Прикладні дослідження у сфері боротьби з протиправною поведінкою

У сфері боротьби з протиправною поведінкою прикладні до­слідження - це частина розв'язання питання про комплексний під­хід до процесу виховання. Вони стосуються багатьох юридичних проблем, хоча "поділ праці" між юристами та психологами визна­чено досить чітко. Зусилля психологів спрямовані на вивчення особливостей профілактики протиправної поведінки та перевихо­вання осіб, що вчинили злочини.

Наведемо приклад дослідження в цій сфері. Не тільки юристам, а й кожному у процесі спілкування, згідно з поглядами В. Пірожкова, необхідно знати про "прописку" у кримінальній субкультурі.

Автор пише, що чим екстремальнішою є ситуація, у якій перебу­вають люди, тим більшого значення приділяється в групі зустрі­чі та вивченню новачків. На кримінальному жаргоні процедура прийняття новачка у своє середовище називається "пропискою". Це явище поширене в умовах позбавлення й обмеження волі не тільки серед неповнолітніх, а й дорослих людей, а також у се­редовищі армійської молоді. Основна функція "прописки" - ви­вчити новачка, виявити ступінь його відповідності цій субкультурі та готовність виконувати її норми, а також визначити його статус, права й обов'язки та місце в соціальному просторі групи (спальні, їдальні, клубі, мікрорайоні тощо залежно від виконання певних вимог).

Юнацький максималізм підсилює характер злісної забави, під­ступної гри, часом дуже жорстокої та небезпечної для фізичного та психічного здоров'я особистості. В армійських умовах "прописка" відбувається, як описує В. Пірожков, з безліччю ритуалів. Існують різноманітні "приколи" для знущання над новачками. Просте бит­тя "салаги" у "дідів" вже не викликає інтересу, тому вони шукають нових гострих переживань, знаходять будь-який привід, щоб по­знущатися над новачками.

Праці психолога В. Пірожкова перекладені на багато мов, тому що контроль над такими негативними соціальними явищами пови­нен бути кваліфікованим; тільки в цьому разі можна розраховувати на його успіх.

"Прописка" - одна з причин дезертирства солдатів, їхньої заги­белі в мирний час. Тому необхідно створити в нашому суспільстві нетерпиме ставлення до "дідівщини" в армії, а офіцери повинні ви­конувати свої прямі обов'язки із формування малої групи в армій­ських підрозділах.

Психолог, що працює у сфері охорони правопорядку, вивчає та­кі проблеми:

- умови формування протиправної поведінки особистості (ви­явлення ролі мікросередовища у формуванні особистості, механіз­му впливу групи на підлітка, механізму засвоєння норм поведінки тощо);

- виявлення особливостей особистості із протиправною по­ведінкою, а саме: вплив групи на індивіда, роль конформності правопорушника, дослідження референтних груп (за яких умов втрачають свою привабливість для особистості родина, школа і здобувають значення групи хуліганів);

- розроблення психологічних механізмів проведення допиту;

- застосування засобів позитивного впливу на засуджених осіб.

Поиск по сайту: