Розв’язання конфлікту

Ще одним рівнем впливу на конфлікт є його розв’язання. На думку Д.Бертона, розв’язання конфлікту трактується людьми по-різному. Військовий стратег може бачити вихід з конфліктної ситуації в нанесенні запобіжного удару для припинення конфронтації. Суддя пропонує розв’язати конфлікт на основі діючого закону. Конфлікт між батьками та дітьми гаситься на основі взаємних поступок. Міжнародний конфлікт може бути розв’язаний з допомогою застосування сили одним з учасників конфліктної взаємодії.

У конфліктології розв ’ язання конфлікту трактується як процедура, яка дозволяє усунути протиріччя між учасниками конфлікту та відновити нормальну взаємодію між ними (на відміну від інших форм впливу на конфлікт − таблиця 9.

Таблиця 9

Відмінності розв ’ язання конфліктів від інших форм впливу на конфлікт

Конфліктологи вважають, що розв’язати конфлікт − це значить вирішити, хто є переможцем, хто є переможеним, яким буде розподіл ресурсів, цінностей, інтересів після завершення конфліктної взаємодії; здійснити цей розподіл ресурсів, цінностей, інтересів; зробити висновок, що конфлікт повністю завершений.

На думку Й.Галтунга, усякий розгорнутий і завершений механізм розв’язання конфлікту складається з трьох компонентів, які подані в таблиці 10.

Таблиця 10

Умови ефективного розв ’ язання соціальних конфліктів

· Наявність організаційно-правового механізму розв’язання соціальних конфліктів (наявність правової системи, відповідних правових інститутів, системи контролю виконання законів, судової системи тощо).

· Висока загальна й комунікативна культура учасників конфлікту.

· Дотримання морально-комунікативних норм розв’язання конфліктів: етика субординації; етика аудирування; етика критики; етика реагування на критику; етика згоди.

· Конструктивний дослід вирішення соціальних конфліктів.

· Наявність системи соціальних компенсацій.

· Соціальна активність населення.

· Певний рівень демократизації суспільства.

Принципи ефективного розв ’ язання конфліктів

· Принципи толерантності (толерантність (від латинського − терпіння – терпиме ставлення до чужих думок, позицій, вірувань).

· Своєчасне розв’язання конфлікту.

· Оперативне розв’язання конфлікту.

· Основні принципи гласності.

· Виключення альтернативи „переможець – той, кого перемогли”.

· Оцінка дій, а не людини.

· Традиція акумуляції негативних емоцій.

· Посередництво третьої сторони.

· „Фрагментація” конфлікту.

· Апеляція до позитивного минулого.

· Використання ефекту „спільного ворога”.

· Провокування на позитивні вчинки.

· Переключення на більш значущі цінності.

· Відвернення.

· Нейтралізація лідерів (метод ролевого знищення, метод соціально-психологічної диференціації, метод соціально-психологічної ізоляції, метод підриву репутації).

Історія дає приклади різних засобів розв’язання конфліктів: від переконання силою до сили переконання, від зовнішнього примуcу до морального вибору переконання. Серед них і фізичне усунення конкурента, і політичні засоби (договори, угоди), і економічні засоби (підкуп, „бартер” − „ти мені, я тобі”), ідеологічні, моральні. Останні, на думку деяких учених, сформульовані І.Кантом у вигляді морального імперативу: „Поступай тільки до тої максими, керуючись якою ти в той же час можеш побажати, щоб вона стала законом”.

Учені вважають, що кожна суспільно-економічна формація віддавала пріоритет різним засобам розв’язання конфлікту. На ранніх етапах розвитку суспільства переважали, крім силових методів, третейський суд, жребій, арбітраж (арбітрами виступали, як правило, імператори, королі тощо). Пізніше на перше місце виходять переговори та посередництво. Проте сьогодні в повсякденному житті люди застосовують при розв’язанні конфліктів весь історичний набір: загрозу посилення фізичної шкоди (і навіть убивство), зговори одних проти інших, обмін і компенсацію, право.

Поиск по сайту: