Строк розгляду заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня надходження справи до суду

1. Справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається на засіданні Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України (далі - засідання). Засідання є правомочним за наявності кворуму (мінімальної кількості осіб, присутніх на засіданні, яка визначає його). У цьому випадку засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.

2. Справи про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом внаслідок недотримання останнім норм матеріального права (нагадаємо, що згідно з ч. 4 ст. 451 КПК, якщо порушення Україною міжнародних зобов'язань є наслідком недотримання норм процесуального права, такі справи розглядаються колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку) розглядаються на спільному засіданні всіх суддів Верховного Суду України, що є правомочним за умови присутності не менше двох третин суддів від складу суддів всіх судових палат. При цьому слід звернути увагу, що ч. 2 коментованої статті, на відміну від ч. 1, через застосування законодавцем формулювання «від складу Верховного Суду України, визначеного законом» вказує на те, що при визначенні кворуму спільного засідання слід виходити не із кількості фактично призначених суддів, а із загальної, визначеної Законом України «Про судоустрій і статус суддів», кількості суддів Верховного Суду України.

3. Відкриття судового засідання, роз'яснення його учасникам прав та обов'язків, оголошення складу суду і роз'яснення права відводу здійснюються головуючим судового засідання за правилами, встановленими у ст.ст. 342-345 КПК. Слід звернути увагу, що судовий розгляд здійснюється, відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК, з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі ж неприбуття учасників судового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

4. Після виконання дій, передбачених ст.ст. 342-345 КПК (відкриття судового засідання, повідомлення секретарем про повне фіксування судового розгляду технічними засобами, оголошення складу суду і роз'яснення права відводу, повідомлення особам, які беруть участь у судовому розгляді, про їх права та обов'язки), і вирішення клопотань учасників судового провадження суддя- доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст заяви особи, яка є ініціатором перегляду судових рішень, зокрема, зазначає, у чому саме, на думку заявника, полягало неоднакове застосування судом одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь чи які саме порушення міжнародних зобов'язань, допущені Україною при вирішенні справи судом, констатувала міжнародна судова установа у своєму рішенні; вимог, викладених у заяві, яка надійшла до Верховного Суду України. Також суддя-доповідач доповідає про результати проведених ним підготовчих процесуальних дій, зокрема, зазначає: яким фахівцям Науково-консультативної ради було доручено підготувати науковий висновок щодо норми закону України про кримінальну відповідальність, яка норма неоднаково застосована судом касаційної інстанції щодо подібних суспільно небезпечних діянь, чи надійшли такі висновки; представники яких органів державної влади визначені ним як такі, що можуть надати в суді пояснення, корисні для вирішення справи, та чому, тощо.

5. У разі прибуття учасників судового провадження у судове засідання головуючий суддя у цьому засіданні в порядку черговості дозволяє надати їм свої пояснення по суті викладених у заяві вимог. Якщо такі заяви, крім сторони обвинувачення, подали інші особи, першим дає пояснення представник сторони обвинувачення.

У разі необхідності для з'ясування сутності норми закону України про кримінальну відповідальність, яка неоднаково застосована судом касаційної інстанції, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади.

6. Неприбуття для участі у судовому засіданні учасників судового провадження, які належним чином повідомлені про дату, час і місце перегляду судового рішення (при цьому суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце), не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо ж заявник (засуджений, виправданий) звернувся з клопотанням (виявив бажання) бути присутнім під час перегляду судового рішення Верховним Судом України, але з невідомих причин не з'явився в судове засідання, розгляд справи може бути перенесений на іншу дату.

7. Після заслуховування пояснень сторін кримінального провадження та інших учасників судового розгляду, запрошених суддею-доповідачем, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

8. Під час ухвалення судового рішення ніхто, крім складу суду, який здійснює розгляд справи, не має права перебувати в нарадчій кімнаті. Нарада може бути перервана судом лише для відпочинку із настанням нічного часу, під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні, а також розголошувати хід обговорення та ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті. Судове рішення ухвалюється за результатами наради суддів шляхом голосування (простою більшістю голосів), від якого не має права утримуватися ніхто із суддів, а у разі незгоди із судовим рішенням (у цілому чи частково) кожен суддя зі складу суду має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення. Зазначимо, що можливість висловлення суддею окремої думки є гарантією реалізації принципів рівності, незалежності та об'єктивності його правової позиції. Про необхідність правового забезпечення таких принципів, зокрема, і через механізм висловлення суддею окремої думки, наголошено і у ст. 45 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де зазначається, що якщо рішення у справі повністю або частково не виражає одностайної думки суддів, кожний суддя має право викласти окрему думку.

9. Строк розгляду заяви про перегляд судового рішення у кримінальній справі Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця із дня надходження витребуваної кримінальної справи безпосередньо до судді-допо- відача. Зазначимо, що законодавець у ст. 400-12 КПК України пов'язував строк розгляду справи Верховним Судом України (початок його спливу) не із днем надходження справи до суду, а із днем відкриття провадження у справі (винесення суддею-доповідачем відповідної ухвали).

Поиск по сайту: