Історія виникнення технологій

Навчання як процес передачі і засвоєння знань вивченого досвіду можна здійснювати по-різному. Сутність такого здійснення визначається "формою навчання". Це категорія належить до основних у педагогіці (дидактиці). Відомі загальні форми навчання (фронтальна, індивідуальна, групова) та конкретні (урок, семінар, екскурсія).

Систему форм навчальної діяльності учнів становить фронтальна, індивідуальна, групова. Вони пронизують весь навчальний процес. Питання про групові форми навчальної діяльності посідає в психолого-педагогічній літературі окреме місце.

Яка ж історія їх виникнення? Групова форма НД - це альтернатива існуючим традиційним формам. В їх основу покладено ідеї Ж.-Ж. Руссо, Д. Дьюї, Й. Песталоцці про вільний розвиток і виховання дитини:

ФТН + Групові форми - р. підвищують ефективність засвоєння знань учнями.

- Пастор-педагог А. Белле і вчитель Дж. Ланкастер запропонували систему взаємного навчання (300 учнів і більше в залі).

Учні швидко оволодівали уміннями і навичками, але знань було недостатньо для подальшої роботи (навчання). Тому згодом ця система відмерла.

- Дальтон-план (поч. XX ст.) (назва від американського міста Долтон). Автор - педагог Елен Парк Херст.

Учні не мали спільної класної роботи. їм надавалася свобода вибору змісту занять, чергування предметів, використання класно-робочого часу. Увесь програмний матеріал ділився на дві частини - завдання на окремих картках. Учні самостійно опрацьовували їх за відведений час (частіше групами 3-5 осіб) в лабораторіях, де була література, якою вони користувалися для письмової відповіді. Тому Дальтон-план має назву - лабораторний. Але окремі учні не могли самостійно виконати завдань, тому Дальтон-план використовувався недовго, але окремі його елементи використовуються і в наш час.

Свого часу універсальною стала форма навчання "бригадно-лабораторна". (СРСР). Основою була бригада дітей, якою керував бригадир з числа учнів. Групи виконували одне завдання або декілька однакових, а одне спільне, а потім доповідали про його виконання, велися дискусії, результати порівнювалися.

Але були у застосуванні цього методу значні недоліки:

- цей метод не проходив експериментальної перевірки;

- знизилася роль учителя;

- відсутня була мотивація учіння;

- неекономно витрачався час.

Отже, БЛ метод було засуджено аж до 50-х років. А на заході групові форми НД активно розвивалися.

- У 60-ті роки з'являється інтерес у радянській дидактиці до групових форм навчання у зв'язку з вивченням проблеми активності та самостійності учнів (Л. Архіпова, М. Данилова, Б. Єсипов, І Чередов та ін).

- 70-і роки дослідження групових форм навчання було пов'язане з навчально-пізнавальною діяльністю учнів в умовах колективної, групової, індивідуальної роботи в класі (П. Алексюк, Ю. Бабанський, І. Лернер та ін.).

- Останні десятиріччя - найбільший інтерес до ГФНД. Дослідження В. Дяченко, В. Котова, Г. Цукермана; розроблено дидактичні питання організації ГФНД молодших школярів.

Питання до самостійної роботи:

4. Підготуватись до семінару «Інтерактивні технології: «за» і «проти».

5. Підготувати кілька інтерактивних вправ, запропонувати їх для обговорення: «за» і «проти».

6. Заповнити таблицю.

7. Скласти фрагмент уроку з мови або читання (клас, тема уроку – на вибір) з використанням інтерактивних вправ.

Розділ І. Технології вивчення галузі «Мова та література»

Тема 1.3. Технологія диференційованого навчання.

Лекція 3. Технологія диференційованого навчання.

Мета вивчення: сприяти усвідомленню потреби і значущості організації диференційованого навчання; формувати уміння створювати умови забезпечення реальних можливостей для одержання кожною дитиною повноцінних знань під час диференційованого навчання.

Навчальний час: 2 год.

Обладнання: слайди для комп’ютерного супроводу.

План лекції (навчальні питання):

1. Психолого-педагогічні особливості організації диференційованого навчання в початковій школі.

2. Методика вхідного, поточного та підсумкового діагностування навчальних досягнень учнів на уроках української мови та читання.

3. Особливості диференційованого навчання на уроках з шестирічними учнями.

4. Способи диференціювання завдань на уроках української мови та читання.

5. Особливості використання диференційованих навчальних завдань на різних етапах уроку української мови та читання. Способи диференціювання домашніх завдань.

Поиск по сайту: