|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Різновиди хлібопекарських дріжджів та оцінка їх якостіХлібопекарські дріжджі класифікують за товарною формою і за призначенням. Основними товарними формами хлібопекарських дріжджів пресовані дріжджі, дріжджове молоко і сушені дріжджі. За призначенням вони бувають кількох різновидів (рис. 4.2). До недавнього часу для виготовлення виробів із дріжджового тіста найбільш використовуваною товарною формою дріжджів були пресовані, які відрізняються високою зброджувальною здатністю і простотою використання. Дріжджі хлібопекарські пресовані (ГОСТ 171-81) являють собою скупчення дріжджових клітин, що вирощені на спеціальних поживних середовищах за постійної аерації, виділених пресуванням або вакуумуванням із культурального середовища, сформованих у брикети масою 50…1 000 г і вологістю 67…75 %. В одному грамі пресованих дріжджів міститься близько 15 млрд дріжджових клітин. Основний недолік пресованих дріжджіів – невеликий термін зберігання (12 діб за температури 0…4 °С), що зумовлено лабільністю їх властивостей внаслідок високої вологості. Пресовані дріжджі виробляються на спеціалізованих підприємствах – дріжджових або спиртових заводах із залишкових спиртових дріжджів. Їх собівартість приблизно на 30 % нижча, ніж тих, що виробляються спеціалізованими підприємствами. Використання спиртових дріжджів у технології виробів із дріжджового тіста має свою специфіку. Їх висока зимазна та мальтазна активність зумовлює швидку адаптацію до зброджування мальтози, за рахунок чого відбувається інтенсивне спиртове бродіння вже на початкових стадіях дозрівання тіста. Тому під час їх використання необхідно скорочувати тривалість бродіння опари і тіста або знижувати температуру бродіння. У той же час, менший вміст молочнокислих бактерій (майже в 2,5 рази), порівняно з дріжджами спеціалізованих дріжджових заводів, стримує накопичення органічних кислот у тісті, що затримує його дозрівання. До якості спиртових дріжджів ставляться такі ж вимоги, як і до якості звичайних пресованих дріжджів. Разом із цим, до їх недоліків можна віднести високий вміст глютатіону, наявність гнильних бактерій, що знижує термін їх зберігання. Підготовка пресованих дріжджів до виробництва здійснюється шляхом їх вивільнення з упаковки, подрібнення, приготування дріжджової суспензії з температурою 26…30 °С при гідромодулі 1:3 – 1:4 і її проціджування через дротяне сито з розміром отворів не більше ніж 2,5 мм. Із метою скорішої адаптації дріжджів до борошняного середовища і підвищення їх ферментативної активності пресовані дріжджі можуть піддаватися активації з використанням різноманітних поживних середовищ, фізичних чинників, таких як НВЧ-випромінювання, сприятливих для їх життєдіяльності, температура та рН тощо. Дріжджове молоко (ТУ 10-0334585-3-90) – це напівфабрикат дріжджового виробництва, який є суспензією дріжджів у воді, одержаною загущенням на сепараторах культурального середовища після вирощування в ньому дріжджів. В 1 дм3 дріжджового молока повинно міститися не менше 450 г дріжджів у перерахунку на пресовані дріжджі з масовою часткою вологи 75 %. Якість дріжджового молока залежить від умов промивання та сепарації. Транспортують дріжджове молоко в автоцистернах при 3..10°С, зберігають у сталевих ємкостях за температури 3…10 °С – 2 доби, 0…4 °С – до 3-х діб. Перед використанням дріжджове молоко проціджують через дротяне сито з розміром отворів до 2,5 мм. Дріжджові клітини у дріжджовому молоці більш активні, ніж у пресованих дріжджів, що зумовлено меншою агрегацією клітин і, як наслідок, більшою поверхнею їх контакту з субстратом. Це сприяє інтенсифікації біохімічних процесів дозрівання тіста і надає можливість зменшити їх рецептурну кількість. До переваг використання дріжджового молока у технологічному процесі приготування виробів з дріжджового тіста є ліквідація операцій з розтарювання дріжджів і приготування дріжджової суспензії, а також нижча вартість, Проте застосування дріжджового молока зручно лише на тих підприємствах, які розміщені поблизу дріжджових заводів, тому що транспортування його на більші відстані недоцільно. Показники якості дріжджового молока повинні відповідати таким у пресованих дріжджів. Під час зберігання дріжджового молока відбуваються втрати продукту. Це пов’язано з тим, що, підітримуючи дихальний тип життєдіяльності, дріжджові клітини у суспезії продовжують «дихати». На цей процес иикористовуються запасні вуглеводи клітини, що призводить до зменшення кількості біомаси. Позитивний вплив на термін зберігання дріжджового молока має його обробка консервантами (біоміцином – 5 г на 1 м3 або кухонною сіллю – 8,5 кг на 1 м3). При цьому дріжджове молоко може зберігатися при 20°С протягом 10 діб. Сушені (сухі) дріжджі порівняно з іншими товарними формами, мають певні переваги, до яких відносяться тривалий термін зберігання і транспортабельність. Отримують сушені дріжджі за різними технологіями. Сушені дріжджі з пресованих дріжджів (ГОСТ 28483-90) виробляються шляхом їх висушування до вмісту вологи 8…10 %. Вони випускаються вищого і першого сортів у вигляді вермішелі, гранул, зерен або крупи світло-жовтого або світло-коричневого кольорів. Ці дріжджі можуть зберігатися протягом 5…12 місяців за температури не більше 10 °С. Значним недоліком таких дріжджів є нижча, ніж у пресованих, зброджувальна активність, що спричинено біохімічними змінами у дріжджовій клітині під час висушування. Тому для забезпечення необхідного ступеня розпушеності тіста витрати сушених дріжджів у перерахунку на сухі речовини збільшують у 1…2 рази, порівняно з пресованими. Крім того, такі дріжджі містять значну кількість відновленого глютатіону, який викликає протеоліз у тісті, що робить неможливим їх використання під час переробки борошна з низькими хлібопекарськими властивостями. Разом із цим, до недоліків дріжджів, сушених із пресованих, відноситься зниження їх ферментативної активності у процесі зберігання, а також необхідність обов’язкової регідратації при гідромодулі 1:6 та активації перед використанням. Вагомим прогресом у дріжджовому виробництві стало створення технологій сушених дріжджів, що мають високу зброджувальну активність і спроможні зберігати її тривалий час – сухих активних дріжджів. Отримання дріжджів з такими характеристиками досягається за рахунок використання спеціальних штамів дріжджів, застосуванням технологічних режимів культивування, що забезпечують низький вміст внутрішньоклітинної вологи і високу ферментативну активність, використанням «м’яких» режимів сушіння у псевдорозрідженому шарі та спеціальних речовин (антиоксидантів, поверхнево-активних речовин) для захисту дріжджових клітин під час екструдування. Висушені до вологості 4…5 % і герметично упаковані дріжджі можуть зберігатися до 2 років. Провідним виробником сухих активних дріжджів є фірма ЛЕСАФР (Франція). Дріжджі «Саф-Левюр» цієї фірми являють собою маленькі гранули, вкриті шаром дезактивованих під час сушіння дріжджів. Їх розводять у воді з температурою 38 °С при гідромодулі 1: 5 з додаванням цукру. Один кілограм цих дріжджів замінює близько 5 кг пресованмх дріжджів. В Україні активні сухі дріжджі виготовляє Львівський завод «Ензим». Прогресивним видом хлібопекарських сушених дріжджів є дріжджі типу «Інстант», які завдяки пористій структурі не потребують попередньої регідратації та можуть додаватися під час замішування безпосередньо у борошно. Це дріжджі «САФ-Інстант» (Франція), «Пакмая» (Туреччина), «Ферміпан» (Голландія), «Експрес» (Росія). Інстантні дріжджі мають високу ферментативну активність – більшу, ніж у пресованих дріжджів у 1,5…1,7 рази, тому 1 кг цих дріжджів замінює 5…7 кг пресованих у перерахунку на суху речовину. Недоліком майже всіх сухих активних дріжджів є швидке зниження ферментативної активності у разі порушення герметичності упаковки, тому після її розкриття рекомендовано використати дріжджі протягом 24…48 годин. Порівняльну характеристику показників якості різних хлібопекарських дріжджів наведено у табл. 4.2. Розвиток сучасних технологій дріжджового тіста і біотехнології дає змогу отримувати дріжджі спеціального призначення, що адаптовані до конкретних технологічних схем. Таблиця 4.2 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |