Німий свідок складає присягу в письмовій формі, підписуючи текст того самого змісту

Суд зобов'язаний контролювати хід допиту свідка, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту.

Кожен свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають право перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду.

За клопотанням сторони кримінального провадження або самого свідка свідок допитується за відсутності певного допитаного свідка.

6. Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захис­ту - захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе - обвинувачений (прямий допит). Під час прямого ДЬпиту не дозволяється ставити навід­ні запитання, тобто запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї.

7. Після прямого допиту протилежній стороні кримінального прова­дження надається можливість перехресного допиту свідка. Під час пере­хресного допиту дозволяється ставити навідні запитання.

8. Під час допиту свідка сторонами кримінального провадження голо­вуючий за протестом сторони має право зняти запитання, що не стосується суті кримінального провадження.

9. У виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який під­лягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримі­нального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам криміналь­ного провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може су­проводжуватися створенням акустичних перешкод. Перед постановленням відповідної ухвали суд зобов'язаний з'ясувати наявність заперечень сторін кримінального провадження проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і в разі їх обгрунтованості відмовити у проведені допиту свідка в порядку, визначеному цією частиною.

Якщо свідок висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від цього свідка конкретної відповіді - «так» чи «ні».

11. Після допиту свідка йому можуть бути поставлені запитання по­терпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представни­ками та законними представниками, а також головуючим та суддями.

Свідок, даючи показання, має право користуватися нотатками, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими ві­домостями, які важко зберегти в пам'яті.

12. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступ­ному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони кримінального провадження або за ініціативою суду, зокрема, якщо під час судового розгляду з'ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин» ЩОДО яких він не допитувався. Під час дослідження інших до­казів свідкам можуть ставити запитання учасники судового провадження, експерт» а також суд.

13. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, об­ винувачених) для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, який проводиться з урахуванням правил, встановленнях частиною дев'ятою статті?24 цього Кодексу.

14. Допитаний свідок може бути залишений у залі судового засідання на вимогу суду.

1 Як свідок може бути викликана кожна фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час криміналь­ного провадження.

2. Не можуть бути допитані як свідки особи, які перераховані в п.п. 1-5 ч. 2 ст. 65 КПК, стосовно обставин, які стали їм відомі під час їх професійної діяльності, за винятком випадків, коли вони звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Факт такого звільнення посвідчується у письмовій формі за підписом особи, і<отра довірила зазначені відомості.

З Закон забороняє допитувати журналістів про відомості, які містять кон­фіденційну інформацію професійного характеру, надану їм за умови нерозголо- шення а0^тоР^{ства а}бо джерела інформації, а також професійних суддів та присяж­них - пр° обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали.

Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представ­ництв - без згоди представника дипломатичної установи.

4. З метою гарантування безпеки свідків, до яких застосовані заходи без­пеки, за$^он забороняє допитувати щодо дійсності даних про їх особи, а також осіб, як мають відомості про дійсні дані про свідків, до яких застосовані заходи безпеки, ~ Щодо цих даних.

5. Гїеред даванням кожним свідком показань у судовому засіданні з ме­тою встановлення його особи головуючий повинен опитати свідка щодо його прізвищі: імені, по батькові, дати народження, місця проживання та роботи, ступеня володіння мовою, якою провадиться судочинство, родинних зв'язків та взаємовідносин з обвинуваченим і потерпілим. Обов'язково головуючому, через судового розпорядника або секретаря судового засідання, повинен бути наданий документ (паспорт, посвідчення водія, свідоцтво про народження, сту­дентський квиток тощо), що підтверджує особу допитуваного.

6. Під час встановлення даних про особу свідка, який є співробітником правоохоронних органів, журналістом чи професійним адвокатом, суд не впра­ві вимагати від таких осіб надання фактичних даних про їх місце проживання, а ті вправі зазначити як адресу свою робочу адресу.

7. Потім головуючий з'ясовує, чи отримав свідок пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому, і у разі необхідності роз'яснює їх. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 63 Конституції України свідка необхідно поінформувати про його право відмовитися давати показання або пояснення щодо себе, близь­ких родичів та членів сім'ї. При цьому необхідно також повідомити допиту­ваним особам, що до кола близьких родичів та членів сім'ї належать чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнуч­ка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Якщо свідок не відмовля­ється від давання показань у зв'язку з цим, головуючий попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо не­правдиві показання і приводить його до присяги.

8. Про роз'яснення прав та обов'язків свідку, а також про попередження його про кримінальну відповідальність обов'язково зазначається в журналі су­дового засідання. Отримання показань здійснюється в усній формі. Головуючий повинен контролювати хід допиту свідка, створити всі умови для отримання всієї повноти інформації про обставини, які їй можуть бути відомі, забезпечи­ти захист свідка від образ, не допускати і своєчасно реагувати на порушення правил допиту, своєчасно знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони достатньо з'ясовані або виходять за межі дослідження кримінального про­вадження, за власною ініціативою або за клопотанням учасників судового роз­гляду.

9. Свідки допитуються по одному у відсутності інших, ще не допитаних свідків. Допитані свідки, на вимогу суду, можуть бути залишені в залі судо­вого засідання і не можуть залишити його до закінчення судового засідання без дозволу головуючого. Якщо свідку, який вже допитаний, треба залишити зал судового засідання, він повинен звернутися з відповідним проханням до головуючого, вказавши на обставини, які викликали таку потребу (залишення малолітніх дітей без нагляду, службова необхідність тощо). Головуючий може дозволити свідку залишити зал судового засідання до закінчення судового роз­гляду, з'ясувавши точки зору сторін з цього приводу. Допитані свідки, присутні в залі суду, можуть бути повторно допитані для з'ясування або доповнення від­повідей, у присутності вже допитаних свідків.

10. Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, свідка захисту - захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе - обвинувачений (прямий допит). Під час прямого допиту не дозволяється ставити навідні запитання, тобто запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відпові­ді або підказка до неї. Після прямого допиту сторонам надається можливість перехресного допиту свідка, тобто відбувається його допит сторонами кримі­нального провадження з приводу одних і тих само обставин. Проведення пе­рехресного допиту свідка дозволяє перевірити його свідчення і з точки зору обвинувачення, і точки зору захисту, виявляє окремі неточності і суперечності в показаннях, усуває їх неповноту, допомагає уникнути помилок при з'ясуванні окремих обставин справи. Під час перехресного допиту дозволяється ставити навідні запитання. У разі постановки запитань, які не пов'язані з досліджу­ваними обставинами, носять образливий або особистий характер, головуючий має право зняти запитання до свідка. Відведені запитання повинні бути зане­сені до журналу судового засідання.

11. Головуючий під час допиту свідків сторонами кримінального проваджен­ня має право ставити їм запитання для уточнення і доповнення відповідей, але не має права розпочати допит свідка, доки він не буде допитаний стороною, яка ініціювала його виклик. Запитання головуючого повинні бути пов'язані з обстави­нами, які з'ясовувала та чи інша сторона. Якщо свідок висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини, чи заперечує проти них, суд має право вимагати від нього конкретної відповіді - «так» чи «ні».

12. Даючи показання, свідок має право користуватися нотатками, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам'яті. Також свідок може зачитати документи, які мають відношення до обставин, про які він надає свідчення. На вимогу учасників су­дового розгляду документи повинні бути надані їм для ознайомлення, а в разі необхідності суд може приєднати їх до матеріалів кримінального провадження.

13. Допит свідка не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день.

14. У виняткових випадках з метою гарантування безпеки свідка, який під­лягає допиту під час судового розгляду, головуючий за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження, або самого свідка, по­становляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого належним чином обладнаного приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них.

У разі, якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супро­воджуватися створенням акустичних перешкод, які будуть перешкоджати впіз­нанню особи.

За наявності обгрунтованих заперечень сторін кримінального проваджен­ня проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його іденти­фікацію, головуючий повинен відмовити у проведенні допиту в таких умовах.

15. Якщо допитати свідка з використанням технічних засобів неможли­во, головуючий допитує його у відсутності обвинуваченого. Допитаний свідок, після завершення допиту, видаляється із залу судового засідання. Після повер­нення обвинуваченого до залу суду головуючий знайомить його з показаннями свідка і надає йому можливість дати пояснення з цього приводу.

16. Якщо в ході судового розгляду виникають суперечності між показан­нями свідка та показаннями інших учасників судового розгляду, головуючий має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учас­ників кримінального провадження для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях, який проводиться з урахуванням правил, встановлених ч. 9 ст. 224 КПК. Особи, які беруть участь у такому допиті, мають право, з дозволу суду, ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту. Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань у суді. Проведення такої слідчої дії за учас­ті неповнолітнього свідка чи потерпілого, у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства, закон забороняє.

17. У разі потреби свідок може бути допитаний повторно. Допит може бути здійснений в тому самому або наступному судовому засіданні за його кло­потанням, за клопотанням сторони кримінального провадження або за ініціати­вою суду. Повторний допит свідка спрямовується на з'ясування нових, раніше не досліджуваних обставин справи, щодо яких він не допитувався, або виникла потреба в уточненні окремих обставин. Викликається такий свідок для повтор­ного допиту шляхом направлення йому відповідного повідомлення.

18. За ініціативою суду або клопотанням учасників судового провадження з метою встановлення фактів і обставин кримінального правопорушення голо­вуючий може оголосити показання свідка, надані ним під час досудового роз­слідування і долучені до матеріалів кримінального провадження, якщо наявні істотні суперечності між показаннями, які свідок дав на суді і під час досудо­вого розслідування, а також у випадку, коли явка свідка в судове засідання з тих або інших причин неможлива (суду відомі причини його неявки і вони ви­ключають можливість явки свідка до суду, наприклад, виїзд за кордон, смерть свідка, неможливість встановити місце знаходження тощо). Після оголошення показань свідка суд може заслухати запис його показань, здійсненний техніч­ним засобом (якщо такий запис є). Не допускається вибіркове прослуховування запису показань свідка, суд повинен прослухати повний запис.

Поиск по сайту: