АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Народонаселення як природне явище

Читайте также:
  1. Будова речовини і явище радіоактивності
  2. В) соціально-економічне явище, за якого частина пра цездатного насе-
  3. Заняття 17. Індуктивність.Явище самоіндукції.
  4. На відміну від прогнозу і гіпотеза і версія можуть бути націлені (і в більшості випадків націлюються) не на повідомлення про якесь явище, а на його пояснення, хоча і можливе.
  5. Природне і поляризоване світло.Закон Малюса
  6. ПРИРОДНЕ ІМПУЛЬСНЕ ЕЛЕКТРОМАГНЕТНЕ ПОЛЕ ЗЕМЛІ
  7. ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ
  8. Тема 8. Природне, техногенне та соціально-політичне
  9. ЯВИЩЕ ЗЧЕПЛЕНОГО СПАДКУВАННЯ. ХРОМОСОМНА ТЕОРІЯ СПАДКОВОСТІ
  10. Явище плазмолізу та деплазмолізу в рослинних клітинах

Соціальна філософія аналізує народонаселення, його кількість, розселення, приріст {демографічний фактор), як один з природних чинників історичного процесу.

Можна виділити два основних.напрямки в ро­зумінні ролі народонаселення в розвиткові суспільства.

Перший напрямок. Здавна існували теорії, в яких доводилося, що розвиток суспільства визначається зростанням народонаселення, його густотою, що це необхідна умова успішної життєдіяльності будь-якої держави. Автори цих теорій (В. Петті, Дж. Мілль та ін.) вважали, зокрема, що народонаселення, його густота, визначає соціальні відносини і сприяє зростанню про­дуктивності праці.

Слід підкреслити, що на початку свого виникнення та поширення (XVII—XVIII ст.) ці теорії виражали іде­ологію буржуазії, яка виступала проти дворянства, ду­хівництва, величезного чиновничого апарату, аристо­кратичної монархії в цілому. Російський соціолог М. Ко-валевський у книзі "Розвиток народного господарства в Західній Європі" (1.899) стверджував, що "...головним фактором всіх змін економічного устрою є не що інше, як зростання населення..." Твердження М. Ковалевсько-го виражали деякі антикріпосницькі тенденції і запере­чували думку про абсолютну монархію як визначальну силу в історії.

Другий напрямок мав значну кількість прихильни­ків і отримав назву "мальтузіанство" за прізвищем засновника — англійського економіста і священика Т. Мальтуса (1766—1834). Його прибічники вважали зростання народонаселення злом, що породжує злидні та страждання.

У книзі "Досвід про закон народонаселення..." Т. Мальтус сформулював закон, згідно з яким насе­лення має тенденцію до зростання в геометричній про­гресії, а засоби до існування — в арифметичній. На­слідком цього є абсолютне перенаселення, що спричи­няє голод, злидні, страждання.

Обґрунтовуючи свою думку, Т. Мальтус абсолюти-' зує біологічний фактор та деякі тенденції виробницт­ва, зокрема, уповільнення темпів зростання засобів виробництва, зменшення родючості ґрунтів, змен­шення ефективності витрат в промисловості тощо.

Сучасні прибічники Т. Мальтуса, "неомальтузі-анцГ, прагнуть відновити його концепцію, дещо змінив­ши її. Але сутність цієї концепції залишається не­змінною: людство, на їхню думку, принципово не може збільшити обсяги засобів існування для задоволення потреб населення, що зростає. Навіть назви праць нео-мальтузіанців свідчать про негативне ставлення до зро­стання народонаселення. Так, соціолог У. Фогт пише книгу під назвою "Люди! Закликаю до урятування" (1960), французький соціолог Г. Бутуль — "Перенасе­леність" (1964), "Відкладене дітовбивство" (1970).

Як і Мальтус, його послідовники єдину мож­ливість позбутися перенаселення вбачають у регла­ментації шлюбів, скороченні дітонародження, але лише серед трудящих мас та в країнах низького інду­стріального розвитку.

Як зазначалося вище, мальтузіанці абсолютизу­ють біологічний фактор, але вони не беруть до уваги соціальний аспект народонаселення. Адже від стану суспільства, його соціальної політики, рівня еконо­мічного стану, культури, освіти, виховання тощо знач­ною мірою залежить зростання чи гальмування темпів зростання населення.

Народонаселення, його зростання, густота, тобто демографічний фактор, постає як передумова та суб'єкт історичного процесу. Він відіграє надзвичай­но велику роль у суспільному житті. Надмірна чисельність населення, безумовно, може викликати ве­ликі суспільні труднощі. Проте, і повільність зростан­ня його може.спричинити старіння нації, нестачу ро­бочих рук.

Так, наприклад, англійські соціологи стверджу­ють, що англійська нація "старіє". Зростає кількість одиноких старих людей. За останні 10 років кількість осіб старшого віку зросла на 10 %. А кількість моло­дих людей до 16 років скоротилася на 12 %. Майже кожний шостий — пенсіонер, 1/3 з них віком до 75 ро­ків і старше.

В цілому, у світі картина народонаселення виглядає парадоксально. Логічно було б сподіватися, що мате­ріальне благополуччя — це найважливіша передумова для народження дітей. Одначе, найбільш висока наро­джуваність спостерігається в країнах бідних, а благопо­лучні країни (Скандинавські, Франція та ін.) стурбо­вані зниженим рівнем народжуваності. Найбільш висо­кими темпами відтворюється населення в мусуль­манському світі. В країнах, де переважає православне та протестантське населення, ці темпи набагато нижчі.

В Україні демографічна ситуація перебуває у кри­зовому стані. Починаючи з 1993 р. крива приросту чи­сельності населення незмінно падає. Якщо у 1989 р. населення нашої країни становило майже 52 млн осіб, то сьогодні воно скоротилося більш ніж на 4 млн.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)