Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом

1. Скарга подається до суду за місцем розташування органу або місця ро­боти посадової особи, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржується. Скарж­ник (його захисник, представник чи законний представник) вправі подати скаргу безпосередньо до суду (поштою чи в канцелярію суду). Підозрювані, що тримаються під вартою, направляють скарги до суду через адміністрацію слідчого ізолятора. При подані скарги через слідчого, прокурора ці посадові особи мають невідкладно направити скаргу до суду. Вони вправі докласти до скарги свої пояснення з приводу рішень, дій чи бездіяльності, що викликали звернення зі скаргою.

2. Враховуючи можливість зупинення слідчим суддею виконання оскар­жуваного рішення чи дії до розгляду скарги по суті, до скарги має сенс доклас­ти відповідне клопотання.

3. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, перед­бачені ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. В цьому випадку необхідно враховувати, що: 1) якщо рішення слідчого чи прокурора оформ­люється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання осо­бою її копії; 2) якщо оскаржуються дії слідчого чи прокурора, строк подання скарги починається з дня здійснення оскаржуваних дій (проведення процесу­альних, слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій); 3) якщо оскаржуються дії слідчого чи прокурора, про які скаржникові не було відомо, строк подання скарги починається з дня отримання особою повідо­млення про проведення оскаржуваних дій або з дня ознайомлення із матері­алами кримінального провадження, що містять інформацію про проведення оскаржуваних дій; 4) якщо оскаржується бездіяльність слідчого чи прокуро­ра, строк подання скарги починається з дня, наступного після останнього дня терміну виконання дій, які слідчий чи прокурор зобов'язані були вчинити у визначений КПК строк.

4. Після надходження скарги до слідчого судді він має прийняти одне з на­ступних рішень: 1) винести ухвалу про призначення судового розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора у визначений ч. 2 ст. 306 КПК строк; 2) винести ухвалу про повернення скарги скаржнику на підставі ч. 2 коментованої статті; 3) винести ухвалу про відмову у відкритті проваджен­ня відповідно до ч. 4 коментованої статті.

5. Слідчий суддя виносить ухвалу про повернення скарги скаржнику у на­ступних випадках: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу. В цьому випадку необхідно орієнтуватись на перелік осіб, що можуть подавати скарги на окремі види рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, визначений ст. 303 КПК. Про перелік осіб, що можуть подавати скарги див. коментар до ст. 303 КПК; 2) скарга не підлягає розгляду у цьому суді. Оскільки скарга подається до суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржується, то подання такої скарги до іншого суду є порушенням територіальної підсудності, що передбачена ст. 32 КПК; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 коментованої статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Встановлений законом строк для подання скарги, що був пропущений з поважних причин, може бути відновлений у встановленому законом порядку (див. коментар до ст. 116 КПК). Питання про відновлення пропущеного з поважних причин десятиденного строку на оскарження вирішується судом, до якого надійшла скарга. Ухвала слідчого судді про поновлення чи відмову у поновленні процесуального строку оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

6. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчо­го судді, суду в порядку, передбаченому цією главою КПК.

7. Слідчий суддя, суд виносять ухвалу про відмову у відкритті проваджен­ня, лише якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, про­курора, яке не підлягає оскарженню та не визначено у ст. 303 КПК.

8. Копія ухвали про повернення скарги та про відмову у відкритті прова­дження невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою й усіма доданими до неї матеріалами.

9. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку. Про порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування див. коментар до ст. 309 КПК.

Стаття305. Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

1. Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи про­курора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.

2. Слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, перед­бачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припи­нити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктом 3 частини першої статті 303 цього Кодексу і оскаржується в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 284 цього Кодексу, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

1. Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокуро­ра під час досудового розслідування на підставах та в порядку, передбачених ст.ст. 303, 304 КПК, не зупиняє виконання оскаржуваних рішень чи дій слідчого та прокурора.

2. Водночас, визнавши скаргу достатньо обгрунтованою, слідчий чи прокурор самостійно можуть скасувати рішення про зупинення досудового розслідування; про відмову у визнанні потерпілим; рішення, що приймається при застосуванні заходів безпеки; припинити дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора при застосуванні заходів безпеки; бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єди­ного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК, а також у не здійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений КПК строк.

3. Згідно з ч. 5 ст. 284 КПК прокурор також може самостійно скасувати рі­шення про закриття кримінального провадження протягом десяти днів з момен­ту отримання копії постанови у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови. Про порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження див. коментар до ст. 284 КПК.

4. Визначені повноваження слідчого та прокурора обумовлені тим, що прокурор, слідчий зобов'язані підкорятись чинному кримінальному про­цесуальному закону, а саме: вони зобов'язані всіма засобами, що є в їх роз­порядженні, забезпечувати охорону прав і свобод людини та громадянина в кримінальному провадженні; виходити в своїй професійній діяльності з прин­ципу презумпції невинуватості, забезпечувати підозрюваному право на захист; приймати рішення відповідно до вимог законності та обгрунтованості, в силу яких обвинувачення може бути визнане вмотивованим лише за умови, що всі обставини справи, що йому суперечать, об'єктивно досліджені та спростова­ні стороною обвинувачення. Будь-які положення, що припускають звільнення прокурора чи слідчого від виконання цих обов'язків, КПК не містить.

5. У випадку скасування оскаржуваних рішень або припинення дій та бездіяльності, що оскаржуються, слідчим чи прокурором самостійно, прова­дження за поданою на ці рішення, дії чи бездіяльність скаргою закривається.

Поиск по сайту: