Після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання

Після завершення судового розгляду і проголошення останнього слова обвинуваченим головуючий оголошує про те, що суд видаляється до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Вимога негайного видалення суд дів до нарадчої кімнати виключає будь-які перерви після виголошення останнього слова обви­нуваченим, а також виключає можливість спілкування будь-яких осіб із суддя­ми, створює умови для зосередженої і цілеспрямованої роботи суддів.

До нарадчої кімнати головуючий має можливість взяти всі матеріали кримінального провадження, журнал судового засідання, власні нотатки і запи­си, зроблені під час судового провадження та інші матеріали і технічні засоби для підготовки судового рішення.

Перед виходом до нарадчої кімнати, зважаючи на обсяг матеріалів су­дового провадження і необхідний час на підготовку судового рішення, голову­ючий оголошує присутнім у залі судового засідання орієнтовно про день і час проголошення вироку.

Стаття367. Таємниця наради суддів

1. Під час ухвалення вироку ні хто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд.

2. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні.

3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.

4. Постановлення ухвали суду в нарадчій кімнаті здійснюється відпо­відно до правил, передбачених цією статтею.

1. Забезпечення таємниці наради суддів є свідченням відсутності будь-якого стороннього впливу, спонукання або тиску з будь-чийого боку, в тому числі представників органів законодавчої і виконавчої влади, посадових осіб і окремих громадян на суддів при ухваленні вироку, гарантія реалізації засад незалежності суддів і підкорення їх лише закону.

2. Закон не встановлює спеціальних вимог до облаштування приміщення нарадчої кімнати. Але виходячи з того, що під час ухвалення вироку ніхто не має права, крім складу суду, перебувати в нарадчій кімнаті, це повинна бути окрема, ізольована кімната у приміщенні суду, в якій створені всі належні сані­тарно-гігієнічні умови для роботи і відпочинку суддів, виключаючи можливість стороннього впливу на суддів та присутність сторонніх осіб. Перебування в на­радчій кімнаті осіб, які не входять до складу суду, будь-яке їх спілкування з суддями, навіть якщо воно і не пов'язане з цим судовим провадженням, незалежно під тривалості їх перебування, є безумовною підставою для скасування вироку.

3. Безумовною підставою для скасування вироку є також факт складення вироку або його частини поза межами нарадчої кімнати, залишення нарадчої кімнати одним або всім складом суду, яке не пов'язане з настанням нічного часу і потребою у відпочинку, спілкування судді під час перерви з особами, які брали участь у кримінальному провадженні або мають до нього будь-яке від­ношення, розголошення висловлених під час обговорення та ухвалення вироку міркувань.

4. Винятком із ч. З коментованої статті є здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами згідно з ст. 459 КПК, яке пов'язане чі зловживанням судді, який брав участь у винесенні судового рішення - інші судді можуть бути допитані стосовно позиції, яку займав суддя при прийнятті процесуального рішення у нарадчій кімнаті. У решті випадків за жодних об­ставин незалежно від терміну, який минув з моменту ухвалення вироку, судді не мають право розголошувати інформацію стосовно того, яку позицію займав і які міркування висловлював той чи інший суддя.

5. Хід обговорення та ухвалення вироку не фіксується ні в журналі судово­го засідання, ні в окремому протоколі, що є також запорукою таємниці наради суддів. Ухвалення вироку вирішується за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватись ніхто з суддів. У разі ухва­лення вироку його підписують усі судді. Кожен суддя з колегії суддів має право ші класти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення, як і вирок.

6. Під час перебування в нарадчій кімнаті судді можуть вільно обговорювати всі питання, які підлягають вирішенню судом під час ухвалення вироку (про перелік цих питань див. ст. 368 КПК). Скористатися телефонним зв'язком суддя може тільки для повідомлення секретарю судового засідання про ухва­лення вироку і уточнення часу його проголошення, а також для виклику кон- ною, якщо судове рішення пов'язане з взяттям обвинуваченого під варту. Ви­користання телефонного зв'язку під час наради суддів для вирішення питань, пов’язаних зі справою, а також інших життєвих питань забороняється.

7. У випадках, коли розглядається багатоепізодна або значна за обсягом Vправа і неможливо ухвалити судове рішення протягом одного дня, судді вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу і залишити нарадчу кімнату. Перерва для відпочинку може мати місце і без залишення на­радчої кімнати, якщо остання достатньо обладнана для цього. Також не виклю­чається перерва для відпочинку і харчування і до настання нічного часу, але в умовах нарадчої кімнати. Згідно з положенням ч. 4 ст. 223 КПК «нічний час» цс період часу з 22 до 6 години, тому питання про початок перерви необхідно вирішувати з урахуванням цього положення. Щодо закінчення перерви для від­починку, то вона має закінчуватися до початку наступного робочого дня в суді.

8. Судове рішення повинно бути ухвалене законним складом суду, зміна складу суду під час перебування в нарадчій кімнаті є істотним порушенням ви­мог кримінального процесуального закону і судове рішення підлягає скасуван­ню. Якщо у кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен був значний час, було призначено запасного суддю, який під час судового розгляду весь час перебував у залі судового засідання, і коли хтось зі складу суддів не може продовжувати участь у нараді суддів (наприклад, через хворобу), його може замінити запасний суддя. У разі виникнення такої ситуації суд відновлює судовий розгляд, залучає запасного суддю до складу суду і, якщо він не вимагає відновлення судових дій, суд виходить до нарадчої кімнати, де нарада суддів починається з початку. Подальше обговорення, ухвалення і підписання вироку здійснюється за участі запасного судді.

Стаття 368. Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку

1. Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання:

1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа;

2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбаче­ний;

3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального право­порушення;

4) чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним криміналь­не правопорушення;

5) чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обви­нуваченого, і які саме;

6) яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи по­винен він її відбувати;

7) чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку;

8) чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності;

9) чи є підстави для застосування до обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, примусового заходу медичного характеру, передбаченого частиною другою статті 94 Кримінального кодексу України;

10) чи слід у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального ко­дексу України, застосувати до обвинуваченого примусове лікування;

11) чи необхідно призначити неповнолітньому громадського вихова­теля;

12) що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речови­ми доказами і документами;

13) на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому роз­мірі;

Поиск по сайту: