КОНЦЕПЦІЯ СУЧАСНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО

ПЕРІОДИЧНОГО ВИДАННЯ НА ПРИКЛАДІ СУСПІЛЬНОГО-ПОЛІТИЧНОГО ТИЖНЕВИКА “РІО-ПЛЮС”

Періодичне видання – серійне видання, що виходить через визначені проміжки часу, має заздалегідь визначену щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипне оформлених випусків, які не повторюються за змістом [1]. За ознакою тематичної масштабності та рівня охоплення аудиторії розрізняють: загальнонаціональні та регіональні періодичні видання [2].

Регіональна періодика, на відміну від загальнонаціональної, обслуговує інформаційні потреби тієї читацької аудиторії, яка обмежується межами певної частини країни (області, регіону), а не всією її територією. Регіональна періодика висвітлює місцеві події та проблеми, а також іноді виступає як засіб комунікації для місцевої громади (інформація про події, що відбулися за останній період у житті самих читачів, або ж про ті, учасниками яких вони були) [2].

Об’єктом статті є суспільно-політичний щотижневик “РІО-Плюс”, що за своєю сукупністю типологічних ознак є регіональним періодичним виданням. Аналіз цього газетного видання, а саме його концепції, дасть нам практичне уявлення про здобутки та недоліки періодичної регіональної преси на сучасному етапі, у чому і полягає актуальність дослідження. Мета статті – охарактеризувати суспільно-політичний тижневик “РІО-Плюс” з погляду на його концепцію як регіонального періодичного видання.

Щотижневик випускається з 13 червня 2002 року однойменним видавництвом “РІО-Плюс” м. Алчевськ, що є структурнім підрозділом видавництва ООО “Вланік” м. Луганськ. Регіон розповсюдження: м. Алчевськ та Перевальський район. Наклад: 14 300 екземплярів. Періодичність: щотижня. Об’єм 28 стор.

Чи відповідає концепція цього видання його визначенню як регіональне? Щоб відповісти на це запитання, спочатку треба визначити сутність понять “ концепція друкованого видання” взагалі та “ концепція газетного видання” зокрема. “Концепція друкованого видання” – це смислове вирішення видання (М. Тимошик) та творення його зовнішнього образу (В. Шевченко)[3]. Концепція видання – це задум, який зв'язується з конструктивним принципом підготовки твору до друку. У ній відображається основний погляд редактора на видання – його склад, зміст та форму всіх елементів, редакційно-технічні та поліграфічні засоби виконання [3].

Концепція газетного видання, як зазначає болгарський професор Д. Георгієв, визначається через такий комплекс типологічних рис:

1) формула газети, що визначає її суспільну місію та головні завдання;

2) типологічна концепція, що виявляє зміст і літературно-художні форми, тобто "режисуру";

3) графічна концепція, що охоплює структуру та графічне оформлення, тобто "архітектуру";

4) організаційна концепція, що розглядає організацію редакційної роботи[3].

Схоже, але трохи по-іншому, дає визначення цьому поняттю В. Іванов. Він, оцінюючи концепцію газети, розглядає різні особливості видання: цінову політику видання, особливості тематики й тематичної структури, загальний обсяг видання, а також його розділів, наявність ілюстративного матеріалу, читацьку аудиторію [3].

Тобто, концептуальний аналіз регіонального періодичного газетного видання “РІО-Плюс” слід робити, визначаючи такі характеристики:

1. Тематичне спрямування;

2. Архітектоніка;

3. Суспільна місія видання.

Особливу увагу слід звернути на відповідність усіх цих характеристик специфіці цільовій аудиторії.

1. За типом досліджуване видання визначається як суспільно-політичне. Таке видання повинно містити статті та матеріали актуальної суспільно-політичної тематики, розраховані на широке коло читачів, також матеріали загальнополітичної тематики, економічної тематики або сатиричні чи розважальні твори[2]. Матеріали, розміщені в “РІО-Плюс”, цілком відповідають визначеному типу. Наприклад, до соціальної тематики належать статті такого типу, як: “Перевальськ – на выставку ” (№ 26 (421) від 23 червня 2010р.) – де розповідається про культурно-масовий захід, що відбувся в місті Перевальськ і центральною подією якого була виставка домашніх тварин, або ж “ Дети нуждаються в общении и праздниках ” (№9 (404) від 24 лютого 2010 р.), де автор статті звертає нашу увагу на вихованців алчевського дитячого будинку, які підтримують досить теплий дружній зв'язок з “Клубом афганців”, але все ж потребують не тільки їхньої уваги та турботи, а й суспільної. До загальнополітичної тематики належать матеріали таких статей, як: “ В. Янукович хочет провести местные выборы до 2011 года ”, “ Фракция “НУ-НС” не намерена “подносить снаряды” БЮТ и хочет свою оппозицию ” (№ 12 (407) від 17 березня 2010р.). До розважальної: “ Эдвин Мартос – виртуоз, играющий на скрипке Страдивари ” (№9 (404) від 24 лютого 2010р.”, “ Танцы на выживание ” (№26 (421) від червня 2010р.) – про конкурс танців у місцевому клубі “Кругозор”.

Теми, що висвітлюють матеріали “РІО-Плюс” можна впевнено назвати типовими для регіональних газет. Ці теми, як зазначає у своїй статті: “Сучасна українська періодика: типологічний аспект” М. Недопитанський: “мають бути приземленими, тобто не цуратися суто побутових тем: ціни на місцевому базарі, рейтинг побутово-розважальних закладів тощо ”[2].

2. Архітектоніка - поєднує змістовий, структурний і зображальний аспекти видання через систему рубрикації, змістові та конструктивні зв’язки, взаємовідносини текстового та зображального матеріалу [4].

Усі приведені в попередній характеристиці матеріали статей розташовуються тематично відповідно до рубрикації, на яку слід звернути особливу увагу, тому що чітка і постійна її ієрархічна система є головною ознакою стилю періодичного видання[5]. У “РІО-Плюс” простежується достатньо чітка система рубрикації – 11 постійних рубрик, що розташовані в наступному порядку: “Місто і влада”, “Соціум”, “Людина і право”, “На дозвіллі”, “Корисні поради”, “Дитяча сторінка”, “Оголошення”, “Агентства нерухомості”, “Оголошення зі всієї України*Прайс”, “Реклама” та “Світ розваг”. Також подовжуючи класифікацію за періодичністю, мають своє місце у виданні такі рубрики: тимчасові – “Інформація”, “Факти і Коментарі”, “Наші гроші”; одноразові – “Піклуємося про своє здоров’я” (№11 (406) від 10 березня 2010р.). У залежності від кількості та спрямованості підготовленого до випуску матеріалу, до вже існуючої рубрики додається тематично схожий матеріал і позначається таке “додавання” після назви основної рубрики через зірочку (*). Наприклад: “Соціум*Психологія особистості”, “Соціум*Наші гроші”, “Інформація*Реклама”.

Основний колір видання – чорно-білий, окрім обкладинки й вкладок, що повноколірні. Таке кольорове вирішення відповідає специфіці газетного видання та водночас привертає до себе увагу. Щодо ілюстративного матеріалу – до кожної статті й майже до кожної замітки додана ілюстрація – чи то фото, чи то картинка, чи то малюнок художника-карикатуриста, що однозначно полегшують сприймання читачем матеріалу. Також саме через фото – ілюстративні матеріали на сторінки газети потрапляють “звичайні люди”, тобто жителі міста й регіону. Це приваблює читачів (вони можуть побачити там себе, своїх знайомих) та допомагає, тим самим, “РІО-Плюс” встановити інформаційні зв’язки як всередині місцевих адміністративних формувань, так і між ними, тобто на регіональному рівні.

Мова видання – російська, що є регіональною. Згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології (2004 р.) 89% населення Луганської області використовують її для спілкування [6].

3. Суспільна місія видання визначається тим, яке місце воно займає в житті суспільства, яку мету, які завдання ставить перед собою. Суспільна місія регіонального суспільно-політичного тижневика “РІО-Плюс” полягає в задоволенні інформаційних потреб читачів, створенні комунікаційного зв’язку між ними. Вони потребують інформації як загальної – про події в країні та світі, так і місцевих новин. Видання також виконує роль певного центру комунікації регіону – роль посередника: між читачами і місцевою владою – через рубрику “Місто і Влада” читачі можуть звернутися до адміністрації у своєму листі до редакції; між читачами – за допомогою різноманітних конкурсів, що проводить редакція газети; між читачами та підприємствами або установами – через матеріали статей, оголошення, рекламу.

Отже, дослідивши концепцію суспільно-політичного тижневика “РІО-Плюс” як концепцію регіонального періодичного видання можна зазначити, що воно дійсно відповідає своїй специфіці з усіх трьох визначених для характеристики концепції ознак. За тематичною спрямованістю змісту видання “приземлене”, тобто достатньо наближене до життя мешканців регіону, до їх проблем, потреб, досягнень або новин. За структурою і композицією чітко визначається стиль, оригінальне обличчя видання й також його риси як регіонального. Досліджуване видання виконує свою суспільну місію: інформує, розважає, встановлює комунікаційний зв'язок між громадою регіону, тобто створює певну ауру місцевої газети: доступної, поінформованої, обізнаної з життям читацької аудиторії.

Поиск по сайту: