У разі необхідності прокурор має право самостійно оформити процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті

3. Прокурор зобов'язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру здійснити одну із зазначених дій:

1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримі­нальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про засто­сування примусових заходів медичного або виховного характеру;

4) подати клопотання про продовження строку досудового розсліду­вання з підстав, передбачених цим Кодексом.

4. Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні здій­снюється слідчим у порядку, передбаченому цим Кодексом.

1. Стаття із посиланням на загальні правила закінчення досудового роз­слідування (глава 24) детально регламентує завершальний етап досудового роз­слідування кримінальних проступків, в межах якого завершується проведення процесуальних дій, підбиваються підсумки виконаної роботи, аналізуються зібрані докази, відбувається відкриття матеріалів і прийняття на цьому етапі кримінального провадження підсумкового рішення.

2. Строк досудового розслідування не може перевищувати одного міся­ця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (п. 1 ч. 1 ст. 219 КПК). Якщо внаслідок складності провадження неможли­во закінчити досудове розслідування кримінального проступку у зазначений строк, він може бути продовжений у межах строку, встановленого п. 1 ч. 2 тієї ж статті районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку. Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови.

3. У межах цього строку, але не пізніше двадцяти п'яти днів після повідо­млення особі про підозру, слідчий зобов'язаний подати на затвердження про­курору один із зазначених процесуальних документів: 1) проект рішення про закриття кримінального провадження (див. коментар до ст. 284 КПК); 2) про­ект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (див. коментар до ст.ст. 286, 287 КПК); 3) обвинувальний акт, клопотання про за­стосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ст.ст. 291, 292 КПК); 4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 294 КПК).

4. У разі необхідності прокурор має право самостійно оформити зазначені процесуальні документи. Ця необхідність може виникнути у випадку, якщо документи складені слідчим недбало, містять недоліки структурного, стилістичного або граматичного характеру, виклад висновків здійснено юридично неграмотно, відсутній аналіз доказів, резолютивні частини документів суперечать їх описовим частинам тощо. Саме тому законодавець і застосував термін «оформити», а не просто «скласти». Адже оформити - це надати чому-небудь належного вигляду; довести що-небудь до потрібної форми; зробити щось досконалішим за формою, зовнішнім виглядом; обробити щось згідно з певними вимогами для надання йому закінченого вигляду. Хоча в загальній нормі зазначено, що уповноважений прокурор вправі самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання (п. 13 ч. 2 ст. 36 КПК). Крім цього, треба мати на увазі, що прокурор - не байдужий наглядач за розслідуванням кримінальних проступків. Завдяки своїм владно розпорядчим повноваженням він бере у ньому активну участь.

Він може не погодитись із рішеннями, які приймає слідчий, і використовуючи законні повноваження, втрутитися, аби спрямувати хід слідства у правильне русло, скасувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчого або усунути його від розслідування взагалі, передаючи справу іншому слідчому. Активна діяльність прокурора, спроможного оперативно втручатись у процес розслідування кримінальних проступків, не лише допомагає ефективному його проведенню, а й у багатьох випадках є своєрідною запорукою недопущення грубих порушень норм матеріального та процесуального права під час їх розслідування та дотримання прав учасників кримінального провадження.

5. Перевіривши матеріали досудового розслідування та їх узгодженість із запропонованим слідчим процесуальним рішенням, прокурор, керуючись нор­мами глави 24 КПК, зобов'язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру здійснити одну із дій, зазначених у ч. З комен­тованої статті.

6. Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні здійснюєть­ся слідчим у порядку, передбаченому ст. 290 КПК. Ці матеріали відкриваються підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, сто­совно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи вихов­ного характеру. Підозрюваному можуть бути відкриті для ознайомлення не всі ма­теріали, а лише ті, які, на думку слідчого, будуть оголошуватись у суді. Крім цього, про відкриття слідчим і стороною захисту матеріалів повідомляються цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, після чого ці особи мають право ознайомитися з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову, за правилами, викладеними в цій статті.

Стаття 302. Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні

1. Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, проку­рор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає кло­потання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

2. Слідчий, прокурор зобов'язаний роз'яснити підозрюваному, потер­пілому зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощено­му порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляцій­ному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, прокурор зобов'язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного та потерпілого на розгляд обвинувального акта у спроще­ному провадженні.

3. До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спроще­ному провадженні повинні бути додані:

1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням пра­ва апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

2) письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудо­вим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апе­ляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з роз­глядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

Поиск по сайту: