 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВИДАВНИЧОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ (на прикладі КДК “Самміт-книга” і ТОВ “Джерела-М”)
Дистрибуція як головний канал збуту книжкової продукції нещодавно з’явилася на українському книжковому ринку, хоча у світовій практиці книговидання вона встигла посісти провідне місце. На сьогодні схеми продажів сучасної видавничої продукції кардинально відрізняються від радянської моделі. В умовах конкуренції кожне видавництво орієнтується не лише на цінову політику, але й на можливі способи збуту своєї продукції, оскільки важливою умовою досягнення остаточного результату стає доступність книг кожному покупцеві.
Розповсюдження друкованої продукції в успішній діяльності видавництва посідає вкрай важливе місце, тому з певністю можна казати, що питання поліпшення розвитку каналів розповсюдження друкованої продукції, тобто шляхів видавничої продукції від видавництва до споживача є актуальним.
Дослідженням дистрибуції взагалі й каналів розповсюдження видавничої продукції зокрема на сьогодні займаються такі українські науковці, як Г. Грет [4; 5], В. Теремко [9] та ін.
Мета статті – визначення й дослідження дистрибуційних каналів в Україні на сучасному етапі, окреслення їхніх загальних характеристик.
У Законі України “Про національний культурний продукт” подається таке тлумачення поняття “дистрибуція”: “Діяльність, спрямована на формування і функціонування потоків культурних товарів і послуг між виробником і споживачем в умовах ринку, що має на меті досягнення як комерційних цілей (одержання прибутку від реалізації товарів і послуг), так і суспільних, некомерційних (поліпшення доступу широких верств суспільства до культурного продукту)” [6].
Дистрибуція – одне з основних джерел отримання високих прибутків книгорозповсюджувачами, яке забезпечує широкий асортимент книжкової продукції, високий обіг товару, значну кількість споживачів. Важливість дистрибуції полягає в можливості доставити в найвіддаленіші регіони країни великий асортимент книг видавництв будь-якої форми власності, у маневруванні товарними фондами, звільненні видавця від невластивих йому функцій.
Поряд із поняттям “дистрибуція” дослідниця Г. Грет уважає доцільним застосовувати ще одне не менш важливе поняття – “дистриб’ютори”, що окреслює оптових або роздрібних посередників, які здійснюють операції від імені виробника й за свій рахунок [4, с. 5].
Практика книговидання сформувала певні системи збуту видавничої продукції. В. Теремко пропонує таку класифікацію системи дистрибуції товарів:
– конвенціональна (традиційна) система,при якій учасники каналів розповсюдження намагаються купити книжкову продукцію за значно меншою ціною, ніж продати, при цьому отримуючи максимальну вигоду для себе. Така система функціонує в Україні;
– договірна (контрактна) система, коли посередники отримують певну винагороду від розповсюдження книг. Поширена на Заході – у країнах, котрі встановлюють ціни на книжкову продукцію;
– адміністративна система, при якій керівні функції виконує один учасник каналу розповсюдження. Застаріла схема, що функціонувала в СРСР (“Укркнига”, “Академкнига” та ін.) [9, с. 184].
Кожне видавництво формує власні канали розповсюдження, розробляє свої програми налагодження роботи з ними, застосовує різноманітні рекламні заходи просування продукції на ринку.
У книзі “Видавничий маркетинг” В. Теремко зосереджує увагу на тому, що видавництво виграє, якщо застосовує прямі канали книгорозповсюдження (канали нульового рівня) – самостійно, без посередників збуває свою продукцію. Це можуть бути продажі книжкової продукції бібліотекам і в офісах, через власні збутові мережі, виїзні продажі, за поштовими каталогами, через книжкові клуби тощо. Проте у використанні такої практики розповсюдження існують певні проблеми: взаємозалежність видів діяльності; необхідність розширення структури видавництв і відповідно штату працівників, матеріальної бази видавництва.
Існує також інший вид розподілу книжкової продукції – непрямі канали книгорозповсюдження, через які видання знаходять своїх читачів через незалежних посередників. Залежно від їх кількості виокремлюють одно-, дво-, багаторівневі канали розповсюдження. У зв’язку з цим зумовлюється закономірність: чим більше рівнів каналу, тим вищою встановлюється ціна для споживача. При використанні однорівневого каналу продукція з видавництва надходить безпосередньо до магазину роздрібної торгівлі, при дво-, багаторівневому – через одного чи кількох посередників [9, с. 189].
У статті “Сучасні канали розподілу книжкових товарів” Г. Грет наголошує на дії в Україні трьох каналів розподілу книжкової продукції: 1) видавництво – споживач; 2) видавництво – агент чи книгарня – споживач; 3) видавництво – гуртове підприємство – роздріб – споживач [5, с. 6].
Переваги й недоліки діяльності різних дистрибуційних каналів наведені в наступній таблиці:
Таблиця 1.
| Канал | Переваги | Недоліки |
| Видавництво – споживач | Можливість отримання грошей за роздрібною ціною. | Кошти на здобуття клієнта можуть перевищувати заробіток. |
| Видавництво – роздріб – споживач | Великий обсяг продажів. | Дороговартісна логістика. |
| Видавництво – гуртове підприємство – роздріб – споживач | Сильна позиція гуртовика у співпраці з книгарнею (швидше отримує гроші, ніж видавець, налагоджена логістика), більший продаж. | Брак контролю за діями гуртовика; невпевненість, що гуртовик добре продає всі назви книжок; відсутність гарантії, що він платитиме часто; недостатність інформації про продаж у книгарнях. |
У Франції діє централізована модель дистрибуції (видавець – дистриб’ютор – роздрібний продавець (гіпермаркети, мегастори, книгарні) – споживач); у США – розпорошена модель дистрибуції (видавець – гуртовий продавець / роздрібний продавець (книгарні, гіпермаркети, мегастори)); у Німеччині – функціональна модель дистрибуції (видавець – дистриб’ютор / гуртовий продавець (гіпермаркети, мегастори, книгарні)); у Польщі – змішана система дистрибуції, яка вважається найвдалішою моделлю, за якої видавець безпосередньо співпрацює з найкращими книгарнями, а з рештою – через гуртовика, плюс за її допомогою здійснюються продажі з інтернет-сторінки [8].
Видавничий дім “Самміт-книга” використовує третій дистрибуційний канал. На думку його директора І. Степуріна, саме цей канал реалізації книжкової продукції вирішує низку проблем, актуальних для сучасної книжкової справи в Україні:
· збір заявок на літературу;
· реалізація поставок;
· втілення логістичних схем доставки книжок у регіони України;
· формування асортименту роздрібної ланки;
· стимулювання попиту у покупців;
· промоція книжок та їхнє просування на ринку;
· забезпечення фінансових платежів та взаєморозрахунків між роздрібною ланкою і видавцем.
Дистрибуцією української книги займаються лише кілька великих компаній, зокрема “Самміт-книга” та “Джерела-М”, котрі постачають продукцію національного й російського виробництва в супермаркети і книжкові магазини [3, с. 5].
“Самміт-книга” – дистрибуційна компанія, що динамічно розвивається. Це єдиний технологічний комплекс із просування книжкової продукції, який має кращий оптово-закупівельний центр, експедиційно-складську ланку, автопарк і широку мережу збуту, котра охоплює також Інтернет. Компанія є структурним підрозділом великого інформаційного холдингу АТЗТ “Самміт” й успішно працює на книжковому ринку України з 1997 р., спеціалізуючись на реалізації ділової, медичної, художньої, дитячої й навчальної літератури [2, с. 3]. “Самміт-книга” – засновник Української Асоціації виробників поліграфічної продукції, член Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, Української бібліотечної асоціації.
Місією компанії стала просвітницька діяльність, в основу якої покладено гасло: “Все, що видане, повинно бути доступним”. Головною метою роботи дистрибуційної компанії є підвищення культурно-просвітницького рівня й інформованості громадян України, завдяки виконанню такого завдання, як активна промоція книжкової продукції читацькій аудиторії. Принципи діяльності підприємства базуються на передовому досвіді зарубіжних компаній і прогресивних технологіях, що відповідають Європейським стандартам якості [7].
На сьогодні компанія співпрацює більше, ніж із 700 видавництвами України, Росії, Європи, США й Канади, і пропонує для видавців не лише широкий ринок збуту, а й рекламні послуги, промо-акції й ефективний мерчандайзинг [1]. Через департамент книжкової торгівлі київський видавничий дім “Самміт-книга” здійснює гуртово-роздрібну реалізацію вищезазначеної літератури, комплектування книжками бібліотек і магазинів, продаж передплатних видань, бухгалтерських бланків, канцелярських, офісних товарів, поширення друкованої продукції поштою.
Застосувавши ланкову структуру управління, “Самміт-книга” провадить видавничо-збутову й комерційно-торговельну діяльність, яка ґрунтується на вивченні попиту населення на літературу та кон’юктури ринку, гнучкому реагуванні виробництва на зміни ринку [5, с. 5].
“Джерела-М” – першийспеціалізований дистриб’ютор української книжки в Україні. Товариство працює на ринку України з 1999 р.: здійснює видавничу діяльність, випускає газету “Друг читача”, має свою роздрібну мережу, у тому числі Інтернет-книгарню. Сьогодні підприємство співпрацює більш як зі 100 українськими видавництвами і постачає українську книгу в книготорговельні мережі й окремі книгарні столиці й регіонів. Компанія є основною торговельною ланкою ТзОВ “Джерела-М”, що займається гуртово-роздрібною торгівлею [4, с. 6].
“Джерела-М” уперше в Україні створили базу даних про книжки українських та іноземних видавництв, представлених на українському ринку (http://www.vsiknygy.org.ua). База розрахована на професіоналів ринку – книгарні, бібліотеки, видавництва, дані оновлюються щодня відповідно до прайс-аркушів видавництв, а також українських та закордонних імпортерів. Видавництва, які хочуть докладно інформувати про свої книжки, можуть зареєструватися й самостійно оновлювати дані. Зареєстровані клієнти, котрі знайшли потрібні книжки, мають можливість відправити запит щодо поставки.
Для читачів “Джерела-М” створили онлайновий книжковий інформаційний ресурс (http://www.vsiknygy.net.ua): книжкові новини України і світу, відомості про життя і творчість українських та закордонних письменників, новини видавництв, рецензії на новинки українського книжкового ринку, книжкова й літературна аналітика, фрагменти ще не виданих книжок.
У червні 2005 р. в Україні стартував український книжковий проект “100 тисяч книжок” за фінансової підтримки програми Матра Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів та за рахунок внесків Міжнародного фонду “Відродження”. Проект був розрахований на три роки (з 2005 по 2008), протягом яких книготорговельні компанії ТзОВ “Джерела-М” і “Самміт-книга” створили 14 регіональних дистрибуційних центрів у Вінниці, Дніпропетровську, Миколаєві, Одесі, Полтаві, Рівному, Хмельницькому (“Джерела-М”), Івано-Франківську, Запоріжжі, Львові, Сімферополі, Ужгороді, Херсоні, Чернівцях (“Самміт-книга”) [1].
Найголовніші цілі створених центрів:
– популяризація українських книг;
– гуртова й роздрібна торгівля книгами в усіх регіонах України.
Представництва займаються гуртовою та роздрібною торгівлею книжковою продукцією: тісно співпрацюють з публічними бібліотеками, книгарнями, мережами магазинів, приватними підприємцями, а також з усіма книголюбами. У дистрибуційних центрах читачі можуть знайти переважну більшість вітчизняної й зарубіжної літератури, представлену широким спектром художньої, ділової, навчальної, дитячої та іншої літератури [7].
Сучасний етап книговидання в Україні характеризується домінуванням системи дистрибуції книжкової продукції, за якою кожен рівень каналу розповсюдження діє незалежно від інших, переслідуючи власні інтереси, незалежно від загальної ефективності. Дистрибуцією української книги займаються такі компанії як “Самміт-книга” та “Джерела-М”. Їхній спільний проект “100 тисяч книжок”, завдяки якому було створено дистрибуційні центри в найбільших містах України, задовольнив потреби багатьох читачів, що позитивно позначається на культурі читання.
Таким чином, в Україні починають робитися перші кроки налагодження такої поширеної у світі форми книгорозповсюдження, як гуртова торгівля.
Поиск по сайту: