Вимоги до особистості як активного суб'єкта життєдіяльності

Уявлення про особистість як про активний суб'єкт діяльності, розвиток якого відбувається в системі соціальних зв'язків, буде не­повним без аналізу вимог, пропонованих людині тією чи іншою професійною сферою.

Кожен вид професійної діяльності висуває низку вимог, без ура­хування яких людина не може успішно справлятися з покладеними на неї обов'язками. Яким же вимогам має відповідати сучасний бізнесмен?

На думку В. Арутюняна, вимоги до особистості бізнесмена можна згрупувати в кілька блоків:

· загальна ерудиція (глибокі знання, постійна робота над со­бою, захоплення чимось іншим крім основної справи - умови фор­мування бізнесмена як людини цільної, цікавої для оточення);

· знання предмета (уміння "подати" товар);

· знання ринку (рівень попиту та пропозиції, визначення рушій­них сил і перспектив);

· уміння вести переговори - здатність вести дискусію, вчасно визначати слабкі та сильні сторони партнера, ураховувати аргу­менти обох сторін;

· здатність визнавати свої помилки дає змогу уникнути не ли­ше неприємних ситуацій, а й великих фінансових втрат;

· уміння говорити "не знаю " як перший крок до пізнання ново­го. Навіть обдарований президент компанії не може однаково до­бре, до дрібниць, розбиратися в ціноутворенні, виробництві, фі­нансах, плануванні, юриспруденції. Сказати "не знаю" краще, ніж браги інформацію "зі стелі", однак занадто захоплюватися такою відвертістю не варто. Чим більше людина працює над собою, тим рідше вона каже "не знаю";

· уміння говорити "так" і "ні". Нерішучість у бізнесі так само небезпечна, як і неквапливість. Твердо говорити "так" під час укла­дання угод здатний той, хто правильно оцінює обстановку, стан ринку, хто впевнений у собі. Однак під час переговорів не варто квапитися говорити "так". Іноді всупереч тиску колег треба ска­зати: "Ні, на таких умовах контракт не буде підписаний", хоча до­свідчений бізнесмен повинен уміти сказати це "ні" іншими слова­ми. Інакше кажучи, вирішивши не підтверджувати угоду зараз, він залишить за собою право повернутися до неї й продовжити пере­говори дещо пізніше;

· уміння добирати людей - основа успішної роботи будь-якого керівника. Чим менше компанія, тим більший вплив на добір ка­дрів має керівник. При доборі та розміщенні кадрів варто виробити критерії оцінки співробітників. На практиці найчастіше викорис­товують такі критерії, що загалом дають уявлення про ідеального працівника: інтелектуальні здібності, загальна професійна підго­товка, уміння вести переговори, здатність організувати людей і ке­рувати ними, уміння готувати документи, усно доповідати, знання іноземних мов, уміння володіти собою, здатність вчасно визнавати свої помилки і ладити з людьми;

· уміння цінувати людей передбачає об'єктивну оцінку внеску кожного. У цьому плані неприпустима зрівнялівка. Висока об'єк­тивна оцінка праці людини - стимул для його подальшого росту;

· уміння робити зауваження - це зворотний бік оцінки. Бага­то хто любить хвалити, однак дуже стриманий щодо зауважень, боїться їх робити. У керівника не повинно бути цього комплексу. Об'єктивність припускає бачення не лише позитивних сторін, а й недоліків у роботі співробітників. Однак велике значення має фор­ма зробленого зауваження: не грубе, таке, що не принижує люд­ську гідність.

На думку Н. Коломінського, лідерські здібності особистості ви­являються у таких якостях:

- інтелект, який має бути вище за середній;

- ініціативність і впевненість у собі, яка ґрунтується на досить високій самооцінці компетентності, високому рівні домагань.

Успіх діяльності певного об'єднання, будь то велика компанія чи маленька фірма, у підсумку залежить від людей, яким прита­манні і достоїнства, і недоліки. Дуже важливо мати чіткі уявлення про здібності людини й надати їй можливість максимально про­дуктивно використовувати свій творчий потенціал.

Поиск по сайту: