|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Властивості однорідних лінійних ДРОчевидно, що серед розв’язків рівняння завжди є частинний розв’язок . Цей розв’язок є тривіальним і не береться до уваги при знаходженні розв’язків. Надалі будемо розглядати ДР-2. Теорема 1. Якщо є частинний розв’язок ЛОДР-2, то і , де , є також розв’язком цього рівняння. Теорема 2. Якщо і є розв’язками ЛОДР-2, то їх сума також є розв’язком цього рівняння. Наслідок. Якщо і є розв’язками ЛОДР-2, то , де довільні сталі, також є розв’язком цього рівняння. Ці теореми можна легко розповсюдити на випадок . Функція є розв’язком ЛОДР- при умові, що кожна з функцій також є розв’язком цього рівняння. Проте не завжди функція такого виду є загальним розв’язком. Наприклад, для ДР-2 маємо 2 розв’язки і , то може статися, що фактично функція-розв’язок має тільки одну довільну сталу: . Тоді , . Або при : , Маємо . Як буде доведено далі, функція буде загальним розв’язком ЛОДР- , коли частинні розв’язки цього рівняння задовольняють певні умови. Означення. Якщо функції , , пов’язані співвідношенням , де - деякі сталі, серед яких є відмінні від нуля, то вони називаються лінійно залежними в . Якщо ж для даної системи функцій рівність можлива лише при , то функції цієї системи називаються лінійно незалежними. Приклад. 1) Лінійна комбінація виконується, наприклад, для чисел , тому дана система функцій є ЛЗ. 2) Тут лінійна комбінація можлива лише тоді, коли . Справедлива Теорема. Якщо функції , що мають в похідні до го порядку включно, лінійно залежні в , то для всіх виконується рівність , де даний визначник називається вронскіаном. Доведення. Нехай - лінійно залежні в . Тоді для лінійна комбінація , коли не всі коефіцієнти рівні нулю. Нехай , тоді , де . Звідси . Отже, тий стовпчик вронскіана є лінійною комбінацією всіх інших стовпчиків, тому і . Доведено. Нехай дано функцій , і ці функції є частинними розв’язками ЛОДР- . Теорема. Якщо хоча б в одній точці інтервалу , то функції лінійно залежні. Доведення. Виберемо . Через позначимо значення функцій та їх похідних до го порядку включно в цій точці. Складемо систему лінійних рівнянь, вважаючи ці числа коефіцієнтами: Нехай в точці , тоді дана система має ненульові розв’язки: і складемо функцію . За наслідками 1 та 2 вона є розв’язком ЛОДР- , який задовольняє початкові умови , що випливає з цієї системи. Ці самі початкові умови задовольняють і тривіальний розв’язок . За теоремою існування та єдності розв’язку випливає, що тривіальний розв’язок збігається з і тому , де не всі . Тому функції лінійно залежні. Наслідок 1. Я кщо , де - розв’язки ЛОДР- хоча б в одній точці з , то він у цьому інтервалі рівний нулю тотожно. Доведення. в одній точці, тоді - лінійно залежні в . А за теоремою 1 . Наслідок 2. Для того, щоб частинні розв’язки ЛОДР- були ЛНЗ в необхідно і достатньо, щоб в будь-якій точці . Означення. Система ЛНЗ частинних розв’язків ЛОДР- називається фундаментальною системою розв’язків (ФСР). Теорема. Якщо утворюють ФСР ЛОДР- , то загальний розв’язок є лінійною комбінацією частинних розв’язків з довільними сталими : . Доведення проведемо при . Покажемо, що можна знайти і так, щоб задовольнити задані початкові умови: при , . Нехай при маємо , , , . Тоді . Розв’яжемо систему відносно і : Оскільки (система розв’язків і є ФСР), то для і можна знайти єдині значення. Таким чином, з розв’язку можна отримати довільний частинний розв’язок (розв’язок, який задовольняє довільні початкові умови), а це означає, що є загальний розв’язок. Отже, для знаходження загального розв’язку ЛОДР- досить мати ФСР його розв’язків. Приклад. . Маємо, що функції є розв’язками ЛОДР-2, в чому можна впевнитися підстановкою. Ці функції утворюють ФСР: . Теорема. Для кожного ЛОДР- існує ФС частинних розв’язків.
ЛОДР- з постійними коефіцієнтами Загальний вигляд: , де . (*) Для такого рівняння існує спосіб знаходження ФСР, а значить і загального розв’язку. Частинні розв’язки будемо шукати у вигляді . Це є єдина елементарна функція, всі похідні якої подібні між собою і подібні до самої функції, і тому при підстановці в ЛОДР можуть дати нуль. Після підстановки маємо: . Многочлен в дужках називається характеристичним многочленом, який відповідає рівнянню (*). Рівняння називається характеристичним рівнянням. Воно отримане з рівняння (*), якщо замінити похідні різних порядків відповідними степенями . Отже, буде частинним розв’язком рівняння (*) зі сталими коефіцієнтами, якщо є коренем характеристичного рівняння. Це рівняння має коренів , і тому отримаємо частинних розв’язків . 1) всі корені ХР різні (немає кратних коренів) і дійсні, тому всі частинні розв’язки різні між собою. Покажемо, що розв’язки утворюють ФСР. Складемо детермінант Вронського: . Останній визначник є детермінантом Вандермонда, який (як відомо з алгебри) дорівнює і тому при різних відмінний від нуля. Отже, система є ФСР і отримаємо загальний розв’язок рівняння у вигляді . Приклад. . , . 2) Розглянемо випадок уявних коренів ХР: . Тоді . З курсу алгебри відомо, що якщо алгебраїчне рівняння з дійсними коефіцієнтами має комплексний корінь , то воно має і спряжений з им корінь . Тобто маємо два частинні розв’язки: . За формулою Ейлера маємо , . Теорема. Якщо ЛОДР- з постійним коефіцієнтами має розв’язок виду , то кожна з функцій і є розв’язками цього рівняння. Доведення. Підставимо в рівняння замість вираз : Тоді і . Ця теорема дає висновок, що комплексному кореню відповідає два дійсних розв’язки ЛОДР- : , які є лінійно незалежними. Спряжений корінь дає ті самі (з точністю до множника) дійсні розв’язки. Отже, кожній парі спряжених комплексних корнів ХР відповідає два дійсних частинних розв’язки . Приклад. 1) , 2) , 3) ХР має кратні корені. Тоді отримаємо менше ніж частинних розв’язків ХР і не отримаємо ФСР і загального розв’язку. Треба знайти новий спосіб. Розв’язок ДР будемо шукати у вигляді . З певних міркувань після підстановки цього розв’язку в ДР виявляється, що за функції можна взяти функції , де - кратність кореня ХР. Тому частинними розв’язками ДР, що відповідають кореню кратності будуть функції . Приклад. , 3) Якщо маємо - кратну пару спряжених комплексних коренів ХР, то цій парі коренів відповідатимуть такі частинні розв’язки: , , ……………………………. . Приклад. , ,
Лінійні неоднорідні ДР- Це рівняння виду . А рівняння називається відповідним однорідним ДР- . Теорема. Якщо - частинний розв’язок ЛНДР- , то його загальний розв’язок буде , де - загальний розв’язок відповідного йому однорідного рівняння. Доведення проведемо при . Підставимо в рівняння : . Оскільки - загальний розв’язок відповідного однорідного рівняння, то , а оскільки - розв’язок неоднорідного, то отримаємо тотожність . Отже, - розв’язок ЛНДР- .
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.013 сек.) |