Структура свідомості

Свідомість як внутрішній світ людини має складну структуру.

Зарівнями свідомість функціонує в єдності свідомого та самосвідомого, включає у свій зміст прояви несвідомого і підсвідомого.

З точки зору існуваннясвідомостіяк певних станів, вияву людськоїсутностістосовновідображеннядійсності, свідомість — це єдність:

— пам’яті – психофізіологічний процес, який виконує функції закріплення, збереження та відтворення досвіду, тобто набутого в процесі пізнавального процесу знання ;

Несвідоме – це все те, що перебуває поза сферою свідомості. Ми відчуваємо все, що впливає на нас, але далеко не всі відчуття стають фактами нашої свідомості. Прояви несвідомого досить багатоманітні. Серед них нав’язливі ідеї, марення, немотивований страх, сфера сновидінь, інстинктів, обмовок, прагнень тощо.

Важливо відрізняти явища і процеси які є проявами несвідомого від тих, що належать до сфери підсвідомого. Підсвідоме – це активні психічні процеси, які не будучи в певний момент центром смислової діяльності свідомості, впливають на хід свідомих процесів. Одним з перших вирішити проблему підсвідомого намагався австрійський психолог З. Фрейд. Він дійшов до висновку про суттєво важливу, а часом і вирішальну роль підсвідомості в житті людини, особливо в період протікання деяких психічних захворювань. Підсвідомість включає в себе такі психічні процеси, які виникли під впливом складних поведінкових програм, доведених до автоматизму, і таких, що стали навичками. Вона допомагає людині жити без зайвих психічних перевантажень, конфліктів з іншими людьми чи з самим собою. До сфери підсвідомого включається все те, що було усвідомлене, і цим воно відрізняється від сфери несвідомого.

Поділ на свідоме й несвідоме є умовним. Він потрібен лише для того, щоб довести, що людині може творити суб’єктивний образ об’єктивного світу і в цьому складному процесі є такі моменти, які людина не може пояснити.

Надсвідомість або творча інтуїція – розуміється як творчість, що не контролюється ні волею, ні свідомістю. Ця діяльність забезпечує особистості висування гіпотез, пошуків новацій, тієї творчості, яка виявляється непідвладною ні встановленим традиціям, ні консерватизму свідомості Творча інтуїція або „осяяння” не виникає на порожньому місці. Потрібні значні зусилля, своєрідний „інкубаційний період” для раптового розв’язання тієї чи іншої проблеми, яка тривалий час була предметом ретельного розгляду. Для інтуїції характерні безпосередність, несподіваність, неусвідомленість шляхів одержання знань.

Вищим рівнем свідомості є самосвідомість – здатність людини робити об”єктом свого розгляду свою власну свідомість. Самосвідомість є обов”язковим елементом свідомості, без неї людина не змогла б зрозуміти себе. Самосвідомість – це діяльність душі людини, її спрямованість на свою внутрішню сутність, діалог " Я" з самим собою. В основі самосвідомості лежить рефлексія – специфічний спосіб мислення, що його можна назвати подвійним баченням”, тобто це розуміння самого розуміння, мислення самого мислення, сприйняття внутрішнього свого світу.

З точки зору носія свідомості, можна виділити індивідуальну та суспільну свідомості.

Індивідуальна свідомість виявляється:

— на чуттєвому рівні пізнанння у таких явищах як:

o відчуття

o сприйняття

o уявлення

— на раціонально-логічному рівні:

o поняття

o судження

o умовивід

Суспільна свідомість виявляється:

— на емпіричному рівні пізнанння у таких явищах як:

o буденність та несистематизованість

— на теоретичному рівні:

o систематизованість та загальна цілісність

Слід також додати, що за соціологічнимкритерієм невід’ємними елементами суспільноїсвідомості є соціальна психологія (тобто національний характер, менталітет, ментальність) та ідеологія (тобто теоретично вироблена мрія, модель розвитку суспільства)

Поиск по сайту: