Цілі організації проектної діяльності в початковому курсі навчання української мови (читання)

Уперше метод проектів почав використовуватися у другій половині XIX століття в сільськогосподарських школах США. Зазначимо, що переважно ця технологія запроваджувалася у навчальному процесі, сприймалася неоднозначно, часто піддавалася критиці. У вітчизняній педагогіці утвердження методу проектів також пройшло складний шлях: від широкого застосування в СРСР у практиці дослідницьких і деяких масових шкіл у перші роки радянської влади до засудження й заборони (постанова ЦК ВКП (б) від 5 вересня 1931 року “Про початкову і середню школу”).

Останнім часом проектна технологія широко впроваджується в закладах освіти різних країн світу й слугує засобом ефективного навчання, виховання та розвитку особистості. У зв’язку з реформуванням національної шкільної освіти на сучасному етапі почалося відродження й упровадження методу проектів в українській педагогіці. Теоретичне обґрунтування проектної технології здійснили відомі науковці В. Зверєва, А. Моісеєв, М. Поташник, В. Лазарєв, Г. Селевко, І. Сисоєва та ін.Результати проведеного аналізу наукового фонду й освітньо-виховної практики показали, що технологія проектної діяльності переважно розробляється на рівні впровадження в навчальному, рідше у виховному процесі сучасної школи. Зокрема, проблема організації навчальної проектної діяльності в початковій школі висвітлюється в роботах Т. Башинської, Л. Коваль, О. Онопрієнко, В. Тименко та ін. На сторінках фахових журналів, у більшості випадків, знаходимо презентацію досвіду кращих учителів щодо використання методу проектів під час вивчення різних предметів.

Застосування проектної технології у навчальному процесі буде сприяти подоланню окремих недоліків класно-урочної системи навчання, забезпеченню побудови навчального процесу на основі діяльнісного й особистісного підходів, формуванню позитивної мотивації учнів, активізації їхньої пізнавальної діяльності. Проте вважаємо, що регламентованість процесу навчання не дозволяє повністю реалізувати освітньо-виховні можливості означеної педагогічної технології. Часто спостерігаємо, що вчителі початкових класів, організовуючи навчальний проект у межах певного предмету, змушені виносити його підготовку й проведення у позанавчальний час.

Тому, на наш погляд, проектна технологія має інтегративний характер і є фактично навчально-виховною. Метод проектів найбільш ефективно використовувати у позакласній роботі з метою створення умов для різнобічного розвитку кожної особистості, її самореалізації у змістовній творчій діяльності.

Концептуальним положенням технології є робота над проектом, яка базується на принципі особистісно орієнтованого навчання та конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати». Для педагога – це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують протягом визначеного відрізка часу.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Оскільки таке навчання розвивається у продуктивній діяльності, воно розширює сферу суб’єктивності в процесі самовизначення, творчості і конкретної участі учня.

Мета використання проектної технології має комплексний характер і передбачає: змістовну організацію творчої діяльності дітей, у процесі якої вихованець стає суб’єктом виховного процесу; формування в учнів практичних навичок організації власної діяльності, планування часу і виконання завдань за графіком; виховання відповідальності, здатності до самоорганізації, самодисципліни; розвиток умінь і навичок творчого пошуку, створення, презентації і захисту власних знахідок і думок; розширення світогляду, поглиблення впливу різних напрямків виховання; здійснення інтелектуального розвитку, розвиток ініціативи, творчості, активності, самодіяльності.

Під час використання технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.

Основні завдання технології:

- навчити учнів здобувати знання самостійно та вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань;

- сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо);

- розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему;

- прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

Технологія проектів передбачає розв’язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути «відчутні»: якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Поиск по сайту: