 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Заклади, підпорядковані Міністерству освіти і науки України
1) спеціальні дошкільні заклади (групи при масових ДНЗ) (окремо для кожної категорії аномальних дітей);
2) спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей з вадами психофізичного розпитку (окремо для кожної категорії аномальних дітей);
3) (допоміжні) класи при школах-інтернатах для дітей із вадами зору, слуху, опорно-рухового апарату для дітей з комплексними вадами;
4) спец групи при ПТУ, вищих навчальних закладах (професія з урахуванням виду аномалії).
При навчально-реабілітаційних закладах діють різні служби, зокрема, служба роботи з сім'ями; відділення ранньої корекційної допомоги; групи тимчасового перебуваннята ін.
Однією із суттєвих відмінностей е співпраця з сім'ями, що виховують дітей з вадами психофізичного розвитку, участь сім'ї у вихованні й соціалізації дитини. У традиційних закладах, більшість з яких є інтернатними, робота з сім'ями проводиться епізодично і не є системною.
Якщо ж за станом здоров'я дитина не може знаходитись у колективі, їй пропонують Індивідуальне навчання за програмою того закладу, який відповідає діагнозу й віку дитини.
2. Можливості інтегрованої та інклюзивної освіти дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку
Перспективним завданням сучасної корекційної освіти постає інтегроване та інклюзивне навчання. Ще Л. С. Виготський у своїх працях говорив про те, що спеціальна школа створить для дитини замкнений світ, у якому все є прилаштованим до дефекту. Внаслідок штучної ізоляції дітей, відриву їх від сім'ї і здорових ровесників формується невпевнена в собі, власних силах і можливостях особистість, яка є непідготовленою до життя у суспільстві. Особливо гостро проблема інтеграції та інклюзії постає перед дітьми із легкими (невиразними) вадами у психофізичному розвитку, оскільки вони не охоплені закладами корекційної освіти.
Серед основних завдань розвитку дошкільної і загальної середньої освіти на найближчі навчальні роки Міністерство освіти і науки України вбачає створення умов для інклюзивного та інтегрованого навчання дітей з особливими потребами. Шляхи розвитку інклюзивної освіти, завдання органам управління освітою, які випливають з них визначено у таких нормативних документах:
наказ МОН України від 11.09.2009р. № 855 «Про затвердження плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009- 10роки»;
Інтеграція
Інтеграція відображає спробу залучити учнів з особливими потребами до загальноосвітніх шкіл. Учень пристосовується до вимог школи. Інтегроване навчання має як переваги, так і проблеми.
Стихійна інтеграція, коли батьки попри рекомендації ПМПК залишають дітей з психофізичнимивадами у масових школах, де вони навчаються без одержання відповідних особливостям їхнього розвитку освітніх послуг.
Як свідчить досвід багатьох країн, вихідним принципом інтеграції дітей з психофізичними вадами с принцип рівних прав і можливостей в одержанні освіти. При цьому інтеграція здійснюється у двох формах: соціальній та педагогічній,
Соціальна інтеграція передбачає соціальну адаптацію дитини з психофізичними вадами у загальну систему соціальних стосунків передусім у межах того освітнього середовища, в яке вона інтегрується (Л. М. Шипіцина). У окремих країнах такий вид інтеграції називають терміном «мейнстрімінг».
Освітня інтеграція передбачає надання дітям з психофізичними вадами можливості спільного навчання в одітій школі чи класі з дітьми, що нормально розвиваються, за програмою масової або спеціальної школи (Л.А.Колупаєва).
У «Положенні (тимчасовому) про організацію інтегрованого навчання дітей з особливими потребами и загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладах» (2002 р.) визначено, що інтегрована освіта не є альтернативою системі спеціальної освіти дітей з особливими потребами.
Головною метою інтегрованого навчання є створення умов для особистісного розвитку, творчої самореалізації та утвердження людської гідності дітей з особливими потребами
Завдання інтегрованого навчання:
• забезпечення права дітей з особливими потребами на здобуття середньої загальної освіти в умовах загальноосвітніх навчальних закладів у комплексному поєднанні з корекційно-реабілітаційними заходами;
•різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів і потреб;
• збереження і зміцнення морального і фізичного здоров'я вихованців;
• виховання й учнів любові до праці, здійснення їх допрофесійної підготовки, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення;
• виховання школяра як культурної і моральної людини з етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе;
• надання у процесі навчання н виховання кваліфікованої психолого-медико-педагогічної допомоги з урахуванням стану здоров'я, особливостей психофізичного розвитку вихованця.
У існуючих нормативних документах та наукових джерелах ми німію наступні форми інтегрованого навчання.
• повна включення дитини з психологічною готовністю до спільного навчання та відповідним віковій нормі рівнем психофізичного і мовного розвитку в масовий заклад як рівноцінної із здоровими однолітками; корекційну допомогу дитина при цьому одержує згідно потреб у спеціалістів за місцем навчання та проживання;
• комбінована - діти з близьким до норми рівнем психофізичного та мовленнєвого розвитку навчаються у разом із здоровими однолітками, у процесі навчання одержують допомогу вчителя-дефектолога;
• часткова — перебування дітей з особливими потребами, котрі не спроможні нарівні із здоровими однолітками оволодіти освітнім стандартом, у масових закладах лише частину дня;
• тимчасова періодичне об'єднання зі здоровими дітьми для проведення спільних заходів,
В умовах масової школи інтеграція здійснюється шляхом організації спеціальних класів або включенням дітей з психофізичними вадами до звичайних класів. Наголосимо, що форми інтеграції залежать від рівня розвитку дитини, а саме: повна і комбінована форми с прийнятними для дітей з високим рівнем психофізичного і мовленнєвого розвитку; часткова і тимчасова форми доцільні для дітей з нижчим рівнем розвитку.
В інтегрованих (спеціальних) класах (групах) загально-освітніх (дошкільних) навчальних закладів можуть перебувати діти з психофізичними вадами таких категорій (за умови відповідного висновку психолого-медико-педагогічної консультації:
• з порушеннями опорно-рухового апарату (діти з церебральними паралічами, з наслідками поліомієліту у відновному стані, з вродженими і набутими деформаціями опорно-рухового апарату, артрогрипозом, хондродистрофіею, міопатією);
• з порушеннями слуху (з втратою слуху від 30-ти і більше децибел);
• з важкими мовленнєвими порушеннями афазією, дизартрією при нормальному стані слуху;
• з порушеннями зору;
• із затримкою психічного розвитку;
• з обмеженими можливостями розумового розвитку (легка форма за умови навчання в спеціальному класі або за індивідуальною програмою).
Навчання «інтегрованих» дітей здійснюється за навчальними планами і програмами відповідних типів спеціальних шкіл або за індивідуальними планами й програмами з урахуванням категорії порушення.
Навчальне виховний процес має бути корекційно спрямованим. Залежно від потреб дитини та її проблем з нею працюють різні спеціалісти: вчитель-дефектолог певної галузі, психолог, соціальний педагог, лікар.
Ефективністьнавчально-виховної, корекційно-розвивальної і лікувально-профілактичної роботи залежить від координованості дій усіх фахівців. До спільної роботи обов'язково залучаються й батьки дитини.
Інклюзія
ЮНЕСКО розглядає інклюзію як процес визнання і реагування на різноманітність потреб всіх тих, хто навчається. Інклюзія потребує змін на всіх рівнях освіти, оскільки с особливою системою навчання, що охоплює весь різноманітний контингент учнів та диференціює освітній процес відповідно до потреб учнів усіх груп та категорій.
Інклюзивне навчання передбачає створення освітнього середовища, яке відповідало б потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку (А. А. Колупаєва).
Інклюзивна освіта с підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та освітнє середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.
Інклюзивна освіта с позитивною не лише для дітей з порушеннями психофізичного розвитку, а й для їх здорових ровесників.
Переваги інклюзивної освіти:
• розуміння суспільством проблем інвалідності;
• солідарність між дітьми з особливими потребами та їх здоровими ровесниками;
• формування у дитини з вадами розвитку моделі здорового повноцінного способу життя;
• створення умов для соціальної адаптації та найбільш повного розкриття свого потенціалу у дитини з вадами розвитку;
• зосередження уваги на можливостях і сильних сторонах особистості дитини;
• можливість усіх дітей жити разом із родиною;
• виховання у здорових дітей толерантності, комунікабельності, більш адекватної самооцінки, меншої агресії, вміння цінувати своє здоров'я;
• реальна інтеграція та суспільна адаптація.
Існуючі бар'єри:
архітектурна недоступність шкіл;
недостатність знань і навіть упередженість адміністрації та педагогів шкіл, батьків здорових учнів щодо проблем дітей з психофізичними порушеннями і неготовність до їхнього включення у колектив здорових однолітків; відсутність знань у батьків дітей з психофізичними порушеннями про відстоювання прав дітей на освіту, страх перед системою освіти і соціальної підтримки;
відсутність у школах достатньої матеріально-технічної бази для інклюзивної освіти (підручники, посібники, ТЗН, спеціальне обладнання);
методична неготовність педагогів і психологів загальноосвітніх закладів;
відсутність спеціальних посад (медики, спеціальні психологи, корекційні педагоги) у загальноосвітніх закладах для здійснення психолого-недагогічного супроводу дітей з психофізичними порушеннями.
Принципи інклюзивної освіти:
цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень;
кожна людина е здатною відчувати і думати;
кожна людина мас право на спілкування й на те, щоб її почули;
усі люди потребують один одного;
справжня освіта може здійснюватись лише у контексті реальних взаємостосунків;
усі люди потребують підтримки і дружби ровесників;
для усіх учнів досягнення прогресу скоріше можуть бути у тому, що вони можуть робити, ніж у тому, що не можуть;
різноманітність посилює усі сторони життя людини.
Інклюзивна освіта здійснюєтьсячерез формування спеціальної о інклюзивного класу, наповнюваність якого має становити не більше 20 учнів. У класі (групі) може бути не більше трьох учнів з психофізичними вадами, при цьому доцільно добирати носіїв однієї категорії порушення (нозології).
Як і при інтеграції навчання дітей здійснюється за навчальними планами і освітніми стандартами відповідних типів спеціальних шкіл або за індивідуальними планами й програмами з урахуванням конкретної категорії порушення. У процесі навчання і виховання реалізуються корекційні завдання.
Ефективність інклюзивної освіти залежить від здійснення психолого-педагогічного супроводу, який має забезпечуватись скоординованими діями команди фахівців: вчитель-дефектолог певної галузі, психолог, соціальний педагог, лікар, батьки дитини
В цілому для забезпечення ефективного інтегрованого чи інклюзивного навчання дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку, є необхідним створення відповідних умов
- раннє виявлення вад розвитку і започаткування корекційної роботи;
- правильне діагностування розвитку дитини та урахування її можливостей;
- психологічна готовність дитини і її батьків до навчання спільно зі здоровими однолітками;
- тісна співпраця з батьками, надання їм необхідного мінімуму дефектологічних знань, психотерапевтичної і консультативної допомоги;
- відповідна підготовка педагогів загальноосвітніх закладів для здійснення фахового супроводу «інтегрованих» чи «інклюзованих» дітей;
- створення спеціальних умов у класі, школі (необхідне обладнання, охоронний режим тощо);
- підготовка здорових учнів класу до взаємодії з аномальною дитиною;
- супровід інтегрованого учня фахівцем-дефектологом, надання дитині кваліфікованої корекційної допомоги;
- забезпечення психологічного супроводу.
3.Індивідуальне навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку як форма організації корекційно-педагогічного процесу
Відповідно до «Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» (2003р.) індивідуальне навчанняз однією з форм організації навчально-виховного процесу і впроваджується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуплітям індивідуальних здібностейта обдарувань, стану здоров я, організації їх навчання.
Діти з порушеннями психофізичногорозвитку також мають право на таку форму навчання в разі, якщо за медичними показаннями їм протипоказано знаходитись у колективі, наявність епілептичних нападів, психотичних розладів, соматичних захворювань тощо.
Індивідуальне навчання може бути призначено і дітям, батьки яких відмовляються від їхнього направлення у спеціальнушколу (школу-інтернат).
Індивідуальне навчання здійснюється за індивідуальним планом, затвердженим директором навчального закладу, який складається на підставі навчального плану тієї школи, що відповідає показникам розвитку дитини (нозологія, конкретний діагноз, вік). Відповідно за основу береться і стандарт осінні для певної категорії дітей. Якщо ж серйозні розлади здоров'я (, фізичного, психічного) або специфічні вади розпитку (акалькулія, аграфія) перешкоджають дитині засвоїти загальні навчальні програми, то вони для неї індивідуалізуються
Індивідуальне навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку ґрунтується на принципах спеціальної дидактики, тому обов'язково є корекційно спрямованим. Зміст корекції обумовлюються специфікою наявного порушення, а не формами організації навчання.
Поиск по сайту: