Поняття і види підприємства як організаційної форми господарювання

Домінуюче місце серед суб’єктів господарювання належить підприємствам. Це зумовлено особливими економічними і соці­альними функціями підприємства в економічній системі, а саме функціями товаровиробника, який задовольняє суспільні по­треби у продукції, роботах, послугах. Тому законодавчий інсти­тут підприємства як суб’єкта господарювання є центральною частиною системи господарського права України, його право­вою основою.

Усі основні закони та інші нормативні акти господарського законодавства приймаються, виходячи з економічного та пра­вового становища підприємства.

Підприємство як соціально-економічний і правовий інсти­тут має певну сукупність економічних, організаційних і юри­дичних ознак, за якими кваліфікується як суб’єкт господарю­вання і суб’єкт господарського права.

Згідно з ч. 1 ст. 62 ГК підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом дер­жавної влади, або органом місцевого самоврядування, або інши­ми суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в по­рядку, передбаченому ГК та іншими законами.

Згідно даному визначенню, можна виділити головні ознаки, характерні для підприємства. А саме:

- підприємство є первинною ланкою економіки і виступає самостійним суб’єктом господарських правовідносин. Це проявляється в тому, що підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України.

- згідно закону, підприємство – це суб’єкт господарювання і створюється у встановленому чинним законодавством порядку.

- змістом діяльності підприємства як суб’єкта господарювання є здійснення виробничої, науково-­дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності. Як пра­вило, підприємства створюються з метою одержання прибутку, тобто як комерційна організація, хоча, згідно закону, можуть створюватися і для некомерційної діяльності (ч. 2 ст. 62 ГК).

- установчим документом підприємства, як правило, є статут. Ста­тут підприємства – це локальний акт господарського законодав­ства, який нормативно визначає межі спеціальної пра­воздатності підприємства як юридичної особи, завдання, цілі і предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту підприєм­ству заборонено.

- як суб’єкт господарювання – підприємство має необхідне для господарювання майно яке юридично відмежоване від майна власника підприємства і закріплене за підприємством як суб’єктом права. Основні й оборотні кошти знаходяться на самостійному балансі, гроші – на поточному рахунку підприємства в банку.

- підприємство має печатку зі своїм найменуванням та ідентифiкaцiйним кодом.

- підприємству законом заборонено мати у своєму складі інші юридичні особи.

Таким чином, підприємство є самостійним суб’єктом господарських правовідносин. Воно має певне коло прав і обов’язків, є юридичною особою і не може мати у своєму складі інших юридичних осіб.

Поиск по сайту: