Евристична і творча функція інтуїції

Інтуїція звичайно визначається як «знання, отримане без розуміння того, як ми його здобуваємо»,як «знання, що оточене ореолом «правильності», але не має чітко артикульованих причин свого виникнення». Інтуїція — це знання, що виникає в невизначеній ситуації, і суб'єктивно сприймається як здогад, передчуття, внутрішнє чуття, наявність якого усвідомлюється. Процес виникнення інтуїтивної догадки не усвідомлюється і причини виникнення або доведення її правильності не можуть бути верифіковані. Властивість інтуїції (її виділяє більшість авторів)— неусвідомленість процесу виникнення інтуїції. Інтуїція звичайно суб'єктивно виявляється за допомогою таких феноменів, як здогад, передчуття, внутрішнє чуття [6]. Ще одною, часто виокремлюваною властивістю є зв'язок інтуїції з накопиченим досвідом, як усвідомлюваним, так і неусвідомлюваним.

В основі наведеного визначення лежать наступні базові виміри, що допоможуть надалі співвіднести інтуїцію з іншими пов'язаними з нею явищами і відрізнити її від них.

Інтуїція є знанням, можливими проявами якого є почуття і дія.

Інтуїція є деяким знанням, що ситуативно виникає.

В інтуїції присутній афективний компонент, а саме, суб'єктивні покажчики на значимість інтуїтивного результату, його «правильність», такі як передчуття, догадки, чуття.

Інтуїтивне знання експліцитне й усвідомлюване, на відміну від імпліцитного научіння, таситного знання й експертизи.

Підстави інтуїції не можуть бути верифікованими, на відміну від інсайту.

Інтуїція має справу з невизначеністю, неочевидністю, новизною ситуації, на відміну від визначеності ситуації під час використання ментальних спрощень.

У отриманні нового знання велику роль грають логічне мислення, способи і прийоми утворення нових понять, закони логіки. Але досвід пізнавальної діяльності свідчить, що звичайна логіка у багатьох випадках виявляється недостатньою для вирішення наукових проблем; процес виробництва нової інформації не може бути зведений ні до індуктивно, ні до дедуктивно розгортаного мислення. Важливе місце в цьому процесі займає інтуїція, що повідомляє пізнанню новий імпульс і напрям руху.

Інтуїція як специфічний пізнавальний процес, що безпосередньо продукує нове знання, виступає такою ж загальною, властивою всім людям (правда, різною мірою) здатністю, як і відчуття, і абстрактне мислення.

Поширеність, загальність інтуїції підтверджують численні спостереження над людьми в звичайних, повсякденних умовах; нерідкі випадки, коли в нестандартній ситуації, що вимагає швидкого рішення в умовах обмеженої інформації, суб'єкт проводить вибір своїх дій, як би “передчуваючи”, що потрібно поступити саме так, і ніяк інакше.

Історія людської культури знає немало випадків, коли учений, конструктор, художник або музикант досягали принципово нового в своїй області як би шляхом “осяяння”, “по натхненню”.

Феномен інтуїції надзвичайно широкий і не завжди все, що вважають інтуїтивними, дійсно заслуговує такої назви. У мисленні, наприклад, нерідкі висновки, посилки яких не формулюються в явному вигляді; результат таких висновків буває несподіваним, але зовсім не інтуїтивним, як вважають деякі учені (Наприклад, Р. Акофф і Ф. Эмери в книзі “Про цілеспрямовані системи” стверджують, що інтуїція - це неусвідомлений висновок). Не потрібно приймати за інтуїцію і те, що відноситься до області інстинктів, характеризується автоматизмом реакцій в схожій обстановці і має фізіологічні механізми в підсвідомій або несвідомій сфері суб'єкта. Деколи говорять про “плотську інтуїцію” як про сприйняття органами чуття (“інтуїтивні” передумови геометрії Евкліда і т.п.). Хоча таке слововживання можливе, але воно ідентичне “чувственно-сенситівному”. Як специфічний феномен пізнання поняття інтуїції багатозначне.

Ми розуміємо під інтуїцією інтелектуальну інтуїцію (лат. intellectus - розум, розумова здатність людини), що дозволяє проникати в суть речей.

І ще одна надзвичайно важлива межа властива інтуїції - її безпосередність. Безпосереднім знанням (на відміну від опосередкованого) прийнято називати таке, яке не спирається на логічний доказ. По словах П.В. Копиця, інтуїція є безпосереднім знанням тільки в тому відношенні, що у момент висунення нового положення воно не слідує з логічною необхідністю з існуючого плотського досвіду і теоретичних побудов. У цьому своєму значенні інтуїція (або “інтуїтивне”) зіставляється з “дискурсивним” (від лати. discursus - міркування, довід, аргумент) як з обгрунтованим попередніми думками, таким, що приймається, на основі аргументів, логічних доказів; дискурсивне є опосередкований, інтуїтивне - безпосередньо отримуваним знанням.

Пояснюючи термін “інтелектуальна інтуїція”, В.Ф. Асмус відзначав, що під “інтелектуальною інтуїцією” учений розуміє пряме збагнення розумом істини, не виведеної з інших істин за допомогою доказу і що не убачається одними лише зовнішніми відчуттями. Якщо мати на увазі, що інтуїція відноситься до інтелекту і пов'язана з віддзеркаленням суті предметів (тобто якщо відмежувати її від чувственно-сенситівного і інстинктивного), то можна прийняти за результатне таке її визначення: інтуїція - це здатність збагнення істини шляхом прямого її розсуду без обґрунтування за допомогою доказу.

Інтуїтивній здатності людини властиві 1) несподіванка рішення задачі, 2) неусвідомленість шляхів і засобів її рішення і 3) безпосередність збагнення істини на сутнісному рівні об'єктів.

Дані ознаки відокремлюють інтуїцію від близьких до неї психічних і логічних процесів. У людей, в різних умовах інтуїція може мати різний ступінь віддаленості від свідомості, бути специфічною за змістом, по характеру результату, по глибині проникнення в суть, по значущості для суб'єкта і т.п.

Інтуїція підрозділяється на декілька видів перш за все залежно від специфіки діяльності суб'єкта. Виділяються такі види інтуїції, як технічна, наукова, буденна, лікарська, художня і т.п.

По характеру новизна інтуїція буває стандартизованою і евристичною. Першу з них нерідко називають інтуїцією-редукцією. Евристична (творча) інтуїція істотно відрізняється від стандартизованої: вона пов'язана з формуванням принципово нового знання, нових гносеологічних образів, плотських або понятійних. Сама евристична інтуїція має підвиди.

Поиск по сайту: