АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Керівники

Читайте также:
  1. Керівники та працівники установ зв’язку зобов’язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію.

Ярема Гоян (народився 11 липня 1940 в с. Долішнє Залуччя) – український письменник. Навчався в сільській семирічці, закінчив Снятинську СШ ім. В. Стефаника (1956 р.). Творчий шлях розпочав у районному виданні “Колгоспник” (тепер – “Голос Покуття”). Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка (1964 р.), після чого працював у львівських газетах “Вільна Україна” й “Ленінська молодь” (у 1967 – 1975 рр. власним кореспондентом, у 1975 – 1978 рр. старшим кореспондентом), у 1978 – 1987 рр. завідувачем відділу “Радянської України”, з 1987 р. головним редактором видавництва “Веселка”.

Він є членом Спілки письменників України (з 1984 р.), автором краєзнавчих книг, збірників нарисів, книги оповідань та ін. Його літературно-публіцистична й мистецька творчість відзначена Республіканською премією України імені Ярослава Галана (1975 р.) та Національною премією України ім. Т. Шевченка (1993 р.). Крім того, Ярема Гоян – лауреат літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини (2000).

За вагомий особистий внесок у розвиток книговидання та на відзначення 1000-ліття літописання і книжкової справи в Україні Яремі Гояну присвоєно звання “Заслужений діяч мистецтв України” (1998 р.). Багато років він очолював журі літературної премії імені Лесі Українки, нині голова журі премії імені Олени Пчілки. Почесний доктор Української академії друкарства (з 1999 р.).

У Снятині вдячний краянин відкрив книжкову світлицю під однойменною назвою свого видавничо-духовного Дому – “Веселка”.

Іван Малкович (народився 10 травня 1961 р. у Березові Нижньому на Івано-Франківщині) – український поет і видавець. Закінчив скрипковий клас Івано-Франківського музучилища та філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Член Спілки письменників України (з 1986 р.), автор п’яти “дорослих” поетичних книг.

Ще 19-річним юнаком на всеукраїнському літературному семінарі в Ірпені таємним голосуванням літераторів Івана Малковича було обрано “Найкращим молодим поетом”.

Публікацію його першої книги відстоювала легендарна українська поетеса Ліна Костенко. Як зазначено в “Енциклопедії актуальної літератури”, “вихід кожної його поетичної книги ставав подією літпроцесу... Неомодерні поезії І. Малковича стали зразками витриманого смаку поетики “нової хвилі”” [Цит. за: 8].

Іван Малкович – редактор, упорядник, автор і перекладач кількох десятків книжок для дітей: з 1986 р. працював у видавництвах “Веселка” (редактор дошкільної літератури), “Молодь”, у журналі “Соняшник”. Вірші Івана Малковича перекладено англійською, німецькою, італійською, російською, польською, литовською, норвезькою, грузинською, словацькою, словенською мовами.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)