Типологія реаліті-шоу

Існує декілька типологій реаліті-шоу. Російський дослідник Абраменко виділяє такі чотири основні різновиди реаліті-шоу [1]:

1. “ Шоу підглядання”, в якому задовольняється властива абсолютній більшості населення Землі пристрасть до підглядання. Учасники такого роду шоу повинні бути цікавими за різними критеріями (приваблива зовнішність, безпосередність, уміння легко триматися перед камерою). Учасники “шоу підглядання” – це різні, але в той же час типові для суспільства характери. Тим самим кожен глядач має можливість знайти на екрані щось близьке і цікаве особисто йому. Приклади шоу підглядання на Заході: “Великий Брат” (Голландія), “Велика дієта” і “Розбиті” (Великобританія); у Росії – “За склом”, “Голод”, “Дом-2”.

2. “ Шоу на виживання”, у рамках якого учасників поміщають у нестерпні для життя умови і пропонують битися за перемогу до кінця. У цьому випадку одним з найважливіших критеріїв відбору стають надійність і відповідальність учасника, його готовність виконувати вимоги шоу, що пред'являються організаторами. В першу чергу це “Survivor” (Швеція), “Alive” (США) і їх аналог “Останній Герой” (Росія, Україна).

3. “ Шоу профі”, яке, крім розважальної функції, несе в собі і практичну користь, як для глядачів, так і для учасників. В рамках шоу профі гравці освоюють досі незнайоме ремесло, або підвищують професійний рівень. Приклад шоу профі в Україні – “Фабрика зірок” та “Суперзірка” – процес вирощення естрадних артистів в реальному часі, “Танцюють всі” – танцювальне шоу.

4. “ Квест” (від англ. слова “quest” – пошук) – шоу-пригода, детективна історія, головоломка, пошук нестандартних рішень. Учасники поміщені в незвичайні умови існування, і, супроводжувані численними камерами, долають фізичні і інтелектуальні перешкоди. В рамках квеста учасники – це індивідуальності з яскраво вираженою тенденцією до лідерства, високим рівнем IQ, здатні на моментальну реакцію і швидке прийняття рішень.

Найхарактернішим прикладом квесту на російському телебаченні був реаліті проект “12 негритят”. Елементи квесту також присутні в реліті інших видів (російський проект “Кандидат”, який вимагав від учасників неабияких інтелектуальних здібностей, та “Останній герой”).

Деякі дослідники виділяють лише три основні типи реаліті-шоу [6]. Перший походить від американського формату Survivor, тобто шоу на виживання. Другий, найпоширеніший тип реаліті бере свій початок від програми “ Big Brother” (“Великий брат”). В попередній класифікації цей тип названий шоу підглядання. Третій різновид реаліті-шоу – це так званий “talent's search”, або пошук талантів. Але така класифікація, на нашу думку є невдалою, оскільки є недостатню систематизованою і не охоплює значну частину телепрограм у жанрі реаліті.

Інший дослідник Є. Гуцал поділяє програми цього жанру на такі види і підвиди (за типом зйомки; за концептуальними ознаками – драматургічний хід, сценарні розробки, характер залучення героїв, подача) [2]:

1. Програми з використанням прихованої камери. Як правило, аматорське відео, де відображені незаплановані сюжети, що демонструють людей або тварин в неабияких і курйозних ситуаціях. Сюди відносять програми:

· з використанням домашнього відео (“Сам собі режисер”, “Ці забавні тварини”, “ВусоЛапоХвіст”),

· розіграші з використанням прихованої камери (“Прихована камера”, “Голі і смішні”, “Розіграш”),

· програми-розслідування (“Неймовірно, але факт” і “Заборонена зона”).

2. Документальна зйомка. Другий тип програм можна умовно позначити як документальне спостереження, що не порушує перебіг звичного життя. Саме цей різновид на Заході носить назву docu soap – документальне мило, тобто документальний серіал, оскільки найчастіше мова йде про цикли програм. Тут також можна виділити декілька підтипів:

· спостереження за роботою фахівців – найчастіше пожежників, поліцейських, рятувальників, лікарів “швидкої допомоги”, у тому числі і за співробітниками офісів,

· шоу зірок – цілодобове спостереження за відомими особами.

3. Фрагментарна жива камера в студійній програмі. Будь-які програми, в яких так чи інакше як фрагменти з'являються документальні зйомки. Наприклад, будь-які студійні телеігри з сюжетами про події за рамками програми (“Танцюю для тебе”), а також інформаційні програми, що використовують відео без закадрового коментаря.

4. Студійна зйомка. Зйомка професійними камерами ігрових реаліті-шоу – тих, в яких присутня безпосередня чистота жанру. До цього типу належать такі ігрові шоу, учасникам яких тривалий час доводиться знаходитися під прицілами відеокамер в замкнутому просторі з метою отримання крупного призу тощо. Тут також можна виділити шість підтипів програм:

· змагання (“Голод”, “Останній герой”, “За склом”),

· телевізійний пошук талантів (“Фабрика зірок”, “Шанс”, “Україна має талант”),

· експерименти з любовними і сімейними відносинами (“Дом-2”),

· соціальний експеримент (“За склом-3: тепер ти в армії”, “Без мандата”),

· шоу професій (“Кандидат”),

· квартирне питання (“Корисна площа”, “Квадратний метр”).

Остання типологія реаліті-шоу є найбільш повною і всеохоплюючою, однак не усі програми, представлені в ній можна віднести до власне жанру реаліті-шоу, а скоріше до інших жанрів (новини, ток-шоу) з елементами реального телебачення. І лише телепрограми 4-ого типу є прикладами реаліті-шоу. Отож, вважаємо найбільш доцільною для користування класифікацію А. Абраменка.

Поиск по сайту: