Рівні сусп. свідомості

За гносеологічним критерієм виділяють буденний та теоретичний рівні.

У буденній св-ті відображається щоденне життя людини, виявляється уся сукупність сусп. відносин (економічних, політ., правових тощо) у їх переломленні до безпосереднього буття людей, їхнього побуту. Знання про світ в буденній св-ті перебувають в логічно не узгодженій, несистематизованій, суперечливій формі.

У теоретичній св-ті створюється узагальнена модель соціальної дійсності. Вона відображається через пізнання її сутності, закономірностей і тенденцій розвитку. Знання перебувають в логічно узгодженій, систематизованій формі.

З погляду соціальних ф-цій сусп.св-ті віиділяють рівні суспільної психології та ідеології.

Сусп. психологія - сукупність соціальних почуттів, настроїв, традицій, звичаїв, обрядів, переживань, які існують у реальному суспільному бутті, тобто передусім чуттєвий аспект життєдіяльності суспільства, що визначає безпосередні дії людини, її здатність самореалізуватися у світі. Це стихійне, безпосереднє відображення дійсності. Її функція - формування соціально значущих почуттів, настроїв, зацікавленого ставлення людей до соц. дійсності, явищ сусп. життя, свого становища в сусп-ві.

Сусп. ідеологія чи просто ідеологія - система поглядів та ідей, у яких усвідомлюється й оцінюється ставлення до дійсності й одне до одного, соціальні проблеми та конфлікти, містяться цілі соціальної діяльності, спрямованої на закріплення чи зміну, розвиток цих сусп. відносин. За допомогою ідеології відбувається усвідомлення і виявлення потреб та інтерсів соц. суб’єктів.

Традиційно сусп. св-ть включає такі форми: політичну св-ть, правову св-ть, моральну св-ть або мораль, естетичну св-ть, філософію, релігію, науку. Останнім часом розглядають ще й економічну та екологічну. Кожна з них відбиває ту чи іншу грань, особливість певної сфери сусп. буття.

Політ. св-ть - відображення та ідеальне функціонування відносин щодо влади, способів, методів її завоювання, утримання і використання.

Правова св-ть - відображення і функц-ня норм, правил, принципів поведінки в сус-ві, які визначаються державою. Тому вона є волею людини до дотримання права і закону, волею до законослухняності.

Естетична св-ть - відобр-я і функц-ня дійсності на засадах розуміння прекрасного, „за законами краси”. Естетичну св-ть можна вважати духовно - практичним освоєнням дійсності, а філософію, релігію і науку - її духовним освоєнням.

В основі естетичної свідомості лежить художня культура, головним у якій є художнє виробництво та споживання. Художня культура включає в себе естетичну активність особистості, її естетичне виховання, а також естетичні потреби, почуття, смаки, які реалізуються в художній творчій діяльності людей.

Релігія як форма суспільної свідомості охоплює релігійну ідеологію та релігійну психологію. Релігійна ідеологія являє собою більш чи менш струнку систему релігійних ідей, поглядів на світ. Релігійна ідеологія, як правило, розробляється і розвивається теологами. Релігійна психологія, складаючись головним чином стихійно, безпосередньо в процесі відображення повсякденних умов життя людей, включає в себе несистематизовані релігійні почуття, настрої, звичаї, уявлення, пов'язані головним чином з вірою в надприродне. Суттєве місце в побутовій релігійній свідомості відіграє процес релігійного поклоніння, або культ, що являє собою найбільш консервативний елемент будь-якої релігії.

Економічна св-ть - відображення таких процесів життєдіяльності, як виробництво, обмін, споживання продуктів людської праці., характеризує відносини сфери виробничої діяльності людини.

Екологічна св-ть випливає із загострення екологічної проблеми як однієї із глобальних проблем сучасності.

Сусп. св-ть та її форми - не пасивне відображення життя сусп-ва. Вони активно впливають на його функціонування і розвиток. Особливо яскраво активна роль суспільної св-ті виявляється на переломних етапах - зміні економічних формацій, політ режимів, підчас національно-визвольних рухів і створення держав.

Буденна та теоретична свідомість характеризують певний зріз структури суспільної свідомості, фіксуючи її компоненти в міру проникнення в сутність тих явищ суспільного життя, що виступають об'єктом пізнання. Буденна свідомість як сукупність конкретних умов життєдіяльності людей розвивається на основі Їхнього повсякденного досвіду. Вона охоплює об'єкт відображення, як правило, з неприхованої, очевидної сторони. Теоретичний же рівень суспільної свідомості виходить за межі емпіричних умов буття людей і виступає у вигляді певної системи поглядів, прагне проникнути в саму суть явищ об'єктивної дійсності, розкрити закономірності їхнього розвитку та функціонування. Тільки теоретична свідомість здатна вловити закономірні тенденції розвитку суспільного життя, складну діалектику його розвитку у всій її складності та багатогранності. Вона спрямована на виявлення найбільш суттєвих рис названих процесів.

Буденна свідомість у міру поглиблення пізнання процесів суспільного розвитку постійно еволюціонізує, безперервно ускладнюється, залишаючись у той же час неоднорідною.

Важливими елементами структури суспільної свідомості виступають суспільна психологія та ідеологія. Суспільна психологія являє собою сукупність поглядів, почуттів. емоцій, настроїв, звичок, традицій, звичаїв, що виникають у людей під впливом безпосередніх умов їхньої життєдіяльності через призму їхніх повсякденних інтересів. Суспільна психологія виступає як безпосередня реакція на умови життя людини, є першим ступенем чуттєвого сприйняття всієї багатогранності суспільного буття. Вона — важлива умова становлення духовної культури людини, а ідеологія перетворюється в рушійну силу, лише проникаючи в сферу психології. Як первинна сфера суспільної творчості, специфічний її пласт, психологія відображає об'єктивну дійсність, як правило, суперечливо. Тому часто вона виступає як стихійна, консервативна основа збереження і закріплення пережитків, негативних стереотипів минулого в свідомості людей. Однак, хоча в суспільній психології досить вагомий елемент стихійності, зводити її винятково до сфери стихійного регулювання невиправдано.

Діалектика розвитку суспільної свідомості полягає в суперечливому переході суспільної психології в ідеологію, спонукаючи тим самим до якісних змін у ній (суспільній свідомості). Якщо суспільна психологія постає як чуттєва сторона духовних цінностей людини, суспільної свідомості, безпосередньо відображає буття людей, як правило, в стихійній, несистематизованій формі, не фіксуючи глибинних, а лише зовнішні сторони людської діяльності, то ідеологія являє собою сукупність ідей, поглядів, що у систематизованій, логічно стрункій формі відображає соціально-економічні умови життя людей. Ідеологія виступає як вищий науково-теоретичний рівень духовних цінностей.

Важливе місце в структурі суспільної свідомості належить масовій свідомості. Масовій свідомості, на відміну від побутової, все більше властиве засвоєння елементів узагальнено-теоретичних уявлень про дійсність. Масова свідомість інтегрує в собі духовно-ідеологічне і побутово-психологічне відображення об'єктивної дійсності, здатна поступово піднятися до рівня глибокого розуміння відповідальності особистості, усвідомлення її ролі в утвердженні прогресу, свободи суспільства. Однак процес відображення відбувається складно, неоднозначно і суперечливо.

Важливе місце серед форм суспільної свідомості належить естетичній свідомості, яка відображає об'єктивну дійсність шляхом певних художніх образів. естетична свідомість відображає його в конкретній наочно-чуттєвій формі, художніх образах, що здійснюють вплив на наші органи почуттів і викликають тим самим певну емоційну реакцію, оцінку. естетична свідомість розвивається в органічному зв'язку з розвитком усього суспільства, відображаючи зміни, що відбуваються в бутті людей, насамперед у їхньому матеріальному житті.

В основі естетичної свідомості лежить художня культура, головним у якій є художнє виробництво та споживання. Художня культура включає в себе естетичну активність особистості, її естетичне виховання, а також естетичні потреби, почуття, смаки, які реалізуються в художній творчій діяльності людей.

Релігія як форма суспільної свідомості охоплює релігійну ідеологію та релігійну психологію. Релігійна ідеологія являє собою більш чи менш струнку систему релігійних ідей, поглядів на світ. Релігійна ідеологія, як правило, розробляється і розвивається теологами. Релігійна психологія, складаючись головним чином стихійно, безпосередньо в процесі відображення повсякденних умов життя людей, включає в себе несистематизовані релігійні почуття, настрої, звичаї, уявлення, пов'язані головним чином з вірою в надприродне. Суттєве місце в побутовій релігійній свідомості відіграє процес релігійного поклоніння, або культ, що являє собою найбільш консервативний елемент будь-якої релігії.

Таким чином, суспільна свідомість як складний соціально-духовний феномен і соціальне явище, гостра необхідність її формування та розвитку в сучасних умовах якісних перетворень у країні та світі зумовили її важливу роль у духовній життєдіяльності суспільства. Виступаючи як найважливіший елемент духовного виробництва, згадані цінності суспільної свідомості здійснюють суттєвий вплив як на духовне життя суспільства, так і на всі сфери життя суспільних відносин.

Поиск по сайту: