Принцип відповідальності як сучасний етичний запит

Моральна відповідальність розуміється як визначення відповідності поведінки, дій, результатів вчинку людини змісту моральних норм, її обов'язку, з урахуванням об'єктивних обставин і можливостей їх виконання. Відповідальність означає, що людина бере на себе обов'язки і готова вільно їх виконувати у міру своїх сил і можливостей, а також відповідати перед суспільством, спільнотою, іншими людьми і перед собою за свої моральні погляди, ціннісні орієнтири, настанови, за правильне розуміння обов'язку, за зміст своїх дій.

Види відповідальності визначаються, на наш погляд, тим, перед ким (чим) і за що людина несе відповідальність. У цьому сенсі можна виділити: - Відповідальність людини перед самим собою: я роблю вибір і в кінцевому підсумку «вибираю себе», своє життя, свою долю і тому несу за неї відповідальність; цей вид відповідальності проявляється в наших сумнівах, почуття провини, страху та ін; - Відповідальність людини за свої конкретні дії і вчинки перед іншими людьми, особливо якщо зачіпаються їхні інтереси; тут моральна відповідальність (докори сумління, страх громадської думки) часто збігається з правової та адміністративної відповідальністю; - Відповідальність людини перед світом і людством, виявляється, користуючись термінологією екзистенціалізму, як турбота про світ, викликана тривогою про нього. Це найбільш складний і важко ідентифікований вид відповідальності, що виражається зазвичай формулою «Я відповідаю за все». Тут не може бути ні адміністративної, ні правової відповідальності, більше того, ця відповідальність може заперечуватися і не усвідомлювати людиною. З цих трьох видів відповідальності найбільш поширеним і загальноприйнятим є другою - він конкретніше, зрозуміліше й звичніше. Спроби вселити людині відповідальність першого і третього виду, як правило, викликають негативну реакцію. Інстинкт самозбереження змушує людину в першому випадку прагнути всю відповідальність за свої помилки і невдалу життя покладати на долю, обставини, рідних, близьких і т.д. Відповідальність третього виду відлякує своєю глобальністю. Вона вимагає особливої самовключень людини в систему природних та соціальних зв'язків, їх усвідомлення, саме вона є характеристикою морального стану, «лику» людського співтовариства. Це не відповідальність-повинність, а відповідальність-готовність. Породжується вона різноманітними і множинними зв'язками особистості і суспільства, наступністю поколінь. «Ми, що живуть сьогодні, утворюємо людство, що вийшло з минулого... Блага цивілізації, які ми найбільше цінуємо, не наші. Вони - плоди праці і страждань безперервної людської спільності, до якої причетні і ми. Наша відповідальність - відповідальність за збереження і передачу, чистоту і розповсюдження цінностей, успадкованих нами»(Дж. Дьюї). Найчастіше ця відповідальність носить опосередкований характер. Відповідальність другого виду визначається тим, що людина, що живе серед людей, які своїми діями завжди якось впливає на оточуючих. Ми повинні враховувати це, а значить, і нести відповідальність за кожен свій вчинок, що зачіпає інтереси інших людей. Діапазон і міра відповідальності тут надзвичайно широкі - від так званої «трамвайної етики» до відносин в любові. Прикладів тому безліч. Так, безвідповідальне рішення, прийняте інженером на виробництві, може обернутися катастрофою для підприємства, матеріальними збитками для робітників, неприємностями для людей, пов'язаних з ним. Безвідповідальне ставлення до любові, випадкова, ні до чого не зобов'язуюча зв'язок може скалічити долю іншої людини, привести до появи на світ третього, ні в чому не винного чоловічка, залишити в душі на все життя почуття гіркоти й розчарування. Тому бути відповідальним - значить думати про інших, про наслідки своїх дій - чи не будуть вони на шкоду іншому. Підставою тут виступає «золоте правило» моральності. Міра моральної відповідальності у різних людей у різних ситуаціях неоднакова. Залежить міра відповідальності, насамперед, від самостійності здійснюється дії. Однак наявність примусу не знімає відповідальності з людини. І якщо він здійснює підлий, низький вчинок під примусом, то все одно повинен нести моральну відповідальність: дійсно порядна, чесна людина ніколи не піде на підлість і зраду. Тому сфера моральної відповідальності не збігається зі сферою особистої безпеки - навіть загроза смерті не може, наприклад, виправдати зраду, скоєне заради порятунку власного життя. Міра відповідальності залежить також від значимості вчиненого діяння для доль інших людей. Міра відповідальності визначається і масштабами прийнятих рішень: вона може бути різною залежно від того, чи йде мова про долю окремого підприємства чи про долю держави (наприклад, прийняття рішення про ведення військових дій). Нарешті, вона визначається впливовістю, авторитетом, суспільним становищем або посадою особистості, що приймає рішення.

Поиск по сайту: