Стаття 264. Зняття інформації з електронних інформаційних систем

1. Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомос­тей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інфор­мації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

2. Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не об­межується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілку­вання в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

1. Коментована стаття містить нормативно-правову регламентацію про­ведення втручання у приватне спілкування шляхом зняття інформації з елек­тронних інформаційних систем. Сутність такої негласної слідчої (розшукової) дії полягає у здійсненні на підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або її частин, доступ до яких обмежений власником, володільцем або утримувачем системи розміщенням її у публічно недоступному місці, житлі чи іншому во­лодінні особи або логічним захистом доступу, а також отримання таких відо­мостей без відома її власника, володільця або утримувача.

2. Під електронною інформаційною системою у цій статті розуміється сукупність електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), периферійного обладнання та програмного забезпечення, призначених для автоматизації при­йому, зберігання, обробки, пошуку і видачі інформації споживачам.

За своєю архітектурою електронні інформаційні системи можуть бути як локальними, в яких всі їх компоненти (база даних, система управління базою да­них, клієнтське програмне забезпечення) знаходяться на одному комп'ютері, так і розподіленими, в яких компоненти розподілені по кількох комп'ютерах. Роз­поділені електронні інформаційні системи, у свою чергу, розділяють на файл- серверні інформаційні системи (в них база даних знаходиться на файловому сер­вері, а система управління базою даних та клієнтське програмне забезпечення знаходяться на робочих станціях) та клієнт-серверні інформаційні системи (в них база даних та система управління базою даних знаходяться на сервері, а на робочих станціях знаходиться клієнтське програмне забезпечення).

Як локальні, так і розподілені електронні інформаційні системи можуть бути відкритими і закритими для громадян, тобто доступ до яких обмежений їх власником, володільцем або утримувачем шляхом розміщення файлових серве­рів та робочих станцій інформаційної системи у публічно недоступних місцях, житлі чи іншому володінні особи (див. їх поняття у коментарі до ст. 267 КПК) та встановленням систем логічного захисту доступу до електронної інформа­ційної системи з робочих станцій локальної мережі підприємства, установи, організації тощо, або з робочих станцій, зв'язаних з файловим сервером через мережу Інтернет.

3. Зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин можливе без дозволу слідчого судді, якщо доступ до них не обмежується їх власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням сис­теми логічного захисту. Слід зауважити, що у випадках, коли під час досудово­го розслідування встановлюється, що файловий сервер електронної інформа­ційної системи встановлений у публічно недоступному місці, житлі або іншому володінні особи, але доступ до баз даних, розміщених на ньому, не захищений системами логічного захисту доступу і можливий з робочих станцій, розташо­ваних поза межами місць розміщення файлових серверів електронної інфор­маційної системи, зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частин також можливе без дозволу слідчого судді. У цій ситуації складаєть­ся тільки протокол зняття інформації з електронних інформаційних систем з відповідними додатками до нього з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 252 та 265 КПК.

4. Підставами для проведення зняття інформації з електронних інфор­маційних систем є відомості, що в електронній інформаційній системі або її частині наявна інформація, що має значення для досудового розсліду­вання. У клопотанні слідчого, узгодженому з прокурором, про дозвіл на зняття інформації з електронних інформаційних систем поряд із зазначен­ням відомостей, що перелічені у ч. 2 ст. 248 КПК, додатково повинні бути вказані ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи (найме­нування електронної інформаційної системи, фізична адреса розташування її файлових серверів та робочих станцій або електронна адреса в мережі Інтернет, її власник, володілець або утримувач) та спосіб, яким обмежений доступ до неї. До клопотання додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

5. Отримавши ухвалу слідчого судді про дозвіл на зняття інформації з електронної інформаційної системи, слідчий письмово, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 40, ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК доручає оперативному підрозділу, уповноваже­ному на проведення оперативно-технічних заходів, проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

6. За результатами проведення зняття інформації електронної інфор­маційної системи посадова особа оперативного підрозділу, яка здійснювала таку негласну слідчу (розшукову) дію, складає протокол з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 252 та 265 КПК та протягом двадцяти чотирьох годин з моменту припинення негласної слідчої (розшукової) дії направляє його прокурору.

Стаття 265. Фіксація та збереження інформації, отриманої з телеко­мунікаційних мереж за допомогою технічних засобів та в результаті зняття відомостей з електронних інформаційних систем

1. Зміст інформації, що передається особами через транспортні теле­комунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначаєть­ся у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для кон­кретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збере­ження знятої інформації.

2. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомос­тей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на від­повідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов'язана забезпе­чити обробку, збереження або передання інформації.

1. Фіксація та збереження інформації, отриманої з телекомунікаційних ме­реж за допомогою технічних засобів (ст. 263 КПК) та в результаті зняття відо­мостей з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК), здійснюється від­повідно до положень коментованої статті з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 252 КПК.

2. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відпо­відному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов'язана забезпечи­ти обробку, збереження або передання інформації. За результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж або з інформаційних систем уповноважена посадова особа оперативного підрозділу, якому було доручено проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій, по її завер­шенні складає протокол. У такому протоколі відображається факт вияв­лення в інформації, що отримана в ході зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж або з інформаційних систем за допомогою тех­нічних засобів, відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування. В протоколі обов'язково повністю відтворюється відповідна змістова частина такої інформації, а за необхідності вона може бути роздру- кована на паперовий носій.

3. Протягом двадцяти чотирьох годин після припинення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж або з інформаційних систем уповно­важена посадова особа оперативного підрозділу передає протокол прокурору для прийняття ним рішення про використання як доказу інформації, отриманої внаслідок застосування цих форм втручання в приватне спілкування, в цілому або певного її фрагменту.

4. Для забезпечення безпосереднього дослідження судом отриманої під час зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж або з інфор­маційних систем, оцінки її доказового значення коментована стаття передба­чає обов'язок прокурора зберегти всю зняту інформацію, незалежно від того чи вся зафіксована на технічному носії інформація визначена прокурором для використання як доказу, чи тільки її певний фрагмент. Збереження ін­формації, отриманої внаслідок застосування цих форм втручання у приватне спілкування, забезпечується прокурором з дотриманням вимог ст.ст. 100, 259, 265 КПК або ним складається доручення слідчому щодо забезпечення збе­реження цієї інформації в порядку, визначеному ст.ст. 100, 259, 265 КПК та Кабінетом Міністрів України.

С т а т т я 266. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів

1. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідуван­ня і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина ін­формації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.

2. Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої ін­формації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.

Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.

1. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, є негласною слідчою (розшуковою) дією, під час якої слідчий ознайомлюється у повному обсязі з відомостями, що містяться на носіях технічної інформації, які отримані під час проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій, з метою виявлення відомостей, що мають значення для досудового розслідуван­ня і судового розгляду.

2. Рішення про проведення дослідження інформації, отриманої при за­стосуванні технічних засобів, приймає слідчий. Підставою для його прийняття є отримання за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій інформації із застосуванням технічних засобів, в якій можуть міститися відо­мості, що мають значення для досудового розслідування.

3. У разі потреби слідчого в консультативній або технічній допомозі, яка сприятиме оцінці змісту відомостей, що зафіксовані на технічних носіях інфор­мації, він може залучити для участі у проведенні такого дослідження відповід­ного спеціаліста.

4. За результатами проведення дослідження інформації, отриманої при за­стосуванні технічних засобів, слідчим з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 252, 266 КПК складається протокол з необхідними додатками до нього. В цьому про­токолі він, зокрема, описує технічні носії інформації, технічні засоби, за допомо­гою яких була відтворена наявна на них інформація, результати дослідження на­даної інформації, у разі виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування, відтворює її в повному обсязі із зазначенням змісту розмови осіб або інших звуків, рухів, дій, пов'язаних з її діяльністю тощо. Протокол про про­ведення дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту завершення негласної слідчої (розшукової) дії передається прокурору (ч. З ст. 252 КПК).

5. Первинні носії інформації, отриманої при застосуванні технічних засо­бів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також технічні засоби, за допомогою яких вона була отримана, повинні зберігатися до набран­ня законної сили вироком суду. їх збереження забезпечується прокурором з до­триманням вимог ст. 100 КПК та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, або ним складається доручення слідчому чи оперативному підрозділу, якому було доручено проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії, щодо забезпечення збереження первинних носіїв отриманої інформації та за­стосованих для її отримання технічних засобів.

Слід зазначити, що збереженню підлягають всі носії первинної інформа­ції, отриманої при застосуванні технічних засобів, незалежно від того, чи вияв­лені на цих носіях за результатами дослідження слідчим первинної інформації відомості, що мають значення для досудового розслідування і судового роз­гляду, чи ні.

6. У разі виникнення питань щодо змісту носіїв первинної інформації, технічних можливостей її отримання при застосуванні конкретних техніч­них засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання, носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаче­ному КПК.

Поиск по сайту: