Прощання Господа з учнями

Того ранку, коли апостоли готувалися до свята, Спаситель з великою любов’ю і ніжністю прощався з Лазарем, зі Своєю Матір’ю і святими жінками. Господь утішав і повчав їх усіх.

“Потім я бачила, – продовжувала Еммеріх, – як Спаситель наодинці розмовляв зі Своєю Матір’ю”. Спаси­тель сказав Їй, що послав до Єрусалима Петра, який уособлює віру, та Івана, що символізує любов. Про Маґ­далину Господь сказав, що її любов велика, але недостатньо очищена від тілесних почуттів, і тому так сильно підвладна природі.

Спаситель розповів Своїй Матері, що чекає на Нього найближчим часом, і Вона просила дозволити Їй померти разом з Ним. Але Син відповів, що Вона повинна витерпіти Своє горе покірно, бути спокійнішою за інших. Показати усім приклад упокорення волі Божій. Спаситель заспокоїв Її, пообіцяв з’явитися Їй після Свого Воскресіння. Пресвята Діва трохи заспокоїлась, але й надалі була дуже сумною.

Спаситель дякував Матері за Її любов, дякував, як люблячий Син! Він обійняв Матір правою рукою і довго тримав в обіймах, пригорнувши до Свого Серця. Він обіцяв Їй того вечора духовно з’єднатися з Нею на Тайній Вечері й навіть назвав годину, коли Вона повинна буде прийняти Його в Тайні Причастя!

Господь попрощався зі Своїми друзями з великою любов’ю та ніжністю, дав їм вказівки та поради. Добром та надзвичайною благодаттю були сповнені останні хвилини перебування Спасителя в домі Його друзів. Він запитав у апостолів: “А де ж Юда?” – хоч знав усе Сам. Господь розповів друзям про підступні наміри Юди, а Пресвята Діва зі скорботою молилася за цього нещасного.

Юда ж у цей час радився з фарисеями, серед яких провів цілий день. Йому показали тих людей та воїнів, які повинні піти з ним та схопити Спасителя. Решту часу Юда залагоджував у місті якісь справи, щоб пояснити апостолам причину своєї відсутності.

Опівдні Господь вийшов з дев’ятьма апостолами з Витанії. Спасителя супроводжувало ще сім учнів, серед яких був Іван, син Марка. Усі учні Господа в ці дні були в Єру­салимі, крім Марка та Натанаїла. Святі жінки вийшли пізніше.

Господь відвідав спочатку Єлеонську гору, долину Йосафата та Голготу. По дорозі Він розмовляв зі Своєю ма­лою отарою. Він говорив, що досі живив їх Своїм хлібом та вином, та незабаром подасть їм Своє Тіло і Кров.

Спаситель також сповістив їм, що залишає все, що має, відтак глянув на них так проникливо, наче бажав перейти в них цілком! Здавалося, що Він знеміг від сильного бажання віддати Себе тим, кого полюбив. Обличчя Спасителя мало зовсім інший, особливий вираз у ці години.

Учні не зрозуміли Його слів. Вони думали, що Господь говорить про Пасхальне ягня. Неможливо висловити всю любов, усю покірність Божій волі, які виявив Господь у цій розмові.

Сім учнів, які вийшли разом з Ним з приміщення, вирушили в будинок, де готувалася трапеза, поклали в пе­редпокої одяг для святкування Пасхи і повернулися до Діви Марії. Жінки зайшли спочатку в будинок Марії, матері Марка.

Петро та Іван повернулися з посудом від Вероніки і почали прикрашати стіни килимами. Вони відчинили вікна на даху та підготували три висячі лампи. Потім Петро та Іван пішли в долину Йосафата, де приєднались до решти апостолів, а згодом у будинок увійшли друзі та учні Господа, щоб спожити Пасхальне ягня.

Розділ З

Поиск по сайту: