Поняття соціалізації та соціальної орієнтації особистості

Поняття соціалізації особистості було введене в соціальну пси­хологію в 40-50 рр. XX ст. у працях А. Бандури і Д. Кальмане.

Соціалізація - історично зумовлений процес діяльності та спіл­кування, результат засвоєння й активного відтворення індивідом соціального досвіду. Її перебіг відбувається в умовах як виховання, тобто цілеспрямованого формування особистості, так і стихійних впливів на особистість (іноді протилежно спрямованих) факторів суспільного життя. Соціалізацію можна визначити як процес за­своєння та одночасного активного відтворення індивідом суспіль­ного досвіду.

Вирізняють три сфери, в яких відбувається становлення людини як особистості:

- діяльність,

- спілкування,

- самосвідомість.

У сфері ді­яльності відбувається постійне розширення досвіду людини, тобто освоєння нею нових видів діяльності, виявлення найзначніших її аспектів, особистісний вибір і підпорядкування інших видів діяль­ності основному.

У сфері спілкування відбувається розширення та поглиблення зв'язків людини, відзначаються різні особистісні змі­ни. Саме міжособистісне спілкування сприяє формуванню люди­ни як особистості, суб'єкта діяльності, індивідуальності.

У сфері самосвідомості відбувається становлення "Я-концепції" під впли­вом включення людини до різних соціальних груп. Самосвідомість не виникає миттєво як простий перелік характеристик, а форму­ється поступово, доки особистістю не зрозуміє себе як цілісність, самість. Культура впливає на сприйняття "Я", зокрема, психологія західних культур передбачає, що життя може бути багатшим, якщо визначити свої здібності та повірити в себе. Спочатку слід полю­бити себе, щоб полюбити інших. Іншими словами, пропагується індивідуалізм, який спрямовується на задоволення власних інтере­сів замість того, щоб виправдовувати чиїсь сподівання.

У східних культурах і країнах третього світу більше цінуєть­ся колективізм, коли найвищою метою життя є благополуччя своїх груп - сім'ї, клану, трудового колективу. Там люди більше відчува­ють взаємозалежність як цінність.

Індивідуалізм чи колективізм впливають на "Я-концепцію", со­ціальні стосунки та виховання дітей. Посилення індивідуалізму супроводжується депресіями, безпорадністю. Водночас колекти­візм сприяє безвідповідальності, соціальним лінощам, конфор­мізму.

Соціалізація - не миттєвий процес, а тривалий період становлен­ня людини як особистості протягом усього життя, що складається з кількох стадій. Одні автори виокремлюють у ньому дві стадії: активне становлення людини як суспільної істоти в першу третину життя, тобто соціалізація дитини, підлітка, юнака; розвиток зрілої особистості у процесі її подальшого функціонування в суспільстві, соціалізація дорослого (працездатний період і перехід на нове ста­новище в родині - дідуся, бабусі, а також у суспільстві - пенсіоне­ра). Інші вирізняють три стадії соціалізації: дотрудову, трудову і після трудову, що за своїм змістом схожі на вищезазначене.

Поиск по сайту: