Заміни іншим словом

Мета: закріпити вживання дітьми займенників, учити замінювати іменники займенниками відповідного роду.

Матеріал: набір іграшок, назви яких - слова в середньому, жіночому та чоловічому роді.

Хід гри. На столі розставлені іграшки. Діти розповіда­ють про них.

- Це півник, у нього гарний різнокольоровий хвіст, ходить на подвір'ї і голосно кричить ку-ка-рі-ку!

Вихователь пояснює, що іграшки, які вона показувати­ме, треба називати словами він, вона, воно.

Наприклад: вихователь показує машину і говорить:

- Машина. Діти: Вона. Показує яблуко.

- Воно.

- Телефон.

- Він.

Після цього вихователь називає тільки слова - займен­ники він, вона, воно, а діти знаходять на столі відповідні іграшки. Наприклад,

-Він.

Діти знаходять: олівець, телефон, пістолет, заєць, вед­мідь тощо.

Вихователь показує три іграшки - яблуко, машину, зайця. Діти повинні відповісти: "вони".

Визначити місце іграшки

Мета: закріпити вживання дітьми прийменника між, вчити правильно відповідати на запитання.

Матеріал: набір іграшок, зайчик, лисичка.

Хід гри. На столі стоять різні іграшки. Діти їх розгля­дають і називають. Вихователь бере зайчика, показує дітям, читає вірш І.Неходи "Зайчик".

А це – зайчик-стрибунець,

Він дрижить, як холодець,

Хоче зайчик слово взяти,

Хоче зайчик розказати,

Що лисичка хитра, грізна,

Йому хвостика одгризла.

Потім продовжує:

- Зайчик хоче сховатися від лисички. Лисичка хитра, скрізь знаходить зайчика-побігайчика. Він прийшов до нас у дитячий садок, щоб сховатися між іграшками від ли­сички. Лисичка сидить на краю стола. Зараз зайчик буде ховатись, а ми будемо говорити, куди ж він сховався, між: якими іграшками.

Вихователь ставить зайчика між пірамідою і ведме­диком, запитує у дітей, між чим стоїть зайчик?

- Зайчик стоїть між ведмедиком І пірамідкою.

- Між телефоном і машинкою.

- Між лялькою і кошиком.

Гра триває. Діти можуть прочитати знайомі вірші зайчику.

Три ведмеді

Мета: вправляти дітей у вживанні іменника ведмеді, в узгодженні прикметників і числівників з іменником.

Матеріал: три ведмедики, три стільчики, три миски, три ложки різного розміру.

Хід гри. Стук у двері. Вихователь вносить трьох ведме­диків.

- Добрий день, діти! - вітаються вони.

- Хто це до нас прийшов на гостини?

- Ведмедики.

- Які вони?

- Перший ведмідь найбільший. Це - Михайло Іванович, друга ведмедиця Марія Петрівна, вона менша, третій – маленький ведмедик Мишко.

-Давайте запросимо сісти наших гостей.

- На які стільці ми посадимо їх?

Вихователь викликає дітей, пропонує самостійно виби­рати стільці і сказати, якого ведмедя, на який стілець слід посадити.

- Великого ведмедя я посаджу на більший стілець.

- Маленького ведмедика - на маленький стільчик. Потім діти розставляють миски та розкладають ложки. Скільки ведмедиків до нас прийшло?

- Три ведмедики.

- Скільки ми стільців їм поставили?

- Три стільці.

- Скільки мисок і ложок?

- Три миски.

- Три ложки.

Ведмедики дякують, прощаються з дітьми.

Хто впізнає?

Мета: вчити дітей узгоджувати прикметники з імен­никами, розповідати реченнями.

Матеріал: дві ляльки, дві автомашини.

Хід гри. Вихователь добирає дві ляльки, в одягу яких є схоже і відмінне.

Лялька Катруся: біле волосся, дві коси, два червоні банти, біле плаття у червону смужечку, чорні черевички, білі шкарпетки.

Лялька Наталка: чорне волосся, дві коси, два білі банти, біле плаття з блакитними смужками, білі шкарпет­ки, чорні черевички.

Одна автомашина червона, велика, вантажна, з вели­ким кузовом і великою кабіною. Друга - маленька, біла, легкова.

Діти сидять півколом. Перед ними стоять два стільці, на яких вихователь виставляє двох ляльок. В однієї ляльки рука піднята вгору, а нога виставлена вперед, у другої - руки опущені, ноги разом.

Вихователь каже:

- Зараз ми пограємо. Гра називається "Хто впізнає?" Я буду показувати різні іграшки і розповідати про них, ви повинні впізнати, про які іграшки я розповідала.

Вихователь називає імена ляльок. Одна з них Катруся, а друга Наталка.

- Слухайте. Сидить лялька на столі. У неї біле волосся, дві кіски з червоними бантами, біле плаття у червону смужечку, білі шкарпетки і чорні черевики, рука піднята вгору, а нога виставлена вперед. Про яку ляльку я розповідала, як її звати? Виставляє стільчик наперед з цією лялькою. Про­понує дітям її описати. Описує другу ляльку, діти впізнають її і описують самі.

Після цього вихователь пропонує дітям розповісти одразу про двох ляльок, порівнюючи їх. Стежить, щоб діти вживали складні речення. Потім використовує іншу пару іграшок.

Виправ Петрушку

Мета: вправляти дітей у правильному вживанні при­кметників, зокрема прикметника "червоний".

Матеріал: Петрушка, прапорець, хусточка, гольфи, платтячко, стрічка, яблука.

Хід гри. На столі сидить Петрушка. Біля нього торбин­ка з різними предметами червоного кольору.

Вихователь. Зараз Петрушка братиме з торбинки пре­дмети і називатиме, якого вони кольору. Якщо він скаже не­правильно, ви його виправите.

Петрушка. Ось стоїть червоний торбинка.

Вихователь. Діти, чи правильно сказав Петрушка?

Вася. Треба говорити червона торбинка.

Вихователь розв'язує торбинку і дістає звідти прапорець.

Вихователь. Петрушка, якого кольору прапорець?

Петрушка. Червона прапорець.

Вихователь. Юлю, чи так сказав Петрушка? А як слід сказати?

Юля. Червоний прапорець.

Петрушка витягає з торбинки всі предмети, називає їх колір, припускаючи при цьому помилок.

Вихователь. Діти, Петрушка називав колір предметів неправильно, а ви допомогли йому виправити помилки. Він тепер завжди говоритиме правильно. Правда, Петрушко?

Петрушка. Я буду говорити завжди правильно.

Петрушка скаче, приспівуючи: червоний прапорець, червона хусточка і стрічка, червоні гольфи і яблука, черво­не платтячко.

Вихователь. Молодець, Петрушка! Діти давайте поапло­дуємо Петрушці, він уже говорить правильно.

Парні картинки

Мета: вправляти дітей у засвоєнні правильних форм іменників родового відмінка множини (одне вікно - багато вікон, одне дерево - багато дерев...). Засвоєння роду імен­ників.

Матеріал: комплект парних картинок (одна лялька - багато ляльок, один олівець - багато олівців) із зображен­ням предметів, назви яких жіночого, середнього та чолові­чого роду.

Хід гри. Дітям роздають картинки із зображенням кіль­кох предметів (слово-назва-іменник множини). У вихова­теля на столі розкладено картинки із зображенням одного предмета (слово-назва-іменник однини). Вихователь викли­кає по черзі дітей до столу. Дитина піднімає картинку, дивиться, називає предмет.

- Один стіл.

- Інша дитина, в якої на картинці намальовано багато столів, повинна сказати:

- Багато столів.

- Одне дерево...

- Багато дерев...

- Одне блюдце.

- Багато блюдець.

- Одна стрічка.

- Багато стрічок, і т. ін.

Чий це хвіст?

Мета: закріпити вживання присвійних прикметників лисячий, вовчий, ведмежий...

Матеріал: іграшки: лисиця, півень, заєць, ведмідь, собака, свиня, вовк.

Хід гри. Вихователь розповідає, що якось виникла у тварин суперечка, де чий хвіст. Заєць каже, що його хвіст забрала лисиця, а лисиця бігає за собачим хвостом.

- Давайте допоможемо, діти, знайти тваринам їхні хвости. Бере по черзі іграшки: лисицю, зайця і т. ін. Показує на хвіст і запитує: чий це хвіст?

- Лисячий хвіст.

- Заячий хвіст.

- Собачий хвіст.

- Свинячий хвіст.

- Вовчий хвіст.

- Козячий хвіст і та ін.

Кому що потрібно?

Мета: закріпити вживання давального відмінка множини іменників, що означають назви дитинчат тварин.

Матеріал: предметні картинки.

Хід гри. На столі розкладені предметні картинки із зображенням дитинчат тварин. Діти по черзі підходять, піднімають картинку і називають, хто на ній зображений: каченя, цуценя, ведмежа, козеня, лоша, курча. Картинки виставляють на дошці. Вихователь запитує дітей:

- Кому потрібна будка?

- Цуценятам.

- Кому потрібні ночви з водою?

- Каченятам.

- Кому потрібний барліг?

- Ведмежатам.

- Кому потрібний овес?

- Лошатам.

- Кому потрібна зелена травичка?

- Козенятам, кроленятам.

Гра продовжується.

Сонячний зайчик

Мета: закріпити вживання дітьми прийменників по, під, на, за; відмінювання іменників за відмінками. Вчити дітей будувати поширені складні речення.

Матеріал: дзеркало.

Хід гри. На початку заняття вихователь читає вірш "Ранок" І.Неходи.

Вибігло сонце зайчиком,

Зайчиком-побігайчиком.

Через двори-майданчики -

Стриб, стриб! - на вікно.

Бігає сонце зайчиком,

Зайчиком-побігайчиком,

Стукає в шибку пальчиком;

- Ранок уже давно!

Тато тоді прокидається,

Мама тоді прокидається,

А зайчик сидить усміхається,

Стукає знову і знов.

Петрику, - каже тато,

- Будемо уставати,

- Бачиш уже до хати

Сонячний зайчик прийшов!

Вихователь бере дзеркало і пускає сонячного зайчика. Діти стежать за промінчиком і говорять, куди побіг зайчик.

- Зайчик на стіні, а ось уже по стелі бігає, стрибнув на стіл, зі столу на вікно, під столом, за шафою.

Вихователь дає дзеркало дитині: гра продовжується. Раптом з'являється ще один зайчик. Діти відповідають складними реченнями.

- Один зайчик бігає по стелі, а другий - по підлозі, один зайчик стрибнув на стіл, а другий - на шафу.

Вихователь може запропонувати двом дітям спіймати сонячного зайчика. Інші діти говорять, куди тікає зайчик. Діти спіймали зайчика, прикривши його руками.

Примітка. Заняття можна проводити і в другій поло­вині дня. Вірш "Ранок" на наступному занятті діти вчать напам'ять.

Знайди діток

Мета: сприяти засвоєнню іменників IV відміни із су­фіксами - ат, - ят, відмінювати їх за відмінками та числами

Матеріал: предметні картинки.

Вихователь роздає дітям картинки, на яких намальо­вані тварини (кішка, собака, кінь, курка, корова, коза тощо).

Вихователь промовляє:

Ой, ходила квочка,

Коло кілочка,

Кво-кво-кво, коло кілочка.

Ходила квочка коло кілочка,

Водила діток-одноліток.

- Хто ж у неї дітки, як їх називають?

- Курчата.

Дитина, в якої на картинці квочка, показує у всім дітям картинку і знаходить на столі курчат.

- Кого Вова знайшов? -Курчат.

- Іде коза рогата,

- Іде коза вухата,

- За дітками-малятками...

Дитина показує картинку кози.

- Як називаються дітки кози?

-Козенята.

- Кого ми знайшли?

-Козенят.

...Сіра киця на віконце

Хвостиком махає,

Діточок скликає... няв... няв...

Показує картинку кішки.

Знаходять на столі у вихователя кошенят.

- Дуже я свою корівоньку люблю!

їй травиці соковитої нарву!

Пійла доброго корівоньці наллю,

Щоб ситою корівонька була,

Щоб багато молока вона дала!

Після розгляду картинки із зображенням корови діти знаходять телят.

Ходить качка біля ставу.

Дивиться у воду.

Десь не видно діток милих

Кря... кря... кря... кря... кря...

Діти знаходять каченят.

Гра продовжується. Вихователь може запропонувати їм прочитати знайомі вірші про тварин.

Скільки не стало?

Мета: вчити дітей узгоджувати числівники з імен­никами, відмінювати їх за відмінками та числами.

Матеріал: три зайчики, дві матрьошки, чотири ляльки, п'ять машин.

Хід гри. Всі предмети стоять на столі. Діти розглядають їх, рахують, скільки яких іграшок, якого вони кольору. Ви­хователь пропонує запам'ятати кількість предметів. Діти заплющують очі, а вихователь ховає частину предметів.

- Скількох зайчиків не стало?

- Не стало двох зайчиків.

- Скількох машин не стало?

- Не стало чотирьох машин.

- Скільки залишилось ляльок?

- Не залишилось жодної ляльки.

- Однієї матрьошки не стало і т. ін.

Що робить Вова?

Мета: вправляти дітей у відмінюванні дієслів за особа­ми та числами.

Хід гри. Вихователь викликає до себе дитину.

- Що зробив Вова? (Підійшов до столу). А зараз, що ро­бить Вова? (Бігає). Що ти робиш, Вово? (Біжу). Сідай. Що ти робиш? (Сиджу). Що робить Вова? (Сидить).

Виходять інші діти. Вихователь пропонує їм аналогічні дії. - Вітю, пройди по кімнаті. Що робить Вітя? (Ходить). Що ти робиш? (Ходжу). Валю, візьми ляльку. Поноси ляль­ку по кімнаті. Що робить Валя? (Носить ляльку). Що ти робиш, Валю? (Ношу ляльку).

Одягни ляльку

Мета: вправляти дітей в узгодженні слів у роді (черво­на стрічка, червоне плаття, червона спідниця, червоний фартух). Уточнення і закріплення назв частин одягу, слів одягати, одяг,білизна, взуття.

Матеріал: предметні картинки, на яких зображено ляльки та різноманітний одяг для них, кожний предмет зображено на окремій картинці.

Хід гри. Вихователь читає вірш П.Воронька "Оленка маленька".

Я навчився умиватись,

Одягатися, взуватись.

А Оленка ще мала,

її мама одягла.

Запитує дітей, хто не вміє одягатися, роздягатись. Усі діти вміють самостійно одягнутись і роздягнутися.

- Хто одягає ляльку?

- Діти.

Пояснює хід гри. У кожної дитини є картинки, на яких намальований різноколірний одяг для ляльки, а у вихова­теля на великій картинці - лялька, її треба одягнути. Одяга­ють ляльку в літній одяг. Спочатку вихователь пропонує знайти білизну білого кольору (біла майка, білі труси, білі шкарпетки), потім верхній одяг червоного і білого кольорів (червоне плаття, червоний сарафан, червона спідниця, чер­воні черевики, білий бант). Діти одягають ляльку, назива­ють предмети, узгоджують слова в роді й числі.

Після цього дітям пропонують знайти верхній одяг, бі­лизну, взуття жовтого і білого кольору, щоб одягнути другу ляльку Оксану.

На одному занятті можна запропонувати дітям одягну­ти 2-3 ляльки. Закінчити цю гру бажано бесідою про одяг дітей. У чому вдягнені Оля, Вітя? Діти називають? Що тре­ба одягти, коли ви йдете на прогулянку?

Хусточка

Мета: вчити дітей змінювати слова - назви дитинчат тварин за числами та відмінками.

Хід гри. Діти стоять у колі. Ведучий іде по колу, кидає хусточку і називає тваринку (свійську чи дику): "Кішка!" Той, кому підкинули хусточку, повинен швидко назвати дитинчат цієї тварини: "Кошенята!" (Собака - цуценята, корова - телята, кінь - лошата тощо). Той, хто помилився, виходить із гри.

Відгадай, що це?

Мета: вправляти дітей у правильному вживанні роду іменників та займенників.

Матеріал: різноманітні предмети та іграшки (слова - назви середнього, жіночого, чоловічого роду).

Хід гри. На столі розкладають предмети й іграшки. Пові­домляють, що зараз мова буде йти про якийсь предмет, а діти будуть відгадувати, називати і знаходити його. Вихо­ватель замінює слово-назву (іменник) відповідним особовим займенником III особи (він, вона, воно).

Наприклад: "Він нас будить рано, співає голосно "ку-ка-рі-ку", щоб діти не проспали в дитячий садок" (Півень).

Поиск по сайту: