|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Функції відповідальностіФункції господарсько-правової відповідальності визначаються як сукупність дій щодо застосування до правопорушника в сфері господарювання передбачених законом чи договором санкцій, а також їх правових наслідків. Види і зміст функції господарсько-правової відповідальності в теорії Господарського права характеризуються по-різному. Загалом є підстави виділити п’ять основних функцій. Стимулююча функція.Господарсько-правова відповідальність, яка полягає у застосуванні до правопорушника економічних (майнових) санкцій, передбачає спонукання (негативне стимулювання) його і до припинення правопорушення, і до реального виконання зобов’язання. Стимулювання не є негативним у тому розумінні, що особа, яка вчинила Господарське правопорушення, несе певні майнові витрати внаслідок використання щодо неї економічних санкцій. Стимулююча функція притаманна практично усім видам санкцій, передбаченим або санкціонованим нормами Господарського права. Вона має на меті, насамперед, задовольнити економічний інтерес потерпілого суб’єкта, стимулюючи економічно правопорушника до правомірних дій. Є у цьому і суспільний інтерес. Реальне виконання господарських зобов’язань підприємствами і організаціями означає нормальне задоволення суспільних потреб у продукції, роботах, послугах. Штрафна функція.Відповідальність суб’єкта господарських правовідносин є однією з форм юридичної відповідальності. Як така вона викликається протиправною поведінкою (господарським правопорушенням, невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань) правопорушника. У цьому розумінні господарсько-правова відповідальність є ретроспективною, тобто реакцією на вже скоєні протиправні дії (бездіяльність) у вигляді саме відповідальності як покарання правопорушника економічними санкціями. Загалом штрафна функція покладена на такі види господарсько-правових санкцій, як неустойка, штраф, пеня (так звані штрафні санкції). Функція попередження правопорушень.Суть цієї функції полягає в тому, що завдяки застосуванню відповідальності не тільки запобігають господарському правопорушенню, а й застосовують (арбітражним судом, судом) правові заходи, спрямовані на усунення його причин та умов. Як попереджувальний засіб господарсько-правова відповідальність найефективніша, якщо існує матеріально-правовий зв’язок відповідальності господарюючого суб’єкта з матеріальною відповідальністю його працівників, передбаченою трудовим правом. Відшкодування господарюючим суб’єктом збитків, сплата неустойки (штрафу, пені) – це так звані невиробничі витрати, які зараховуються на прибуток підприємств і організацій. Отже, від недобросовісних (неправомірних) дій окремих осіб матеріально страждають трудові колективи. Звідси цілком справедливою є необхідність персоніфікації матеріальної відповідальності господарюючих суб’єктів, вживання майнових заходів згідно з нормами трудового права до працівників, винних у вживанні санкцій до господарюючого суб’єкта. Компенсаційна функція.Сутність компенсаційної (відновної) функції господарсько-правової відповідальності полягає у відновленні погіршеного правопорушенням майнового стану потерпілого застосуванням на його користь компенсаційних майнових санкцій до порушника. Сторона-кредитор у договірних та інших зобов’язаннях завжди ризикує своїм майновим становищем внаслідок порушення зобов’язання боржником. Тому правові системи цивілізованих країн відпрацювали і мають у своєму розпорядженні засоби правового захисту, які знаходяться у потерпілої сторони зобов’язання. Ці засоби ґрунтуються на так званому праві справедливості і застосовуються або безпосередньо потерпілою стороною, або правозастосовним органом. Юридично універсальним і найдієвішим засобом правового захисту потерпілої сторони зобов’язання, яке застосовується традиційно «за правом справедливості», є відшкодування збитків. Сутність його полягає в тому, що кожне порушення договору чи іншого зобов’язання дає потерпілій стороні право на відшкодування її збитків. Так, стаття 203 Цивільного кодексу називається «Обов’язок боржника відшкодувати збитки». Термін «відшкодувати» вказує на те, що ця форма відповідальності виконує компенсаційну (відшкодувальну) функцію. Таку саму функцію законодавець покладає і на так звану залікову неустойку. Відповідно до ч. І ст. 204 Цивільного кодексу, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов’язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то збитки відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею). Інформаційна (сигналізаційна) функція.Факт пред’явлення претензій, позову, стягнення збитків чи неустойки - це юридична інформація про неблагополучний стан, наявні недоліки у господарській діяльності суб’єкта. Разом з тим, це й інформація про необхідність вжиття відповідних заходів щодо поліпшення справ, наведення порядку на підприємстві, в організації. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |