|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Публіцистичні статтіОзвучити позиції публіцистів й донести до широкого загалу їх думки допомагають публіцистичні статті, адже саме в цьому жанрі “письменники-публіцисти здебільшого порушують важливі для життя держави питання з їх теоретичним осмисленням і оцінкою” [3, с. 59]. Ця жанрова форма звернена до широкого кола громадськості й змушує розмірковувати над поставленими проблемами, висвітленими реаліями життя. В публіцистичній статті яскраво простежується особистість автора, його світоглядні позиції, наявна чітка система аргументації (конкретні факти та яскраві приклади), використовуються всі засоби мови. На думку О. Тертичного, “предмет жанру статті можна побачити як у тих протиріччях і проблемах, які наявні в актуальних ситуаціях і процесах, так і у задачах, що випливають з них, в умовах їх рішення, впорядкуванні і у пов’язаних з ними тенденціях, перспективах, закономірностях суспільного розвитку” [20, с. 150]. І це ми бачимо у публіцистичних статтях Олени Теліги – предметами зображення є проблема пристосуванців, братерства суспільства, питання тогочасного стилю в мистецтві, значення книжки і т. п. – тобто актуальні питання та проблеми. Таку жанрову форму як публіцистична стаття виокремив В. Здоровега, котрий визначав її широкі можливості – в композиційній гнучкості, у вільній асоціативній будові [8, с. 204]. Львівська ж дослідниця О. Кузнецова зауважує: “Стаття – це синтетичний жанр публіцистики, в якому журналіст, використовуючи палітру інформаційних, аналітичних і художньо-публіцистичних методів з очевидною перевагою аналітичних, досліджує актуальну соціальну проблему, щоб показати явище, його причини і наслідки для вдосконалення життя” [16, с. 48]. В статтях Олени Теліги найчастіше висвітлюється певна конкретна й актуальна проблема політичного чи життєвого життя. Так, на нашу думку, для творчості О. Теліги характерними є публіцистичні статті: “Якими нас прагнете?”, “Сила через радість”, “Сліпа вулиця” та “Партачі життя”. Яскравим прикладом публіцистичної статті є “Якими нас прагнете?”, в якій публіцистка порушує і розв’язує “жіночу” проблему, адже подає характерні ілюстрації, демонструє чітку систему аргументації (конкретні факти та яскраві приклади), через котрі не лише аргументує висловлену тезу, а й висловлює власну думку. В статті яскраво простежується особистість авторки та її світоглядні позиції, використовуються всі різноманітні мовні засоби. Подібною ж є публіцистична стаття “Сліпа вулиця”, в котрій Олена Теліга розглядає українську жіночу пресу з початків її становлення та сучасного функціонування. Проте це не є оглядом преси саме через документальність, образність та наявність засобів увиразнення мови (що є характерними ознаками публіцистичної статті). Публіцистичною також є стаття “Сила через радість”, образність цього публіцистичного твору (наявні образи “Богунів” та “Сірків”, яскраво виражена авторська позиція), наявність великої кількості тропів та фігур, порушення актуальної теми та чітке аргументування авторської думки тощо – характерні особливості саме публіцистичної статті. “Партачі життя” є яскравим прикладом публіцистичної статті, адже тут наявна чітка аргументація (авторка наводить приклади з життя Т. Шевченка, В. Винниченка, О. Пчілки, С. Русової, М. Хвильового і т. д., як образи “цивільної відваги” чи “партачів”), порушується актуальна та важлива для суспільства тема, образність (образи пристосуванців – “партачів”, великих українців, котрі мали “цивільну відвагу”, яскрава позиція автора) тощо. У публіцистичних статтях Олени Теліги найчастіше висвітлюється певна конкретна й актуальна проблема політичного чи мистецького життя. Проте авторка не прагне докладно їх проаналізувати, зіставити та простежити розвиток, як це робиться в аналітичних статтях. Вона обирає певні напрямки (образ української жінки в ліриці письменників-чоловіків, проблема пристосуванства тощо), які допомагають їй у постановці провідної проблеми (проблеми становлення української літератури, єдності суспільства та його інтелектуального рівня), що й спонукало Олену Телігу публічно висловити свою позицію й планомірно та аргументовано її розв’язати. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |