Поняття господарського товариства

Одним із найпоширеніших видів суб’єктів господарювання є господарські товариства. Їх правовий статус визначається положеннями цивільного кодексу, господарського кодексу та іншими законодавчими актами України.

Узагальнене визначення поняття господарського товариства встановлене господарським кодексом України. Так, згідно з ч. 1 ст. 79 ГК господарськими това­риствами визнаються підприємства або інші суб’єкти госпо­дарювання, створені юридичними особами та/або громадяна­ми шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

З наведеного визначення випливають наступні ознаки господарського товариства:

- господарське товариство є суб’єктом господарювання;

- засновниками господарського товариства є юридичні особи та/або громадяни;

- товариство утворюється шляхом об’єднання майна засновників;

- учасники товариства беруть участь у підприємницькій діяльності товариства;

- товариство створюється з метою одержання прибутку.

У випадках, передбачених законом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Це положення не поши­рюється на повні та командитні товариства.

Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб’єкти господарювання, інші учасники господарських відносин за­значені у ст. 2 ГК, а також громадяни, які не є суб’єктами господарювання. В той же час, учасниками повного товари­ства та повними учасниками командитного товариства можуть бути, згідно з ч. 7 ст. 80 ГК, лише особи зареєстровані як суб’єкти підприємництва.

Обмеження щодо заснування та участі в господарських то­вариствах суб’єктів господарювання або інших осіб встанов­люються ГК та іншими законами.

Господарські товариства є юридичними особами. Суб’єкти господарювання – юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юри­дичної особи, тобто вони продовжують діяти як суб’єкти права.

Відповідно до ст. 82 ГК установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький до­говір. Установчим документом акціонерного товариства, това­риства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатко­вою відповідальністю є статут.

Установчі документи господарського товариства відповідно до чинного законодавства, повинні місти­ти відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяль­ності, склад засновників та учасників, найменування та місце­знаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, вклю­чаючи питання, з яких необхідна одностайність або ква­ліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до уста­новчих документів та порядок ліквідації і реорганізації това­риства.

У статуті акціонерного товариства, крім перелічених відомостей повинні бути вказані також відомості про види акцій, що випускаються, про їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов’язань щодо викупу акцій.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю також крім основних відомостей, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення роз­міру часток учасників залежно від зміни вартості майна, вне­сеного як вклад, та додаткових внесків учасників.

Засновницький договір повного товариства або командитного товариства, крім відомостей, зазначених у статуті, додатково має визначати розмір частки кожно­го з учасників, форму їх участі у справах товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів. Стосовно вкладників командитного товариства в засновницькому договорі вказу­ються тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства та розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.

Найменування господарського товариства повинно містити зазначення виду товариства. Для повних товариств і командитних товариств – прізвища (найменування) учасників това­риства, які несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном, а також інші необхідні відомості. Найменування господарського товариства не може вка­зувати на належність товариства до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.

До установчих документів господарських товариств можуть бути включені також відо­мості щодо інших умов діяльності господарського товариства, які не суперечать закону. Якщо в установчих документах не вказано строк діяльності господарського товариства, воно вва­жається створеним на невизначений строк.

У передба­чених законом випадках установчі документи господарського товариства погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Порушення встановлених ст. 82 ГК вимог щодо змісту ус­тановчих документів господарського товариства є підставою для відмови у його державній реєстрації.

Поиск по сайту: