КНИГИ НОВОГО ЗАПОВІТУ

От Матфея святое благовествование

Глава з

1 Тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській,

2 та й каже: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!»

3 Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи: «Голос того, хто кличе:

В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!»

5 Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця,

6 і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої.

ГЛАВА 5

1 Побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.

2 І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

3 «Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.

4 Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

5 Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.

6 Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

7 Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

8 Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.

9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

10 Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

11 Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.

12 Радійте та веселіться, — нагорода-бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але виконати.

18 Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, — ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.

21 Ви чули, що було стародавнім наказане: «Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові».

22 А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: «рака», підпадає верховному судові, а хто скаже «дурний», підпадає геєнні огненній.

38 Ви чули, що сказано: «Око за око, і зуб за зуба».

39 А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, — підстав йому й другу.

40 А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.

41 А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.

42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче позичити в тебе — не відвертайсь від нього.

43 Ви чули, що сказано: «Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога».

44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

Послання святого апостола Павла до римлян

ГЛАВА 2

1 Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.

2 А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.

3 Чи ти думаєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, — що ти втечеш від суду Божого?

4 Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?

5 Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'явлення справедливого суду Бога,

6 що «кожному віддасть за його вчинками»:

7 тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне,

8 а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, — лютість та гнів.

12 Котрі-бо згрішили без Закону, без Закону й загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом.

13 Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть.

18 і знаєш волю Його, і розумієш, що краще, навчившись із

Закону,

19 і маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих,

хто з находиться в темряві,

20 виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання й правди в Законі.

21 Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!

22 Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб! Гидуючи ідолами, чиниш святокрадство!

23 Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону!...

ГЛАВА З

21 А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать

Закон і Пророки.

22 А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто

вірує, бо різниці немає,

23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,

24 але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуп-лення, що в Ісусі Христі,

25 що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,

26 за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.

27 Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл?

Ні, але законом віри.

28 Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, — без

діл Закону.... 92

ГЛАВА 7

1 Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю тим, хто знає Закона, — що Закон панує над людиною, поки вона живе?

4 Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.

6 А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.

7 Що ж скажемо? Чи Закон — то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: «Не пожадай».

12 Тому-то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

14 Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.

15 Бо що я виконую, не розумію; я-бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.

16 А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

21 Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.

ГЛАВА 12

1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, — повідда-вайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,

2 і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам. що то є воля Божа, — добро, приємність та досконалість.

3 Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив.

4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,

5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.

6 І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво — то виконуй його в міру віри,

7 а коли служіння — будь на служіння, коли вчитель — на навчання,

8 коли втішитель — на потішання, хто подає — у простоті, хто головує — то з пильністю, хто милосердствує — то з привітністю!

9 Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться

до доброго!

10 Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один

одного пошаною!

11 У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві,

12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,...

Августин Блаженний [30]

КНИГА ТРЕТЬЯ VIII

Нарушений людской нравственности, проступков, следует избегать, считаясь с различными требованиями этой нравственности. Прихоть гражданина или чужестранца не смеет нарушать общественного договора, укрепленного законом или обычаем государства или народа: всякая часть, которая не согласуется с целым, безобразна. Если же Бог приказывает что-нибудь делать вопреки чьим бы то ни было нравам или установлениям, то это должно быть сделано, хотя бы там никогда так не делали. Если эту заповедь забыли, она должна быть возобновлена; если она не установлена, ее следует установить. Если царю в своем царстве дозволено отдавать приказания, которых ни до него никто, ни сам он раньше не отдавал, и повиновение ему не является действием против государства и общества — наоборот, именно неповиновение будет поступком противообщественным (ибо во всех людских обществах условлено повиноваться своему царю), то тем более надлежит, не ведая сомнения, подчиняться приказаниям Бога, царствующего над всем творением Своим. Бог стоит над всем; ведь и в человеческом обществе бульшая власть поставляется над меньшей, и эта последняя ей повинуется.

17. Среди поступков, преступлений и столь многочисленных беззаконий имеются и грехи преуспевающих в добром. Справедливые судьи и порицают их во имя закона о таком преуспеянии, но и хвалят, как траву молодых всходов в надежде на хороший урожай. Есть некоторые действия, напоминающие проступок или преступление, и тем не менее это не грехи, потому что они не оскорбляют ни Тебя, Господи Боже наш, ни общества: человек, например, добыл для себя некоторые предметы, соответствующие и его образу жизни и времени, но может быть из страсти к приобретению? Желая кого-то исправить, наказывают его, пользуясь своей законной властью, но, может быть, из страсти причинить вред?

Есть много поступков, на которые люди смотрят неодобрительно и которые одобрены свидетельством Твоим; много таких, которые люди хвалят и которые осуждены по свидетельству Твоему. Разными бывают и видимость поступка, и чувства совершившего, и тайное сцепление обстоятельств.

Когда же Ты вдруг даешь заповедь, непривычную и неожиданную, повелевающую делать даже то, что некогда Тобою запрещалось, и временно держишь в тайне причину Твоего повеления, хотя оно противоречит установлениям данного людского общества, — кто усомнится, что его должно выполнить, ибо только то человеческое общество, которое служит Тебе, праведно? Блаженны, те, которые знают, что эти повеления отданы Тобой. Ибо все делается Твоими служителями, дабы показать, что нужно в данный час и что в предвозвестие будущего.

О граде (или государстве) Божием (426 г.) [31]

Поиск по сайту: