Пасхальна трапеза. Обмивання ніг

Востаннє Христос спожив Пасхальне ягня зі Своїми близькими. Усі розділились на три групи, і кожна з них мала свого керівника, тобто господаря столу.

Спаситель з апостолами займали головну залу. В сусідніх приміщеннях за столами головували Натанаїл (не апостол Вартоломей) та Єлахим – рідний брат Марії Клеопової. Для них приготували трьох ягнят у храмі.

Для Христа та апостолів приготували четверте ягня і закололи його особливим способом (як розпорядився Спаситель: так робили в Єгипті –встановили обряд заколення ягняти як прообраз смерті Спасителя).

Ягня для столу Господа заколов у трапезній Левіт, прислужник храму – син старця Симеона Богоприємця. Присутні під час цього учні співали псалми (не було лише Юди, тому він не знав про це, бо тоді б Ісуса звинувачували на суді і в тому, що ягня для Нього було заколено не в храмі).

Коли все підготували, привели гарне молоденьке ягня з вінцем на голові (вінок віддали потім Пресвятій Діві, яка була з жінками в бічній залі).

Ягня прив’язали до стійки – це символізувало при­в’язаного Спасителя, до стовпа для бичування. Левіт тримав голову ягняти, а Христос легко вколов тваринку в горло кін­чиком ножа і відразу ж передав ніж Левітові, який заколов її докінця.

Здавалось, що Господу сумно заколювати безвинну жертву, і Він зробив це швидко, але зі зворушливою серйозністю. Зібрав у посудину, яка мала форму полумиска, кров жертви і занурив у неї гілку іссопу, а потім підійшов до дверей і зробив на них та на замку позначку кров’ю. Поче­пивши над дверима закривавлену гілку, Спаситель сказав учням, що Ангел-винищувач пройде повз них, не торкаючись їх, і що в цьому приміщенні вони молитимуться Богові з довірливою покірністю і спокоєм, коли справжнє Пасхальне Ягня віддадуть на заколення.

Господь говорив, що надходять нові часи, коли жертви, які приносять згідно з законом Мойсея, відмінять, бо невдовзі заколять спражню Жертву, прообразом якої були старозавітні. Вперше Господь говорив апостолам про нову Жертву, яку будуть приносити відтоді до кінця віку.

Вони підійшли до печі, розташованої біля стіни, якраз над тим місцем, де колись у підвалі зберігався Ковчег Завіту. Вогонь у печі вже горів, і Господь скропив кров’ю вогнище, освятивши його, як вівтар.

Нутрощі ягняти вкинули у вогонь. Двері були зачинені. Співаючи псалми, Спаситель з апостолами обійшли навколо трапезної, освячуючи її, як храм Нового Завіту.

Ягня розтягнули між двома перекладинами, прив’язали передні та задні кінцівки, що символізувало розп’яття Гос­пода. Ще троє ягнят приготували для обсмажування і поклали поруч.

Настав час споживати ягня. Надійшов Юда, і почали накривати на стіл. Одягли традиційний дорожній одяг: білі, подібні на сорочки туніки, короткі спереду і довгі ззаду пла­щі. Дорожнє взуття також було особливої форми. Припідняли та підв’язали поли одягу (щоб не перешкоджало під час ходи), підгорнули широкі рукави туніки. Потім рушили до столів: учні – до того, що стояв у першій залі, Христос з апостолами – у трапезній.

Вони підходили парами з дорожніми патерицями в руках. Кожен ставав на своє місце і піднімав догори одну руку. Христос став біля середини столу і отримав від розпоряд­ників трапезної дві невеличкі палички, ледь зігнуті, подібні на невеличкі патериці. Він склав їх навхрест і, застромивши за пояс, опер на них руки, підняті для молитви. Усі думки Господа вже були спрямовані до Хреста, знаряддя Його тор­тур. Тепер Він опирався на хрест, а незабаром Його рамена три­матимуть увесь тягар Хреста.

Заспівали псалми. Коли закінчили молитись, Господь передав палички: одну – Петрові, другу – Іванові. Апостоли поклали їх на стіл, потім передали далі.

Напівкруглий стіл був вузьким та низьким, не вище колін людини, яка стояла. Навпроти Господа залишилось вільне місце для прислуги. Справа від Спасителя були Іван, Яків Молодший (Алфеїв) та Яків Старший (Заведеїв), Бартоломей. Навпроти стояв Тома й останнім – Юда Іскаріот. Зліва від Господа були Петро, Андрій, Тадей (Юда Алфеїв), Симон Каноніт (навпроти Бартоломея), потім Матвій та Пилип.

Посередині столу на тарелі лежало пасхальне ягня: голівкою на передніх витягнутих схрещених ніжках, обкладене часником. На столі стояли ще два тарелі з печенею для святкування Пасхи. За ними – таці з овочами та зеленю. Поруч – таріль з гіркими травами. Перед Спасителем стояли два тарелі: один – з жовтою травою і другий – з червоним соусом. Замість тарілок у кожного в руці була кругла скибка хліба і ніж з кістяним руків’ям.

Коли закінчили молитись, слуга подав Господеві ніж, щоб Він розтяв ягня на частини. Перед Господом поставили Чашу з вином і наповнили Чаші, що стояли перед апостолами. Господь поблагословив вино і надпив; апостоли пили по двоє з однієї Чаші.

Господь розрізав ягня і роздавав апостолам на скибках хліба, вони притримували їжу маленькими дерев’яними зігнутими паличками. Ягня їли поспіхом, відрізаючи м’ясо ножами. Кістки зібрали і спалили. Також похапцем з’їли часник та зеленину, які вмокали в соус. Усі стояли, злегка обіпершись на спинки крісел.

Господь розламав один з прісних хлібів, накрив сер­веткою одну половину, а другу розділив між апостолами. Вони з’їли також ті скиби, які використовували замість тарілок.

Принесли другу Чашу з вином. Господь подякував, але не пив з неї, сказавши апостолам: “Візьміть і розділіть між собою. Я вже не питиму від виноградного плоду, допоки не прийде Царство Отця Мого Небесного!”

Коли випили вино, заспівали псалми. Господь помолився, трішки порозмовляв з апостолами. Потім помив руки. Досі всі стояли, після цього сіли.

Розділ 4

Поиск по сайту: