Рівні між культурної комунікації

Між культурна комунікація може відбуватися і бути дослідженою на рівні груп чи на індивідуальному рівні.

Міжособистий (межличностный) рівень комунікації

Кінцевий суб’єкт є людина.

У безпосередньому спілкуванні представники різноманітних культур повинні перебороти не тільки мовні бар’єри, але й бар’єри, які носять немовний характер та відображають етнонаціональну та соціокультурну специфіку сприйняття оточуючого світу, національні особливості мислення, специфічні мімічні та пантомімічні (кінетичні) коди, які використовуються носіями різноманітних лінгвокультурних спільнот.

У міжособ. Ком. Особливу роль ще грають вік, стать, професія, соціальний статус комуні канта.

Міжкультурна комунікація у малих групах

Приймає різні форми: заплановані переговори (наприклад, між представниками урядових та ділових організацій держав з різною культурою), незаплановане спілкування (наприклад, під час туристичних поїздок, на конференціях, під час академічних семінарів).

Комунікація в малій групі, яка складається з представників різних культур, буде плодотворною лише при умові, що її учасники здатні адаптувати свої комунікативні дії до конкретних умов даної групи. Тобто, для ефективної комунікації у малій групі комунікатор повинен адаптуватися до культурних цінностей та вірувань іншокультурних учасників групи.

Міжкультурна комунікація у великих групах

Етнічний рівень між культурної взаємодії прослідковується між локальними етносами, етномовними, історико – етнографічними, етноконфесійними та іншими спільнотами.

У взаємодії культур на етнічному рівні чітко проявляється дві тенденції. З одного боку, взаємне засвоєння елементів культури сприяє інтеграційним процесам, взаємному культурному обміні та збагаченню, а з іншого боку – супроводжується посиленням етнічного самосвідомості, прагненням до закріплення етнічної специфіки. Сама по собі між культурна комунікація на етнічному рівні, яка виражається у посиленні контактів, двомовності, збільшенні кількості змішаних браків і т.д., ще не веде до встановлення культурної спільності. Культура етносу не тільки забезпечує його інтеграцію й стабільність як системи, вона виконує етнодиференціюючу функцію, яка заключається у розрізненні “Своїх” та “Чужих”.

Національний рівень між культурної комунікації можливе при наявності національної єдності.

Національна культура виникає як на моноетнічній, так і на поліетнічній основі через загальну господарську діяльність та державно-політичне об’єднання.

Між культурна комунікація на національному рівні – комунікація між субкультурами у середині єдиної національної культури та комунікація між самими національними культурами.

Такі комунікації нерідко приводять, з одного боку, до національної консолідації, а з іншої – до росту міжнаціональних протиріч у рамках однієї держави чи між державами.

Поиск по сайту: