Види біржових угод і порядок їх укладання

Залежно від місця укладання законодавство України розрізняє біржові та позабіржові угоди, що мають, проте, однакову юридичну природу.

Біржовими угодамиє дії громадян щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов’язків, зроблені на біржі внаслідок біржових торгів. Укладаються ці угоди через посеред­ників – брокерськими конторами або окремими брокерами, а не самими продавцями чи покупцями реального товару. Виконуються біржові угоди поза біржею. Біржова угода має ознаки звичайної угоди щодо змісту, структури тексту, форми тощо.

На біржові та позабіржові угоди поширюються одні і ті самі правові норми. Мова йдеться про відповідні статті розділу 2 «Окремі види зобов’язань», що регулюють відносини купівлі-продажу, обміну, поставки. Разом з тим, біржова угода має певні юридичні особливості. Тому види, особливості укладення біржових угод врегульовано ст. 15 «Біржові операції» та ст. 17 «Правила біржової торгівлі» Закону «Про товарну біржу». Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової діяльності, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається типовими контракта­ми, які затверджують біржові комітети.

Предметом біржової угоди єтак званий біржовий товар. Згідно ст. 15 Закону «Про товарну біржу» біржова угода може бути укладена на купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, які допущені до обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж. Як правило, біржі забезпечують товарооборот товарів, що характеризуються якісною однорідністю. Обов’язковою вимогою є те, що біржовий товар не повинен потребувати додаткового узгодження його характеристик, відповідати встановленим стандартам, а якщо товар втратив споживчі якості, відповідні дані повинні бути відомі всім учасникам біржового торгу.

Відмінність між біржовими та небіржовими угодами полягає також у тому, що суб’єктами перших можуть бути лише члени біржі.

Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Згідно з цим критерієм існують такі види угод:

- з негайним виконанням – «угоди на реальний товар» або «касові угоди». Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачає у такому разі саме негайне виконан­ня угоди. За такою угодою товар повинен знаходитися на одному із вказаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно.

- конкретний термін визначається правилами біржової торгівлі;

- термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами організація-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність організації-покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах, встановлених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, то така біржова угода називається угодою на строк, або форвардною угодою.

Форвардний контракт– це стандартний документ, який засвідчує зобов’язання особи придбати цінні папери, товари або кошти у встановлений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладання такого форвардного контракту.

Будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитись від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред’являтися виключно емітенту такого форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без узгоджен­ня з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчен­ня його строку дії продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця цього контракту.

Строк визначається у договорі, однак він повинен бути не більшим від строку, встановленого у Правилах біржової торгівлі.

Одним з видів біржових угод на строк, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встанов­леною на день укладання контракту, є ф’ючерсні контракти.

Ф’ючерсний контрактвизначається Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» як стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у встановлений час та на визначених умовах в майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.

Одна сторона може відмовитись від виконання контракту, якщо є згода іншої сторони або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт упродовж строку його дії іншим особам без узгодження такого продажу з продавцем контракту.

Особливості ф’ючерсної угоди полягають в тому, що:

- предметом ф’ючерсної угоди є купівля-продаж біржо­вого контракту на певний товар, а не реального товару;

- предмет контракту і сам контракт повинні бути стандарт­ними, оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф’ючерсів;

- біржовий контракт укладається за умови, що він має вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись та купуватись упродовж всього строку його дії;

- особливістю прав продавця ф’ючерсу є можливість зворотного його викупу за біржовим курсом у будь-який момент до закінчення ліквідаційного строку. Своєю чергою, покупець має право вільного продажу ф’ючерсу за таким самим курсом та до того самого строку.

Обіг контрактів забезпечують біржові спекулянти ф’ючерсами, які привласнюють різницю між ціною кожного контракту і реальною ціною на товар на момент виконання ф’ючерсу.

Комерційна ідея такого контракту полягає у страхуванні як продавця, так і покупця від несприятливого коливання цін на товар. Таке страхування упродовж строку дії контракту нази­вається хеджуванням.

Наступним видом біржових угод є опціон, тобто стандарт­ний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час придбання такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Перший продавець опціону (емітент) має безумовне та безвідкличне зобов’язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту.

Будь-який покупець може відмовитись у будь-який момент від придбання таких цінних паперів, товарів чи коштів.

Претензії стосовно неналежного виконання або невиконан­ня зобов’язань опціонного контракту можуть пред’являтися виключно емітенту опціону.

Поиск по сайту: