 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Створення житлово-будівельних кооперативів. Порядок надання квартир в ЖБК
Відповідно до пункту 2 Примірного статуту ЖБК, житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих рад, а також при підприємствах, установах і організаціях. Рішення про організацію кооперативів при підприємствах, установах, організаціях приймаються з урахуванням пропозицій трудових колективів.
У процедурі створення ЖБК можна виділити наступні етапи:
1) збір і подання громадянами, які бажають вступити до ЖБК, необхідних документів у виконком місцевої ради чи адміністрацію підприємства, установи, організації;
2) попередній розгляд документів відповідною комісією при виконкомі місцевої ради або за місцем роботи ти прийняття нею рішення про постановку громадян на облік бажаючих вступити до ЖБК;
3) складання списку громадян-заявників та членів їх сімей, проведення їх загальних зборів та прийняття рішення про організацію ЖБК;
4) затвердження рішення зборів про організацію кооперативу та списків громадян-членів ЖБК у виконкомі місцевої ради;
5) скликання загальних зборів для прийняття статуту ЖБК, обрання правління та ревізійної комісії, затвердження проекту та зведеного кошторису будівництва, встановлення розміру пайового внеску;
6) реєстрація у встановленому порядку статуту ЖБК.
Отже, до кооперативів, що організуються при виконавчих комітетах місцевих рад (підприємствах, установах, організаціях), приймаються громадян, які перебувають у відповідному виконавчому комітеті (підприємстві) на обліку бажаючих вступити до кооперативу. Число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва.
Виконавчий комітет місцевої ради або адміністрація підприємства, установи, організації чи орган кооперативної або іншої громадської організації та профспілковий комітет на підставі заяв громадян, які перебувають на обліку бажаючих вступити до кооперативу, з додержанням установленої черговості складають списки громадян, які вступають до даного кооперативу, і членів їх сімей та проводять загальні збори громадян, на яких приймається рішення про організацію кооперативу.
Рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради. Після затвердження рішення про організацію житлово-будівельного кооперативу скликаються загальні збори громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, для прийняття статуту кооперативу. З дня реєстрації статуту кооператив набуває прав юридичної особи.
Загальні збори членів кооперативу, крім цього, обирають правління та ревізійну комісію. Збори також затверджують погоджені з виконавчим комітетом і будівельною організацією проект і зведений кошторис на будівництво жилого будинку (будинків) та надвірних будівель, встановлюють розмір вступного внеску, приймають рішення про необхідність отримання банківського кредиту.
Таким чином, житлово-будівельний кооператив - це статутна громадська організація, яка створюється з метою забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва жилих будинків з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).
Будівництво жилих будинків житлово-будівельних кооперативів здійснюється за типовими проектами (до яких на замовлення кооперативів вносяться зміни), а також за індивідуальними проектами. При цьому за проханням житлово-будівельного кооперативу в проектах передбачається спорудження вбудованих у такі будинки гаражів, спортивних, культурно-побутових і господарських приміщень для потреб і за рахунок коштів членів кооперативу за погодженням у встановленому порядку.
Проектно-кошторисна документація, необхідна для будівництва кооперативного жилого будинку (будинків) і надвірних будівель, розробляється проектними організаціями за рахунок коштів кооперативу за цінами, нормами і в порядку, встановленими для державного житлового будівництва.
Спорудження будинків житлово-будівельних кооперативів може здійснюватися лише після внесення кооперативами в банк власних коштів у розмірі 10% вартості будинку та надання кооперативу державного або банківського кредиту.
Житлово-будівельним кооперативам надається кредит на будівництво житлових будинків у розмірі 90% вартості будівництва будинку на строк до 30 років з погашенням щорічно рівними частками.
Надання житлово-будівельним (житловим) кооперативам банківського кредиту здійснюється на загальних підставах залежно від вартості кредитних ресурсів.
Члени житлово-будівельних (житлових) кооперативів, загальні річні видатки яких на оплату кредиту з урахуванням процентної ставки перевищують 20% сукупного річного доходу сім’ї, користуються державним пільговим кредитом з платою у розмірі 3% річних.
При наявності у членів кооперативів неповнолітніх дітей процентна ставка зменшується до розмірів: при одній дитині – 2%, двох – 1%, трьох і більше дітях – без відсотків.
Особі, прийнятій до членів житлово-будівельного кооперативу, за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом місцевої ради, видається ордер (див. додаток №14) на безстрокове користування окремою квартирою, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім’ї, суми пайового внеску та граничного розміру жилої площі, передбаченого житловим законодавством.
Зокрема, відповідно до пункту 28 Примірного статуту надання квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться в межах 13,65м2 жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. На прохання члена кооперативу йому надається квартира меншого розміру, але вище рівня, встановленого у даному населеному пункті для взяття громадян на квартирний облік.
Квартира, що надається, має бути благоустроєною стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Не допускається заселення однокімнатної квартири (однієї кімнати) особами різної статі, старшими за дев’ять років, крім подружжя.
Квартира надається членові кооперативу на членів його сім’ї, вказаних у заяві про вступ до кооперативу. До цієї заяви включаються члени сім’ї, які перебувають з ним на обліку бажаючих вступити до кооперативу. Крім зазначених осіб, член кооперативу вправі включити до заяви дітей, які народилися після взяття його на облік, і дружину (чоловіка), що пізніше вселилася у жиле приміщення, займане тим з подружжя, що перебуває на обліку. Якщо вселення дружини (чоловіка) у жиле приміщення подружжя, що перебуває на обліку, було неможливим, до заяви може бути включений той з подружжя, що проживає окремо, крім випадків, коли він у даному населеному пункті або в приміській зоні забезпечений жилим приміщенням і не потребує поліпшення житлових умов.
У випадках, якщо жила площа квартири, передбачена прийнятим для будівництва типовим проектом, перевищує для даної сім’ї передбачену граничну норму, ця квартира члену кооперативу надається за умови, що кількість кімнат не перевищує числа членів сім’ї.
При наявності у члена кооперативу або у будь-кого з членів його сім’ї права на додаткову жилу площу розмір квартири, що надається, визначається з урахуванням такого права. У цьому разі допускається надання квартири з кількістю жилих кімнат, що перевищує число членів сім’ї.
Якщо до заселення будинку житлово-будівельного кооперативу склад сім’ї члена кооперативу зміниться, в результаті чого виділена йому квартира перестане відповідати встановленим вимогам, членові кооперативу, на його прохання, може бути в установленому порядку надана інша квартира в будинку цього кооперативу, яка відповідає новому складу сім’ї. При відсутності такої квартири членові кооперативу надається раніше виділена квартира або, за його бажанням, забезпечується можливість позачергового вступу до іншого організовуваного кооперативу.
Заселення квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться за ордерами, що видаються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради. Відмову у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку.
Важливе значення для практики застосування законодавства про ЖБК має відповідь на питання: з якого моменту член житлово-будівельного кооперативу набуває право власності на квартиру? Як вказано в пункті 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи” від 18 вересня 1987 р. судам слід мати на увазі, що згідно зі статтею 15 Закону України "Про власність" член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває права власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд – продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності та вчиняти стосовно неї інші угоди, що не заборонені законом.
Таким чином, член ЖБК набуває права власності на квартиру з моменту повної сплати пайового внеску за квартиру.
Член житлово-будівельного кооперативу, який повністю виплатив пайовий внесок за квартиру, у випадку вибуття з кооперативу вправі передати квартиру своїм родичам або іншим особам, які відповідно до законодавства мають право на одержання жилого приміщення в будинках державного та громадського житлового фонду, або на вступ до кооперативу і беруть на себе зобов’язання по додержанню статуту кооперативу. Зазначена передача допускається за умови, що при цьому не обмежуються права членів сім’ї які проживають разом з членом кооперативу, що вибуває. Згода вказаних вище членів сім’ї (включаючи тимчасово відсутніх) на передачу квартири викладається в письмовій формі та подається до правління кооперативу разом з відповідною заявою члена кооперативу.
Крім цього член житлово-будівельного кооперативу вправі за згодою членів сім’ї, які проживають разом з ним, і правління кооперативу здавати в найом частину жилого приміщення, а в разі тимчасового виїзду всієї сім’ї – все приміщення.
У разі відмови правління кооперативу дати згоду на здачу жилого приміщення в найом спір може бути вирішено в судовому порядку.
Договір найму укладається в письмовій формі з наступною реєстрацією у правлінні житлово-будівельного кооперативу. До договору найму жилого приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу застосовуються правила про договір піднайму в будинках державного та громадського житлового фонду (статті 91-94, 97 Житлового кодексу).
Розмір плати за здане в найом приміщення встановлюється угодою сторін, але не може перевищувати розміру стягуваних з члена кооперативу експлуатаційних витрат, що припадають на здаване приміщення (частину приміщення), і відповідної частини витрат по оплаті комунальних послуг.
Члени сім’ї, які проживають разом з членом житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право користування жилим приміщенням. Такого ж право набувають особи, які вселилися в жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу як члени сім’ї, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Члени сім’ї члена кооперативу, крім дружини, що має право на частину паєнагромадження, не вправі вимагати поділу приміщення, його обміну та здачі в найом, а також вселення інших осіб, за винятком неповнолітніх дітей.
Якщо член житлово-будівельного кооперативу виключений з кооперативу (крім передбачених законом випадків), помер або вибув з нього з інших причин чи переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім’ї, які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член сім’ї, який виявив бажання вступити до кооперативу замість попереднього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами. Дружині члена кооперативу, що має право на частину паєнагромадження, надається перевага на вступ до кооперативу перед іншими членами сім’ї. При відсутності дружини, що має право на частину паєнагромадження, а також при відмові її від вступу до кооперативу така перевага надається спадкоємцям члена кооперативу, які проживали разом з ним.
Повнолітні члени сім’ї члена кооперативу зобов’язані брати участь в оплаті витрат по експлуатації і ремонту будинку та квартири. Припинення сімейних відносин з членом кооперативу не позбавляє колишніх членів його сім’ї права користування займаним жилим приміщенням.
Стаття 142 Житлового кодексу передбачає переважне право члена житлово-будівельного кооперативу на одержання жилого приміщення, що звільнилося в будинку кооперативу. Відповідно до вказаної статті член житлово-будівельного кооперативу, який потребує поліпшення житлових умов, має переважне право на одержання квартири, що звільнилася в будинку цього кооперативу. Член житлово-будівельного кооперативу має перевагу перед усіма іншими особами на одержання кімнати, що звільнилася у квартирі, в якій він проживає. У разі виникнення спору питання вирішується в судовому порядку.
Розділ 8. Набуття громадянами жилих приміщень у власність.
Поиск по сайту: