Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання

Метою запобігання монополізації товарних ринків, зловжи­вання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження кон­куренції органи Антимонопольного комітету України здійсню­ють державний контроль за концентрацією суб’єктів господа­рювання. Монополізацією визнається досягнення суб’єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товарів, підтримання або посилення цього становища.

Відповідно до частини 2 ст. 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» концентрацією визнається:

- злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого;

- набуття безпосередньо або через інших осіб контролю од­ним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи частинами суб’єктів господарювання, зокрема, шляхом:

а) безпосереднього або опосередкованого придбання, набут­тя у власність іншим способом активів у вигляді цілісного май­нового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господа­рювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, у тому числі придбання активів суб'єкта господарювання, що ліквідується;

б) призначення або обрання на посаду керівника, заступни­ка керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб’єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше поло­вини посад членів спостережної ради, правління, інших нагля­дових чи виконавчих органів двох чи більше суб’єктів господа­рювання обіймають одні й ті самі особи;

в) створення суб’єкта господарювання двома і більше суб’єктами господарювання, який тривалий період буде самостійно здійснювати господарську діяльність, і при цьому зазначене ство­рення не приводить до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господа­рювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господа­рювання;

3) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання.

Така концентрація може бути здійснена лише за умови попе­реднього отримання дозволу Антимонопольного комітету Ук­раїни чи його адміністративної колегії, який необхідний, коли сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, визначену за курсом На­ціонального банку України, що діяв в останній день фінансово­го року, і при цьому:

- вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний об­сяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш ніж у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року у кожного, та

- вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний об­сяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концен­трації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, ек­вівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року.

Концентрація, яка потребує дозволу, забороняється до на­дання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учас­ники концентрації зобов’язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості віднов­лення початкового стану.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист економіч­ної конкуренції» учасники узгоджених дій, учасники концентрації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю у по­рядку, встановленому Антимонопольним комітетом України, звертаються: із заявою про надання дозволу на узгоджені дії – до Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень; із заявою про надання дозволу на концентрацію – до Антимонопольного комітету України.

За подання заяв про надання дозволу на узгоджені дії або кон­центрацію справляється плата в розмірах, передбачених частиною 2 ст. 34 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Заява вважається прийнятою до розгляду після 15 днів з дня її надходження, якщо протягом цього часу державний уповно­важений Антимонопольного комітету України, голова його те­риторіального відділення не повернули заявнику заяву із по­відомленням, що вона та інші документи не відповідають вста­новленим Антимонопольним комітетом України вимогам і це перешкоджає її розгляду.

Якщо дозвіл на узгоджені дії було надано органами Антимо­нопольного комітету України на конкретно визначений строк, суб’єкти господарювання мають право звернутися до органів Ан­тимонопольного комітету України із заявою про продовження дії дозволу. Така заява подається за три місяці до закінчення строку дії дозволу.

Органи Антимонопольного комітету України розглядають заяву про надання дозволу на узгоджені дії протягом трьох місяців, а заяву про надання дозволу на концентрацію – протя­гом тридцяти днів з дня прийняття її до розгляду відповідним органом Антимонопольного комітету України.

Якщо протягом строку розгляду заяви органи Антимонополь­ного комітету України не розпочали розгляду справи про узгод­жені дії чи концентрацію, рішення про надання дозволу на уз­годжені дії чи концентрацію вважається прийнятим.

У разі виявлення підстав для заборони узгоджених дій, кон­центрації, а також у разі необхідності проведення складного по­глибленого дослідження чи експертизи відповідні органи Анти­монопольного комітету України розпочинають розгляд справи про узгоджені дії чи концентрацію, про що приймається розпорядження та письмово повідомляється особа, яка подала заяву. Ра­зом із повідомленням про початок розгляду справи надсилається перелік інформації, яку заявник повинен надати для прийняття органами Антимонопольного комітету України рішення у справі.

Строк розгляду справи про узгоджені дії чи концентрацію не повинен перевищувати трьох місяців. Якщо протягом строку розгляду справи рішення не прийнято, вважається, що на узгод­жені дії чи концентрацію надано дозвіл.

Рішення органів Антимонопольного комітету України про на­дання дозволу на узгоджені дії, концентрацію може бути обумов­лено виконанням учасниками узгоджених дій, концентрації пев­них вимог і зобов’язань, які усувають або пом'якшують негатив­ний вплив узгоджених дій, концентрації на конкуренцію. Такі умови і зобов’язання можуть стосуватися, зокрема, обмеження стосовно управління, користування чи розпорядження майном, а також зобов’язання суб’єкта господарювання здійснити відчуження майна.

Рішення про надання дозволу на узгоджені дії може бути на­дано на невизначений або конкретно визначений строк, який, як правило, не повинен перевищувати п’яти років.

Інформація про прийняті рішення за результатами розгляду заяв, справ про узгоджені дії, концентрацію може бути опублікована в «Офіційному віснику України», інших друкованих чи електронних засобах масової інформації або оприлюднена в інший спосіб.

У тридцятиденний строк від дня прийняття рішення Антимонопольним комітетом України про заборону узгоджених дій чи концентрації учасники узгоджених дій, учасники концент­рації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю можуть звернутися до Кабінету Міністрів України із заявою про надан­ня дозволу на відповідні узгоджені дії чи концентрацію. Кабінет Міністрів України приймає мотивоване рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію або про відмову у на­данні такого дозволу.

Процедура надання Кабінетом Міністрів України такого доз­волу визначається Порядком надання Кабінетом Міністрів Ук­раїни дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господа­рювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 28 лютого 2002 р.

Поиск по сайту: