Стаття 494. Виділення в окреме провадження щодо кримінального правопорушення, вчиненого неповнолітнім

Якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення разом із повнолітнім, повинна бути з'ясована можливість виділення в окреме цього кримінального провадження щодо неповнолітнього під час досудового розслідування.

1. Питання про виділення в окреме провадження щодо неповнолітнього мис бути розглянуте у кожному випадку, коли кримінальне правопорушення вчинене неповнолітнім і дорослим.

Виділення в окреме провадження можливе лише під час досудового провадження, оскільки роздільне провадження у суді не сприятиме повноті і всебічності дослідження обставин вчинення правопорушення і ролі у ньому неповнолітнього.

Закон передбачає лише обов'язкове з'ясування можливості виділення в окреме провадження щодо неповнолітнього, а не обов'язкове його виділення. Тому коли виділення провадження може негативно позначитися на всебічності і повноті дослідження обставин кримінального правопорушення і характеристик підозрюваних осіб, його здійснювати недоцільно.

2. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 217 КПК, у разі, якщо під час провадження буде встановлено, що неповнолітній, окрім злочину, в якому він підозрюється, вчинив ще й кримінальний проступок, провадження щодо останнього має бути обов'язково виділене.

3. Якщо, виходячи із ситуації провадження, виділення його є неможливим, то слід вжити заходів до виключення негативного впливу дорослого підозрюваного (обвинуваченого) на неповнолітнього як під час досудового провадження, т ак і у суді.

4. Рішення про об'єднання чи виділення досудового розслідування приймається прокурором, у межах територіальної юрисдикції якого було вчинено останнє кримінальне правопорушення (ч. 5 ст. 217 КПК). У постанові про виділення досудового розслідування щодо неповнолітнього мають бути наведені підстави прийняття такого рішення.

5. З основного провадження матеріали виділяються у копіях, окрім тих, що стосуються особи неповнолітнього підозрюваного, умов його життя і виховання, документів про вік тощо, котрі виділяються в оригіналах.

Стаття 495. Тимчасове видалення неповнолітнього обвинуваченого із залу судового засідання

Суд, вислухавши думку прокурора, захисника і законного представника неповнолітнього обвинуваченого, має право своєю ухвалою видалити його із залу судового засідання на час дослідження обставин, що можуть негативно вплинути на нього.

Після повернення неповнолітнього обвинуваченого головуючий знайомить його з результатами дослідження обставин, проведеного за його відсутності, і надає йому можливість поставити запитання особам, які були допитані за його відсутності.

1. Ініціативу щодо видалення неповнолітнього обвинуваченого із залу судового засідання можуть проявити як суд, так і інші учасники судового розгляду.

Процедура видалення неповнолітнього обвинуваченого із залу судового засідання є аналогічною тій, що передбачена ст. 330 КПК.

2. Обставинами, що можуть негативно вплинути на неповнолітнього, є, зокрема, ті, що можуть викликати його суттєве збентеження, розкривають інтимні сторони життя учасників процесу, стосуються протиправної діяльності і характеристик його співучасників тощо.

Рішення про видалення неповнолітнього обвинуваченого із залу судового засідання може бути ухвалене судом як під час відкритого, так і під час закритого судового розгляду.

7. Після повернення до зали засідання неповнолітньому обвинуваченому надається можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені за його відсутності та дати пояснення щодо них. При цьому суд має враховувати, що неповнолітнього слід ознайомлювати з дослідженими доказами у межах, що не порушують інтересів його виховання.

Поиск по сайту: