Цього Кодексу)

3. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правила­ми, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добро­вільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбачено­му статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, проку­рору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

1. Отримання зразків для експертизи - це самостійна процесуальна дія, що проводиться стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи, слідчим суддею у випадках, якщо експертиза при­значена за клопотанням сторони провадження або судом з метою забезпечен­ня проведення експертизи та встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Звертатися за проведенням експертизи під час досудового розслідування мають право слідчий, прокурор, а стороні захисту

надається право звертатися до них з клопотанням про залучення експерта та залучати експерта безпосередньо за угодою. Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі інформацію, що має доказове значення. Така інформація стає доступною і може бути застосована в доведенні по кримінальному провадженню лише в результаті проведення екс­пертизи. Саме тому зразки для порівняльного дослідження мають особливий процесуальний статус, являють собою матеріал для отримання нового або пере­вірки вже наявного доказу.

2. Коментована стаття не містить поняття та вичерпного переліку зраз­ків, які одержуються для порівняльного дослідження. В слідчій та судово-екс­пертній практиці вважається загальноприйнятим, що зразки - це об'єкти, які відображають властивості або особливості людини, тварини, трупа, предмета, матеріалу або речовини, а також інші зразки, необхідні стороні кримінального провадження або суду для призначення судової експертизи, а експерту - для проведення досліджень і наданні висновку. Зразки, отримані для проведення експертизи, самі по собі не встановлюють обставин, що входять до предмета доказування, вони потрібні для порівняльного дослідження під час проведен­ня експертизи. Такі зразки повинні мати репрезентативність (достатність у їх кількості і якості) та бути порівнюваними (створювати можливість порівнян­ня). Отримання зразків для експертизи повинно здійснюватися з дотриманням таких вимог: забезпечення прав і свобод людини; одержання зразків належною особою у передбаченому порядку; забезпечення безсумнівності походження зразків від конкретного об'єкта, їх достовірності; правильне документування ходу і результатів слідчої дії.

3. Юридичною підставою для отримання зразків є постанова слідчого, прокурора (ч. З ст. 110 КПК), що здійснює досудове розслідування, або ухвала слідчого судді, суду (ст. 164 КПК), а науковою - неможливість вирішення по­ставлених експерту питань без спеціально підібраного порівняльного матеріа­лу. Рішення щодо отримання зразків, необхідних для експертизи, повинно при­йматися стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею, з урахуванням конституційних гарантій прав і свобод людини. Саме тому при отриманні зразків для експертизи не повинні використовуватися методи, небез­печні для життя й здоров'я людини або ті, що принижують її честь і гідність, а способи відбору зразків, реалізація яких вимагає проведення проникнення до житла чи іншого володіння особи, до приміщень тощо передбачає проведен­ня таких дій у порядку, що встановлений для проведення відповідних слідчих (розшукових) дій.

4. Для отримання зразків для експертизи необхідно винести вмотивовану постанову (ч. 5 ст. 110 КПК), в якій коротко описують обставини кримінального провадження, що зумовлюють необхідність одержання зразків, конкретні види зразків і перелік осіб, у яких вони будуть вилучатися з обов'язковим зазначен­ням процесуального становища останніх. За законом сторона кримінального провадження має право отримати у підозрюваного або обвинуваченого зразки, необхідні для порівняльного дослідження. У потерпілого або свідка припуска­ється отримання зразків лише за необхідності перевірки, чи не залишені цими особами сліди в певному місці або на речових доказах, а після отримання зраз­ків скласти протокол (ст. 104 КПК), в якому обов'язково повинні бути зазначені такі відомості: який саме зразок вилучено (його точну назву, характеристику та кількість); у кого він отриманий (у підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого); в який матеріал або ємність він упакований (поміщений) і яким чином посвідчена його ідентичність; де він буде зберігатися; зауваження, які надійшли від учасників при проведенні цієї слідчої дії.

5. При підготовці до отримання зразків особа, яка призначає експертизу, повинна вирішити питання про участь у названій дії спеціаліста певного про­філю знань і запросити його для участі в слідчій (розшуковій) дії. На етапі ви­лучення або відібрання зразків може бути використана допомога спеціаліста у створенні обставин та умов отримання зразків, застосуванні інструментів і при­ладів, визначенні якості та достатньої кількості отриманих зразків, роз'ясненні правил і способів їх вилучення або одержання, пакування і зберігання до часу передачі експерту тощо. При складанні протоколу спеціаліст допоможе слідчо­му правильно описати назву зразків, їх якість, особливості упаковки та інші об­ставини, які повинні бути у ньому відображені. Крім загальних процесуальних і тактичних правил при отриманні окремих зразків, важливо додержуватися й специфічних правил, які випливають з їх особливостей, а також існуючих технічних, санітарних та інших нормативів. Допомога спеціаліста має важливе значення не тільки при відборі зразків, а й при оцінці їх достатності та при­датності для дослідження. Спеціаліст, який знає технологічні умови і вимоги Держстандарту, може визначити та вказати на відповідність отриманих зразків пред'явленим вимогам. У разі їх невідповідності він з'ясовує причину, повідо­мляє про це особу, яка призначила експертизу, і надає необхідну допомогу в повторному або додатковому їх відборі відповідно до існуючих правил та ін­струкцій.

6. Порядок відбирання зразків з речей і документів встановлюється згід­но з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (ст.ст. 160— 166 КПК). За своїм походженням порівняльні зразки можуть бути вільними (умовно вільними) та експериментальними. Вільні зразки для експертизи спе­ціально не створюються, вони взагалі можуть не мати безпосереднього відно­шення до кримінального провадження. Залежно від обставин кримінального провадження, характеру досліджуваних об'єктів і завдань, поставлених на ви­рішення експерту, вільними зразками можуть бути, наприклад, тексти докумен­тів або підписи, виконані підозрюваним до початку кримінального проваджен­ня та не у зв'язку з ним; відбитки печаток і штампів; подібні з досліджуваними об'єктами шматки паперу, тканин тощо.

7. Умовно вільними є зразки, що отримані після початку кримінально­го провадження і в його межах, але не у зв'язку з призначенням експертизи (наприклад, зразки почерку чи підпису особи у протоколі, на вилучених під час обшуку документах тощо).

Трапляються випадки, коли необхідне проведення експертизи за такими об'єктами, вільні зразки яких неможливо знайти (наприклад, відбитки босих ніг, зліпки зубів тощо). Якщо неможливо отримати вільні зразки у достатній кількості або з певними властивостями, останні можуть бути доповнені або за­мінені експериментальними. На відміну від вільних, експериментальні зразки спеціально відбираються для проведення експертизи. Вони, як правило, отри­муються в результаті проведення слідчої дії. Особливість цих зразків полягає у тому, що їх отримують у спеціально підготовлених умовах і можуть відбирати необмежену кількість разів, щоб усунути елементи штучності, вплив випадко­вих причин.

8. При отриманні зразків і підготовці матеріалів на експертизу сторони кримінального провадження повинні керуватися правилами, викладеними в ін­струкціях про призначення та проведення окремих видів судових експертиз. При цьому повинні бути створені такі умови, які забезпечували б отримання необхідної їх кількості та якості, а також гарантували б безсумнівність їх по­ходження. Всі досліджувані об'єкти й зразки мають бути відповідно упаковані, опечатані і засвідчені пояснювальним написом та підписом особи, яка одержу­вала зразки. Упаковка добирається з урахуванням особливостей об'єктів дослі­дження і повинна захищати ЇХ від пошкоджень та привнесення будь-яких змін під час транспортування й зберігання.

9. Під час отримання зразків для експертизи від живих осіб може мати місце певне обмеження особистої недоторканості або це створюватиме загрозу їхньому здоров'ю. Як зразки можуть бути отримані фрагменти волосся з різ­них частин тіла, частки епідермісу, кров, сперма, потожирова речовина, слина, експериментальні відбитки зубів тощо. Отримання біологічних зразків (напри­клад, проб крові, слини, сперми, сечі та інших біологічних виділень) здійсню­ється за участі спеціаліста або особи, котрій доручається проведення судової експертизи. Отримання зразків, що пов'язане з оголенням особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком їх проведення лікарем і за згодою особи, в якої одержують біологічні зразки (ч. 2 ст. 241 КПК). Є види зразків, відбір яких ви­магає не лише обов'язкової участі спеціаліста, а й вибору місця їх відбору. Так, зразки крові та інші виділення людського організму повинні відбиратися лише в умовах медичного закладу при дотриманні санітарних норм, що виключали б можливі шкідливі наслідки для здоров'я особи, в якої вони відбираються. При такому відібранні слідчий повинен керуватися відповідними відомчими інструкціями і методичними рекомендаціями.

10. Коментованою статтею передбачено механізм примусового відбирання біологічних зразків у порядку, встановленому ст.ст. 160-166 КПК.

Поиск по сайту: