При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необгрунтованою

2. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазна­чено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

1. Суд апеляційної інстанції приймає судове рішення у вигляді ухвали в будь-якому випадку, крім судового рішення, визначеного п. З ч. 1 ст. 407 КПК. Ухвала апеляційного суду повинна мати ті ж самі властивості, що і судове рішення суду першої інстанції, а саме: ухвала апеляційного суду повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Про поняття законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення див. коментар до ст. 370 КПК.

2. Про порядок постановлення ухвали судом апеляційної інстанції див. коментар до ст. 418 КПК.

3. В ухвалі передбачені три частини: вступна, мотивувальна і резолютив­на. У вступній частині ухвали вказуються дата і місце її постановлення; наймену­вання суду апеляційної інстанції, прізвища та ініціали суддів і секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвище, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народжен­ня, місце народження і місце проживання; закон України про кримінальну від­повідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; імена (найменування) учасників судового провадження. У мотивувальної частині ухвали вказується короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнені до­води особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнений виклад позицій інших учасників судового провадження; встановлені судом першої інстанції обставини; встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а та­кож мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положен­ня закону, яким він керувався. В ухвалі повинні бути проаналізовані і співстав­лені з наявними в справі і додатково поданими матеріалами всі доводи апеля­цій і на кожний з доводів надана вичерпна відповідь. У резолютивній частині ухвали вказується висновок суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; рішення щодо запобіжного заходу; розподіл процесуальних витрат; строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження. У висновках ухвали повинні бути посилання на відповідний матеріальний або процесуальний закон.

4. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апе­ляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу ви­знано необгрунтованою.

5. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необ­ґрунтованість вироку чи ухвали.

6. Скасовуючи вирок (ухвалу) і повертаючи провадження на новий судо­вий розгляд, апеляційний суд в ухвалі поряд з аналізом підстав скасування су­дового рішення повинен вказати, які обставини слід з'ясувати і які процесуаль­ні дії виконати для цього. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд вирішує також питання про заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема про запобіжні заходи щодо особи, стосовно якої вирок (ухвала) скасований.

7. Зміни, що вносяться у вирок, викладаються в послідовності, прийнятій для вирішення питань при постановленні вироку, спочатку наводяться зміни в частині обсягу обвинувачення, кваліфікації діяння, виду і міри покарання, а по­тім у частині інших питань: про цивільний позов, речові докази тощо.

8. Ухвала повинна бути підписана суддями, що брали участь у розгляді справи в апеляційному порядку.

Поиск по сайту: