АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 9. Правовий захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання

Читайте также:
  1. Авторські та суміжні права та їх правовий захист.
  2. Адміністративний захист прав суб’єктів підприємницької діяльності.
  3. Адміністративно-правовий статус громадян: поняття, ознаки, елементи та види.
  4. Адміністративно-правовий статус суб’єкта звернення.
  5. Актуальність проблеми надійності діючих систем криптографічного захисту інформації.
  6. АКУСТИКА ЗАЛІВ І ЗАХИСТ ПРИМІЩЕНЬ ВІД ШУМУ
  7. Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності
  8. В сфері господарювання
  9. В. Органи державної виконавчої влади, що здійснюють управління у сфері економіки, складають четвертий вид суб’єктів господарювання.
  10. Вашому підприємству потрібен захист?
  11. Вибір способів формування ООД у тих, кого навчають з теми «Класифікація способів захисту інформації», та способи реалізації
  12. Види (класифікація) спеціальних суб’єктів злочину

9.1. Правові гарантії захисту прав суб’єктів господарювання та органи їх забезпечення.

9.2. Підвідомчість справ господарським судам. Підсудність справ.

9.3. Захист прав та законних інтересів суб’єктів. господарювання.

9.4. Досудове врегулювання господарських спорів.

9.5. Порядок розгляду господарських спорів господарськими судами.

9.6. Розгляд господарських спорів третейськими судами.

9.1. Правові гарантії захисту прав субєктів господарювання та органи їх забезпечення

 

Відповідно до Конституції України (ст. 13) держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Усім суб’єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Суб’єкти господарювання вправі звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених За­коном заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Однією з необхідних умов успішного функціонування всіх елементів створюваного в Україні ринкового механізму є за­конність і дисципліна в діяльності суб’єктів господарювання.

У процесі господарювання між підприємствами, державни­ми та іншими органами виникають, функціонують та припиня­ються численні господарські відносини. Ринковий механізм, як і будь-яке інше складне явище, не може розвиватися без зіткнень і конфліктів, що призводять до суперечностей між суб’єктами господарської діяльності. Такі суперечності між підприємства­ми, організаціями, державними та іншими органами стосовно їхніх прав та обов’язків у господарських відносинах називають­ся господарськими спорами. Саме ці господарські спори і є пред­метом розгляду та вирішення господарських судів.

Господарські суди є однією з гілок судової влади. Це спеціа­лізовані суди, на які законом покладено здійснення правосуддя у господарських відносинах. Господарський суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами, а також у розгляді справ про банкрутство.

Організація і діяльність господарських судів визначаються Конституцією України, Законом України від 7 лютого 2002 р. «Про судоустрій України», Господарським процесуальним ко­дексом України, прийнятим Верховною Радою України 6 листо­пада 1991 р., іншими нормативно-правовими актами України, а також міждержавними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарські суди в Україні – правонаступники органів дер­жавного арбітражу (існували з 1931 по 1991 р.) та арбітражних судів (існували з 1991 по 2001 р.) – хоч і зберегли ряд притаман­них своїм попередникам ознак, проте зазнали великих змін як у правовому статусі, так і в регламентації їх діяльності. З органів, наділених повноваженнями управлінського характеру, що обумовлювалося місцем державного арбітражу в адміністративно-командній системі керівництва економікою, їх перетворено в органи, що здійснюють правосуддя в господарських відносинах і є незалежними при виконанні цієї функції.

Правова природа Господарського суду як органу правосуддя визначається завданнями та повноваженнями, якими його на­ділено для виконання цих завдань. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій України» завданням Господарського суду є забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав громадян, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Господарські суди є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції.

Господарські суди становлять єдину триланкову систему спеці­алізованих судів, яку складають:

- місцеві господарські суди;

- апеляційні господарські суди;

- Вищий господарський суд України.

Місцеві господарські суди – господарські суди Автономної Республіки Крим, обла­стей, міст Києва і Севастополя, – є основною ланкою спеціалізова­них господарських судів, оскільки, вони виконують значний обсяг роботи щодо вирішення господарських спорів, розгляду справ про банкрутство як суди першої інстанції і стоять найближче до Господарського життя та до конфліктів, які в ньому виникають.

Для виконання покладених на них завдань місцеві госпо­дарські суди виконують такі повноваження:

- вирішують господарські спори, віднесені до їхньої компе­тенції, розглядають справи про банкрутство;

- переглядають за нововиявленими обставинами прийняті ними рішення;

- вивчають і узагальнюють практику застосування законо­давства, аналізують статистику вирішення господарських спорів, вносять пропозиції Вищому господарському суду України, спря­мовані на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності та практики вирішення господарських спорів;

- ведуть роботу, спрямовану на попередження правопору­шень у сфері господарських відносин;

- здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.

До складу місцевого Господарського суду входять: голова, перший заступник голови, заступники голови та судді. Кількість суддів щодо кожного конкретного Господарського суду затверджена Указом Президента України від 11 липня 2001 р. «Про утворен­ня апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України».

У місцевих господарських судах може запроваджуватися спе­ціалізація суддів з розгляду справ окремих категорій. З метою підвищення ефективності судової процедури розгляду справ про банкрутство, прискорення реструктуризації економіки в місце­вих господарських судах утворені і діють спеціальні колегії з розгляду справ про банкрутство.

Апеляційні господарські суди є судами апеляційної інстанції, що вперше запроваджена в системі органів Господарського судочин­ства відповідно до статті 125 Конституції України. Вони утворені Указом Президента України від 11 липня 2001 р. «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі госпо­дарських судів України» в кількості семи судів (Дніпропетровсь­кий, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, Севасто­польський та Харківський апеляційні господарські суди) з визна­ченням території, на яку поширюються повноваження апеляцій­них господарських судів. Указом Президента України від 30 травня 2002 р. «Про утворення Житомирського та Запорізького апеля­ційних господарських судів та внесення змін до мережі та кількісного складу суддів господарських судів України» кількість апеляційних господарських судів було збільшено до дев’яти.

До складу апеляційного Господарського суду входять: голова, перший заступник голови, заступники голови. Апеляційний гос­подарський суд здійснює правосуддя колегією суддів.

В апеляційному господарському суді також може запровад­жуватися спеціалізація суддів з розгляду окремих категорій справ.

Відповідно до встановлених законом повноважень апеляцій­ний господарський суд:

- переглядає в апеляційному порядку рішення місцевих госпо­дарських судів, які включені до території, на яку поширюються його повноваження;

- переглядає за нововиявленими обставинами прийняті ним рішення;

- вивчає і узагальнює практику застосування законодавства, аналізує статистику вирішення господарських спорів, подає про­позиції Вищому господарському суду України щодо вдоскона­лення правового регулювання господарської діяльності і прак­тики вирішення господарських спорів та щодо порушення пе­ред Конституційним Судом України питання про офіційне тлумачення законів України;

- проводить роботу, спрямовану на попередження правопору­шень у сфері господарських відносин;

- здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Вищий господарський суд України є вищим судовим органом гос­подарських судів України у здійсненні правосуддя в господарських відносинах. Як вищий спеціалізований суд, він складається з обра­них до нього Верховною Радою України суддів, зі складу яких за­гальними зборами суду обираються голова суду та його заступники.

Загалом до Вищого Господарського суду України входять: Голова, перший заступник Голови, заступники Голови та суддів. Вищий господарський суд України діє у складі колегій суддів.

У Вищому господарському суді України утворюється прези­дія як консультативно-дорадчий орган при Голові Вищого Господарського суду України.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про судоустрій Украї­ни» Вищий господарський суд України:

- розглядає в касаційному порядку справи відповідної судо­вої юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;

- веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;

- надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомен­даційні роз’яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

- здійснює інші повноваження, передбачені Законом.

Розгляд справ у Вищому господарському суді здійснюється колегіально. Для цього утворюються колегії суддів з числа суддів Вищого Господарського суду України. Колегія суддів складаєть­ся з трьох або п’яти суддів залежно від категорії і складності справи. Колегії суддів формуються Головою Вищого Господарського суду України.

Вищим судовим органом господарських судів є Верховний суд України.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)