; здійснює цілеспрямовану науково-технічну політику у справі поліпшення якості будівництва й промислової продукції, нарощування та підвищення технічного рівня виробництва, ефективного використання потужностей, впровадження у виробництво досягнень науки і техніки та визначення напрямів зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Розвиток житлового фонду, його технічне оснащення, постійне зростання вимог населення щодо благоустрою житла обумовлюють необхідність удосконалення організаційних форм управління житловим фондом на місцях. Важливе значення для подальшого поліпшення експлуатації житлового фонду та забезпечення його схоронності в умовах посилення концентрації житлового фонду має закріплення в Житловому кодексі принципових положень щодо організації та діяльності житлово-експлуатаційних організацій, які створюються для експлуатації державного та громадського житлового фонду. Їхня діяльність здійснюється на основі господарського розрахунку.

Житлово-експлуатаційна організація – це орган управління житловим фондом, який створюється та діє з метою забезпечення:

1) схоронності житлового фонду і належного його використання;

2) високого рівня житлово-комунального обслуговування громадян;

3) контролю за додержанням громадянами правил користування жилими приміщеннями;

Поиск по сайту: